У Городнянському районі з деяких дворів селян почали зникати собаки. Господарі тварин знаходили їхні ошийники, грудки шерсті або кістки. Голова районної організації Українського товариства мисливців та рибалок Олександр Юрченко каже: цих тварин загризли вовки.
Жителька села Тупичів Городнянського району, Валентина, показує будку, в якій жила її Кнопочка. На початку листопада собака зникла.
Ось іграшка. Вона виросла у нас в хаті, ми взяли її, коли переїхали рік тому, отаку маленьку. То вона в хаті у нас росла, і з нею тут гралася постійно. На ніч відпустила, вона собачка така невеличка, і там ще є, але ту не забрали, може стара чи не встигли. Це було пів дев’ятої вечора, така похмура погода, темно. Я вийшла гріти воду. Чую, вона тільки запищала. Вранці вийшли, немає ніде нічого, а потім вже сусіди говорили, там городи туди далі, я так походила кругом, не видно ніде. Шерсть тільки бачили. І так же багато кого по селу, там казали прямо на вулиці. Але на вулиці, то таке, а сюдою – це тільки вовк може перестрибнути. І забрав прямо ціленьку. А може він не один був, я ж не знаю. А та собачка, старша, що там сидить, ви зайшли – вона ж не гавкала. Вона тепер боїться, то її неможна було зупинити, навіть машини їхали, то гавкала, а тепер боїться. Сусіднє село Невкля, там, казали, взагалі багато собак. Прямо на цепах, одні ошийники лишали.
Їдемо до сусіднього села Невкля. Володимир Карпенко – перший, кого зустрічаємо з місцевих жителів. Каже: півтора тижні тому теж залишився без собаки.
– Пустив собаку ввечері і нема, не прийшов. Сучка прибігла, а собаки нема. У сусіда теж розірвали. – А звідки знаєте, що розірвали? – Бо знайшли одні кістки поблизу. Це тільки зараз таке, раніше по дворах вони не ходили. Сліди бачили, сліди були, видно, як вовк ішов.
Другого пса, який лишився, чоловік тепер на ніч закриває у хліву. Каже: так роблять майже всі його односельці. Через вовків бояться ходити, коли потемніє, й самі селяни.
Вікторія Костиркина, жителька села Невкля, розповідає як захворів собака, великий такий, вже помирав, залишили господарі, вранці думали поховаємо. Вийшли, а від такого собачки лишилась одна голова. Посеред вулиці вночі скільки їх там штук просто з’їли. І ото не боїмося ми не людей, ні машин. І бачили по 4, по 5 величезні ходять кругом села.
Людмила Вощенко додає, що місцеві старожили кажуть, це тільки старий вовк може зайти в село і їсти собак, який у природі нічого не дожене. Ну, то я розумію один собачка, та не 20 же. От у нас в Безиків хутір ходить у школу, це буквально кілометр від нас, але ж діток мами приводять і зустрічають, бо діти бояться. Може він там і не стоїть той вовк, та діти бояться. І дома потемніло – все, дитя на вулицю не виходить, я боюсь, там вовк.
Анна Павлюк розповідає: «Ну, і оце сліди, мій чоловік працює лісовиком, каже є вовки у нас, є сліди. Страшно, звичайно, стільки собак поїли, ви що. Собак їдять прямо у дворах, приходять у двір і їдять, страшно звичайно».
Напади вовків на собак у районі за останній місяць зафіксували в селах Тупичів, Бурівка, Невкля, Моложава, Минаївщина, Лютіж, Студенець та Будище. Голова Городнянської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок Олександр Юрченко каже: «На Городнянщині зараз живуть 15 хижаків. За цей рік відстрелили трьох».
Олександр Юрченко, голова Городнянської районної організації УТМР, розповідає: «Для нього перше блюдо – це собака, хоч і вийшли вони, вовки, з сімейства собачих, але чомусь вони їх полюбляють. Забирають з дворів, десь хтось хвіртку не закрив, собачка вискочив, «тяв-тяв», на вулицю, вони ж знають, як спіймати і його з’їсти. Тому випадки і колись були, і зараз, і будуть, мабуть. Тим більше зараз села помирають, все заростає, заходь. Бабуся не закриє двері в сіни – й туди зайдуть».
Якщо вовк не хворий, боятися його не варто, каже Олександр Юрченко. Проте популяцію хижаків контролювати треба.
– Як на мене, їх більше п’яти не має бути. Розумієте, на цей район достатньо, щоб він ходив, підбирав кволих або хворих. Але це не значить, що вовк не любить поїсти хорошого м’яса.
Сергій Заєць, головний лісничий ДП «Городнянський лісгосп», запевняє: «Якщо йдуть у таку пору до сіл, це, що навчають молодняк полювати. Собака – це найлегше, що їм можна вполювати. Тому, я вважаю, що загрози для населення на сьогоднішній день немає. Але все може бути, є хвороби, є і сказ. Тобто треба моніторити і проводити якісь профілактичні заходи. Якщо буде загроза, як було місяць тому, то будемо відстрілювати. Є єгерська служба в лісгоспі, є користувачі мисливських угідь на території району. Будемо збиратися і відстрілювати».
UA: Чернігів
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: собаки, Городнянський район, вовки, UA: Чернігів