
Андрій Гофрик
— З чоловіком загинули ще восьмеро військових, — плаче 35-річна Олена Гофрик, вдова. — Вдалося дізнатися, що до них на позиції прилетів дрон і скинув хімічну отруту. Разом з чоловіком загинув наш земляк, 45-річний Андрій Леоненко з села Лемеші на Козелеччині.
Усередині всі органі ніби вигоріли. Обпечене було тіло і зовні. Андрій Гофрик служив у 44-й окремій механізованій бригаді.
— До повномасштабного вторгнення працював слюсарем-сантехніком. У грудні 2022 року народилася наша Полінка. А чоловіка мобілізували через кілька днів. Повістку отримав раніше. Але попросили трохи відтермінувати службу, доки я не народжу. Старшій моїй доньці шість років. Її Андрій удочерив.

Зліва направо: Олена Гофрик, мати, Олена Гофрик, вдова
Служив близько двох років на кордоні в Харківській області. А потім його бригаду перевели на Донеччину, у Краматорський район. Був у відпустці на початку грудня. Вдалося приїхати на день народження доньки. 7 лютого говорили востаннє. Чоловік жалівся, що дуже втомився, хоче відпочити. З побратимами не можуть підняти голови. Рої дронів літають у небі. Постійно повторював: «Хоч би вижити. Хоч би добуть ці бойові».
А на ранок уже на зв’язок не вийшов. Мені повідомили: зник безвісти. Тіло змогла забрати через п’ять днів.
Поховали Андрія Гофрика в Павлівці. Там живуть його батьки. Брат теж військовий, нацгвардієць.
Джерело: сайт газети "Вість", Ольга Самсоненко, фото авторки
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: Андрій Гофрик, військовий, загибель, хімічна атака