Неподільні агроліси, мільярдна дірка в бюджеті та обмін «компліментами» між Мисником і Кулічем

В обласній раді за два дні відбулися дві сесії. Нарешті зібралися! Після більш ніж двомісячної перерви депутати Чернігівської обласної ради завершили 15-ту та провели 16-ту сесію, ухваливши найважливіший фінансовий документ, за яким житиме Чернігівщина наступний 2019 рік – бюджет! Каменем спотикання 15-тої сесії стало питання передачі агролісів у власність територіальних громад – воно викликало чи не найбільшу кризу в стінах обласного виборчого органу за все сьоме скликання. Чи порозумілися основні політичні гравці в питанні агролісів, яким буде бюджет Чернігівщини на наступний рік і навколо чого в майбутньому можливе протиборство між колишнім і новопризначеним головами ОДА – про це і йдеться в матеріалі нашого кореспондента.

Замість лісів громади отримають надходження від податків

15-та сесія Чернігівської обласної ради сьомого скликання почалася, так і не завершившись, 5 жовтня. Основні політичні гравці побили глеки в питанні передачі агролісів у власність ОТГ. Одні говорили, що цього не можна робити, бо є некомпактні (по кілька в межах колишніх районів) громади, і передача підприємств просто знищить їх як такі, інші наполягали на негайній передачі лісів. Після більш ніж двомісячної перерви зійшлися на тому, щоб передати не ліси, а рентну плату за них громадам. Проблему опрацьовувала спеціально створена робоча група на чолі з очільником постійної комісії з питань агропромислового комплексу, екології, природокористування та земельних відносин Віктором Кияновським. Результатом засідання робочої групи стало винесення на розгляд сесії проекту рішення «Про Звернення до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо зарахування рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів до місцевих бюджетів». Відповідний проект був проголосований обласними обранцями вже на 16-тій сесії. Найважливішим і найпершим питанням порядку денного стало питання звіту за виконання бюджету-2018 і ухвалення бюджету-2019. Виходячи з доповіді директора фінансового департаменту облдержадміністрації Валерія Дудка, у наступному році область житиме з дефіцитом.



Загалом бюджет на 2019 рік становитиме 6 мільярдів та майже 144 мільйони гривень. Він на понад мільярд менший за цьогорічний.

«Дірявий» бюджет

«За» – 47, «проти», – 0, «утримались» – 0! Депутати прийняли звіт начальника фінансового департаменту облдержадміністрації та затвердили бюджет наступного року. Виходячи з озвучених цифр, перспективи в області, м’яко кажучи, невеселі. Якщо порівнювати з 2018 роком, то поданий Чернігівською ОДА і затверджений обласною радою бюджет «схуд» на 1 мільярд 143 мільйони гривень.

Директор департаменту фінансів Валерій Дудко називає причину зменшення обласного бюджету. Все – через децентралізацію. Одним із найважливіших факторів став перерозподіл коштів за користування лісами на користь ОТГ.

«У зв’язку з ухваленими змінами до Бюджетного кодексу скасовано відрахування до обласного бюджету 50% рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів. Від цього наш бюджет втрачає 82 мільйони гривень, і, відповідно, ці кошти надійдуть до ОТГ, районів і міст, які мають біля себе ліси», – поінформував головний фінансист ОДА.

Найбільша ж діра – через житлові субсидії, які з нового року держава буде перераховувати не через місцеві бюджети, а напряму – в обласний департамент соціального захисту. Сума, яка піде поза обласним бюджетом – 1 мільярд 331 мільйон гривень. Уряд зменшив і додаткову дотацію на 62 мільйони гривень. Це все спричиняє певний дисбаланс. Утім, якщо відкинути наведені вище фактори і поглянути на ситуацію загалом, то відслідковується зростання дохідної частини бюджету на 246 мільйонів гривень.



«Всі статті витрат передбачають збільшення у відсотковому відношенні, але дохідна частина зменшується, – коментує головний фінансовий документ краю голова Чернігівської ОДА Олександр Мисник. – «Закінчуючи бюджетний рік, можна впевнено говорити, що для всіх бюджетних сфер буде виплачена заробітна плата й енергоносії будуть закриті повністю».

Видатки головного фінансового документа області плануються в сумі 6 мільярдів 139 мільйонів гривень. З них видатки загального фонду обласного бюджету складають 5 мільярдів 482 мільйони гривень, а видатки спеціального фонду місцевого бюджету – майже 657 мільйонів гривень.

