28-річна Майя Воробей — лаборантка приймально-діагностичного відділення комунального некомерційного підприємства «Носівська центральна районна лікарня імені Федора Примака».

Майя Воробей
Майя бере кров на клінічні аналізи. Пацієнти, навіть дорослі, навіть чоловіки, часто бояться цієї процедури. І як на це вплинути? У деяких західних клініках, кажуть, медсестер та лаборанток зобов’язують фарбувати губи. Щоб хворі відволікалися. Думали про кольори життя, а не про біль.
— Уранці на забір крові без макіяжу не приходжу, — усміхається Майя Воробей. — Помаду використовую різну. І спокійну, як зараз. І яскраву. І сережки міняю.
Майя Воробей переїхала у Носівку з Києва. У будинок, збудований дідусем та бабусею. Каже, що за столицею не журиться. У райцентрі тиша, свіже повітря. І робота до душі.
А в цей час
«Підправити, підфарбувати, поміняти»

Іван Власов
Завгосп Носівської центральної районної лікарні 62-річний Іван Власов теж слідкує за зовнішністю. За зовнішністю усієї лікарні. На відкритті оновленого дитячого відділення Івана Петровича за сумлінну працю нагородили премією розміром окладу.
— Територія 4,5 гектара, — показує завгосп. — Не там, так там треба підправити, підфарбувати, поміняти. Вісім років тому мене попросили допомогти. Труджуся 9-й рік. Я росіянин. З Воронезької області.
Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №24 (1726), 13 червня 2019 року
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: лікарня, «Вісник Ч», Тамара Кравченко