Не колядувати - проте щедрувати прийнято у Кудлаївці на Новгород-Сіверщині. На Щедрий вечір ряджені ватаги з віншувальними піснями, жартами їздять на кінних підводах вулицями села. Заходять в домівки односельців, співають господарям. За це отримують щедрування – солодощі, пироги, горіхи та гроші.
Кудлаївські щедрувальники одягають яскраве вбрання, прикрашають стрічками коней та їдуть з піснями вулицями села.
«У нас всі такі дружні, хороші, щедрують завжди, бажають здоров’я та всього на світі нам. Скільки я живу, стільки й ходять» - розповідає жителька села Кудлаївка Олександра Беребера.
Головний у жіночій ватазі щедрувальників десятирічний Сашко. На возу він керує конем.
«Я почав ходити щедрувати з чотирьох років з мамою, татом. Зараз сам бігаю».
Микола Коштовний каже, що щедрувальники є кожного року.
«Слава Богу, кожного року заходять, і дітки приходять, хоча вже їх небагато. Дорослі приходять. Спасибі їм, не забувають. Головне, що не забувають наших традицій».
«Готуємо узвар, кутю, рибу, котлети, салати, а пригощаємо щедрувальників цукерками, печивом, горішками. Даємо гроші», - розповідає Надія Коштовна.
Ватага з рядженою-Козою від хати до хати йде по селу. Гумористичні сценівки гурти щедрувальників влаштовують в домівках селян.
«Дайте козі вівса, а нам ковбаса. Дайте козі ячменю. А нам грошей повну жменю. Ой, кізонько, розходися, розвеселися по всьому дому по веселому. Бо, де коза ходить, там жито родить, а де коза ногою, там жито копою!»
«В нашому селі та і в районі колядки не заведені. З давніх-давен у нас тільки щедрують. Це у нас велике свято. Ми на конях їздимо, і по чужих селах їздили» - каже щедрувальниця Валентина Зевако.
Завершують щедрувати в селі о дев’ятій вечора, каже Валентина. Зранку наступного дня чоловіки йдуть по хатах засівати будь-яким зерном. Бажають добробуту на весь рік.
UA: Чернігів
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: Кудлаївка, щедрування, традиції, UA: Чернігів