Новим бюджетом передбачені також кошти на повернення та надання кредитів, оборотний залишок бюджетних коштів, резервний фонд, міжбюджетні трансферти, інші бюджетні преференції. Обласні депутати визначили пріоритети бюджетних видатків відповідно до їх важливості для громад. Насамперед це бюджетно-соціальні галузі: охорона здоров'я, освіта, культура, спортивне виховання тощо. Рівень їхнього фінансування порівняно з поточним роком повинен помітно зрости. Відповідно зростатиме і рівень заробітної плати та інших соціальних виплат.

Незважаючи на суттєві прогалини в бюджеті 2019 року, його дохідна частина дозволяє повністю забезпечити фінансуванням навчальні заклади, а от на медицину не вистачає 12 мільйонів. Разом із тим мінімальні зарплати продовжуватимуть поступово зростати. Так, починаючи з 2019 року мінімалка зросте на 12% – до 4 тисяч 173 гривень. На сплату комунальних послуг у департаменті фінансів заклали тарифи грудня 2018 року. Як зміниться ситуація надалі – складно прогнозувати, хоча вже зараз є інформація про зростання вартості електроенергії для бюджетних установ більш ніж на 60 копійок за кіловат. Тож до цього питання фінансисти Чернігівської ОДА змушені ще будуть повернутися.



Голова Чернігівської обласної ради Ігор Вдовенко так прокоментував бюджет-2019: «Збалансованим його назвати не можна. Бюджет має дефіцит, який щороку будемо покривати за рахунок збільшення дохідної частини».

Торфозаводи – у комунальну власність

Завершуючи розгляд основних питань, обласна рада прийняла цілу низку звернень до вищих державних органів влади. Зокрема, щодо негативних наслідків реалізації ПАТ «Укрпошта» в Чернігівській області пілотного проекту «Сільське відділення»; стосовно продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення; щодо зарахування рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів до місцевих бюджетів; щодо збільшення фінансування поточного середнього ремонту автомобільних доріг в області.

Чернігівська обласна рада також звернулась до Президента, Глави Уряду та Міністра енергетики з приводу врегулювання ситуації на ДП «Чернігівторф», скасування незаконних кадрових призначень та сприяння процедурі передачі торфозаводів у комунальну власність. У кулуарах обласної ради поширюються чутки про те, що міністерському ставленику Іллі Рокоче голова ОДА, зваживши на критичну соціальну напругу серед шахтарів, відмовив у погодженні. Втім, ситуація на підприємстві залишається складною. Ще до ухвали суду про скасування незаконних наказів Рокоче встиг заблокувати рахунки Смолинському торфозаводу, що ускладнило роботу підприємства. Особливо страждають бюджетні установи, які не встигли закупити соціальне паливо – торфобрикет. В кінці року кошти, передбачені на закупівлю палива, банально пропадуть. Проте це не так важливо, як той курс, який обрала для себе обласна рада, виявивши готовність поповнити комунальну власність торфозаводами.

Тим самим було зроблено важливий крок у відбитті рейдерських атак. Торф'яники Чернігівщини розцінюють цей крок як їхню підтримку. Подібні звернення невдовзі будуть прийняті місцевими радами, на території яких розташовані торфозаводи.

Криза між колишніми і прийдешніми



Під час сесії багато хто помітив протистояння між новопризначеним головою Чернігівської ОДА Олександром Мисником і його попередником Валерієм Кулічем. У сесійній залі вони обмінялися «компліментами» навколо питання погодження дозволів на видобуток вуглеводнів приватним компаніям. Публічний взаємний обмін «компліментами» поміж Кулічем і Мисником під час сесії облради наштовхує на думку, що головне протистояння між командами «Атрошенко-Куліч» - «Давиденко-Березенко» розгорнеться довкола геонадр і видобутку вуглеводнів. Зрозуміло, що Валерій Петрович цю тему просто так не віддасть, бо, ще сидячи в кріслі голови Чернігівської ОДА, він завів в область серйозні компанії. А так зване дослідження надр треба розуміти як освоєння десятків, якщо не сотень, мільйонів гривень. Голосування за винесене питання соціальних угод продемонструвало, що перший раунд за Кулічем – в обласній раді він має ситуативну більшість і контролює ситуацію. Тож «порішати» все те в ОДА без обласної ради і команди Валерія Петровича навряд чи вийде. Найімовірніше, надалі градус протистояння тільки підвищуватиметься, а ставки зростатимуть. Благодатні часи для «тітушок», найманців-активістів і політтехнологів.

Віталій Назаренко, «Чернігвщина» №50 (735) від 27 грудня 2018

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.