На яблуках сьогодні бізнесу не побудуєш. Занадто низька ціна - 2,5 гривні за кілограм пропонують виробникам закупівельники.
Сьогодні багато людей пробує себе у якомусь бізнесі. Нехай маленькому, але своєму. Звісно, у планах - мати прибутки, а дехто і взагалі мріє розбагатіти. Комусь вдається реалізувати свою мрію і «розкрутити» власний бізнес, а хтось - «прогорає». Це вже як кому пощастить. Тих, хто виробляє, а не «купи-продай», не так вже і багато, але вони у нас є. Коли з прибутками, а коли і зі збитками. А особливо це стосується аграрного бізнесу, який залежить від багатьох чинників. Тут треба мати не тільки підприємливу жилку. Багато об'єктивних факторів, які можуть перекреслити працю протягом всього року. Це і несприятлива погода, яка «з'їсть» урожай, і вартість пального, сьогодні вона висока, і ціни на вирощену продукцію, а вони низькі. А ще і війна.
Валентин Миколайович Баранець із Атюші в аграрному бізнесі 30 років. Сьогодні він - сімейний. Раніше спеціалізувалися здебільшого на вирощуванні картоплі та зернових. А у цьому році жодного гектара картоплі не посадили. Минулого року, каже, мали сто тонн картоплі, то продали її по 1,8 - 2,5 гривні. Затратили на вирощування більше, ніж отримали. Прибутків - нуль. Отож у цьому році і не садили. А орендовані землі засівають тим, що дає можливість хоч якось вижити, - війна принесла нові виклики аграріям.
Але сьогодні мова піде не про картоплю чи зернові. Мова - про яблука. Чи можна на них, не будемо говорити про розбагатіти, а хоча б дещо заробити. Нещодавно ми були в Атюші. І оминути сад Валентина Миколайовича ніяк не могли. Урожай - позаздрити можна. Сад - біля самого обійстя. І не такий собі на десяток- два яблунь, як у більшості з нас. Великий сад. Займає площу два гектари. Років сім-вісім тому Валентин Миколайович вирішив його посадити. Розповідає, що сини тоді навчалися, отож планував, що після закінчення вузів повернуться в село і будуть займатися садом. Хлопці повернулися, живуть поряд, але сад їх не цікавить. Вони також, як і батько, займаються аграрним бізнесом, але не садівництвом.
- Можливо тому, що садівництво сьогодні не рентабельне, то їм і не цікаво, - каже Валентин Миколайович.
На двох гектарах землі висадив дві з половиною тисячі саджанців яблук. Тільки зимові сорти: Джонахульд, Флорина, Ескольда та закарпатське яблуко сорту Луна. Чому закарпатське? Бо виписував його «Новою поштою» із Закарпаття.
- Фахівці з угорської фірми, де брав саджанці, телефоном диктували технологію садівництва. Коли і що робити, аби сад давав гарні врожаї. Я відсилав відео зі свого саду, вони давали поради: і як боротися з хворобами, і з шкідниками. Провів під кожне деревце крапельний полив. Отож сад мій на зрошуванні. На закладку саду, полив, огорожу затратив великі гроші, які мені так і не окупилися, - розповідає Валентин Миколайович. - Садівництво - копітка справа. Це дуже важкий труд. У грудні як зайшов у сад, а пізньою осінню тільки вийшов. Це якщо дотримуватися технології. Біля картоплі менше мороки, ніж у саду. Узимку починаю обрізати. Роблю все сам. Сини, коли нічим зайнятися, дещо допомагають. У цьому році тільки обрізав та обробив від квіткоїда. Треба було нормування врожаю провести, повирізати гілки, де багато зав'язі. Але нічого не робив, бо ставку на сад не роблю. Бачите, навіть міжряддя не проорав.
У цьому році сад Валентина Миколайовича порадував добрим урожаєм. Краса неймовірна. Гілки настільки обсипані червонобокими яблуками, що до самої землі похилилися, а деякі і пообламувалися. Чому ж фермер, як-то кажуть, опустив руки, чому не бачить ніяких перспектив у вирощуванні таких смачних зимових вітамінів?
- Бо ціни на яблука немає. Сьогодні зимові яблука можна здати оптом по дві з половиною гривні за кілограм. Хіба це ціна? Затрати вийдуть більші ніж доходи. Садівництвом займатися зовсім не вигідно. Минулого року на яблуко також не було ціни. Зібрав урожай у контейнери, помістив у погріб, а навесні виніс і викинув.
- А цьогоріч що робитимете з врожаєм? Не залишати ж на дереві.
- Навіть не знаю, що з ним і робити. Думаю, зберемо, покладемо у погріб. Подивлюся, що з ціною до нового року буде. Цей сад ніколи не давав мені прибутків. Що заробляв, то і вкладав у сад. А останні роки і поготів.
- А можливо, вигідніше яблука переробляти, не думали про це?
- Це треба прораховувати. Якщо займатися переробкою, треба не два, а мінімум шість гектарів саду мати. Треба техніку купувати для обробітку саду, треба обладнання для виробництва. Усе це дуже великі кошти, яких немає. І невідомо, який вийде на виході результат, чи буде якась вигода, чи навпаки. У мене є чим займатися. Сьогодні проблем у агробізнесі з головою, отож сад для мене для душі. Пройтися, помилуватися, від проблем відволіктися, думки важкі прогнати, про війну на деякий час забути...
- Ось у вас гілки від яблук гнуться, а я все чекаю - вродить чи ні. І ніколи такого врожаю не було. Які секрети для садівника любителя, щоб вродило так, як у вас?
- Треба почитати спеціальну літературу. Сформувати дерево. Не шкодувати робити обрізку. І звісно ж, вчасний обробіток фунгіцидами. Щоб яблуко було товарним протягом сезону, його треба обробити шість разів. І від шкідників, і від хвороб.
Розмова з Валентином Миколайовичем у нас була короткою, поспішав у поле - комбайн чекав. Хотіли зробити фото біля червонощоких яблук, які низенько цьогоріч кланяються господарю, та відмовився. Каже, людина він не публічна, не любить реклами. А тому обійшлися світлинами із саду. Щедрий врожай. На радість. Але і головний біль - куди його діти? Беруть у товаровиробника яблуко за безцінь, а на базарі ми купуємо втричі, чи навіть більше, дорожче. Уже сьогодні базарні яблука обійдуться покупцеві у десять гривень, а що буде взимку? У виграші, як завжди, перекупники, а не виробники.
Джерело: “Нові горизонти”, Людмила Ковальчук
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.