GOROD.cn.ua

Освіта – це інвестиції держави в майбутнє

Минулого тижня начальник управління освіти і науки обласної державної адміністрації Микола Конопацький розповів про реалізацію реформи освіти в нашій області. Торік було дано старт довготривалій освітній реформі, і наразі основна тема для освітян – Нова українська школа. Проблемних питань багато, але й позитивні зміни є.



Нова школа потребує нового вчителя

Торік стартувала освітня реформа нової української школи. Всі дітки, які пішли в перші класи, почали навчання за зовсім новою програмою, в нових класах, з новими дидактичними матеріалами. Та найголовнішу роль у цій реформі відіграють саме вчителі, які мають опанувати нове навчання в новій українській школі. Так, в області за 2018 рік підготовлено 24 тренери-педагоги, які провели навчання 1290 вчителів початкових класів.

«1 вересня 2018 року 540 перших класів в області почали навчання за новими стандартами, – розповідає методист відділу дошкільної та початкової освіти Чернігівського ОІППО ім. Ушинського Любов Шоколенко. – Серцем цих змін є саме вчителі. Якщо вони не зміняться, то й нової школи не вийде. Саме тому потрібно підготувати компетентних, творчих, успішних, мотивованих педагогів, здатних креативно мислити і бути агентами змін у сучасній освіті. Минулого року в області було створено 9 територіальних пунктів, де і проходили навчання та перепідготовку всі вчителі перших класів. Там вчителі вивчали нові програми, методики, вчилися проводити ранкові зустрічі».

«Освітня реформа була підтримана значним фінансовим ресурсом, – розповідає Микола Конопацький. – На Чернігівщину виділили з державного бюджету 40 мільйонів, і всі ці кошти використали на закупівлю меблів, дидактичних матеріалів та техніки. Як на мене, можливо, цих коштів і замало, бо на обладнання одного класу по тих цінах «з нуля» потрібно 400 тисяч. Ми ж виділили приблизно по 100 тисяч гривень на один клас, решту додавали громади. Співфінансування становило майже 12 мільйонів гривень. На проведення ремонтів класів з місцевих бюджетів також було використано 16 мільйонів гривень. Кожен учень отримав цеглинки «лего». Було багато скептичних думок стосовно них, але я побачив, що вони абсолютно дієві, дітям подобається. Вони, граючись, опановують зміст навчання. Програма починається з найменшого, і крок за кроком буде зростати разом з нашими першокласниками. Реформа тільки починається, і попереду ще довгий шлях».

Книги вже є

На початку навчального року було дуже багато питань стосовно забезпечення підручниками учнів, які починали навчання за новими програмами. Наразі підручниками забезпечені майже всі.

«Було багато негативу через затримання підручників, але це ніяким чином не вплинуло на навчання учнів. У них було два місяці адаптації з відповідними програмами і блоками, тому вчителі проводили їх і без підручників, – розповів Микола Конопацький. – На сьогодні всі перші та п’яті класи підручниками забезпечені на 100%. Трохи гірше з 10 класами – наразі 92%. Причина затримки – в Україні ніколи не друкували три лінійки посібників одночасно. Минулого року саме так і було, тому можна сказати, що спрацювали гарно».

Інклюзивна освіта розвивається швидкими темпами

За останній рік Чернігівщина значно просунулася в питанні інклюзивної освіти. Значно більше утворилося інклюзивних класів, і значно більше стало дітей, які отримують в них «особливе» навчання.

«Інклюзивна освіта – це такий собі іспит для української освіти загалом. Адже наскільки свідома нація, такий і рівень інклюзивної освіти в країні. Нова українська школа вимагає зовсім іншого підходу до інклюзивної освіти, тобто для дітей з особливими потребами, – пояснює Микола Конопацький. – На Чернігівщині інклюзивних класів за останній рік стало на 67 більше, а кількість дітей з особливими потребами, які в них навчаються, збільшилася на 82 учні. І це значний прорив. Торік ми вже відкрили в області 12 інклюзивних ресурсних центрів, а цьогоріч у планах ще п’ять. І це повністю покриє мережу моделі навчання у закладах освіти області. Ми облаштували медіатеки в цих центрах, і в 10 з них створений сучасний інтерактивний простір. Це осередки не лише для дітей, а й для вчителів, батьків, гурткової роботи.

Інклюзивна освіта не має закінчуватися лише на школі. Наразі ми намагаємося залучати заклади професійної технічної освіти. Для прикладу, вже третій рік поспіль у Сновському училищі лісового господарства успішно здійснюється професійна підготовка учнів з особливими потребами за фахом «штукатур» та «кухар». Напередодні говорив з директором цього училища. За її словами, ці діти більш відповідальні за будь-яких інших. І зараз наше завдання – розширити таку мережу, щоб діти з особливим потребами мали змогу опановувати бажані професії.

Торік на Чернігівщині почали навчати і вчителів-інклюзивників, помічників вчителя та асистентів вчителя, бо без таких фахівців інклюзивні класи не можуть працювати «на повну». Відповідні факультети були відкриті в двох навчальних закладах області: в педагогічному колегіумі на базі Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка і на базі педагогічного коледжу в місті Прилуки».

Булінг – проблема, що набирає обертів

«Досі ми жодного разу не порушували питання булінгу, та наразі воно дуже актуальне, – розповів Микола Конопацький. – 18 грудня 2018 року було запроваджено адміністративне покарання за цькування в закладах освіти. Можливо, поштовхом до цього стали і наші чернігівські події з побиттям однолітками неповнолітньої дівчини, адже після Чернігова журналісти почали озвучувати такі проблеми по всій Україні. Цей закон доречний і дуже актуальний. І школи повинні брати відповідальність за все, що у них відбувається».

Вчителів не вистачає!

Сьогодні на Чернігівщині існує величезна проблема з педагогами. Їх просто немає. Молоді спеціалісти не хочуть йти працювати у села та районні центри, як, власне, і медики.

В закладах загальної і середньої освіти області наразі працює 12 тисяч 178 педагогічних працівників, серед яких половина – це люди пенсійного і передпенсійного віку.

«На 1 вересня 2018 року по Чернігівській області не було закрито 95 вакансій для вчителів, – повідомив пан Микола. – Маючи в області два потужні навчальні заклади, які готують педагогічні кадри, ми не можемо знайти вчителів у свої школи. 15% вчителів, які працюють в школах – пенсійного віку. Також багато викладачів здійснюють навчання не за фахом, і це також не може не засмучувати».

Очільник обласної освіти впевнений, що проблема з кадрами в першу чергу виникла через те, що скасована норма відпрацювання. Адже колись молодим спеціалістам, які навчалися безкоштовно або за направленням, потрібно було повернутися в село і відпрацювати там три роки. Ця, здавалося б, незначна умова і була «паличкою-виручалочкою» для шкіл периферії.

«Колись надавалися цільові направлення випускникам шкіл, які мали повернутися і відпрацювати три роки. Потім утворювалися сім’ї, і такі педагоги, як правило, залишалися в тій місцевості жити, – згадує Микола Конопацький. – А коли три роки тому скасували і обов’язкове відпрацювання для випускників навчальних закладів, які вчилися на державному замовленні, то молодь їхати в село взагалі не хоче. Для них там просто немає елементарного соціального забезпечення. Ще 3-4 роки тому ми на село відправляли 300-350 педагогічних фахівців, наразі – лише 40-50, і ті там не залишаються. Новою ж постановою Кабміну №417 «Деякі питання реалізації права осіб на першочергове зарахування до закладів вищої медичної і педагогічної освіти за державним (регіональним) замовленням» де-юре повернули цільове направлення, але його будуть формувати самі громади. Тобто громади повинні будуть сформувати замовлення на тих спеціалістів, яких їм не вистачає. Потім звертатися до нас. Громада зможе навіть оплачувати навчання таким дітям, якщо ті не вступлять на держзамовлення. Також зі свого боку громада повинна розробити мотивацію для майбутнього спеціаліста: житло, соціальний пакет, доплата до офіційної заробітної плати і таке інше. Діти вже виявляють бажання, маємо напрацювання з деякими громадами. Таким чином, я сподіваюсь, що ми забезпечимо педагогічними кадрами села».

Марія Пучинець, «Чернігвщина» №4 (717) від 24 січня 2019

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: реформи освіти в нашій області, Микола Конопацький, Марія Пучинець, «Чернігвщина»