Чи стануть чернігівські вулиці світлішими?

Чи стануть чернігівські вулиці світлішими?

Ще у середині позаминулого століття наше місто жило при світлі свічок та гасових ламп. Ними освітлювались державні установи і приватні будинки, міські площі та сквери, храми і навчальні заклади. Сьогодні ж існування людини без електрики уявити важко, адже без світла, як мовиться, сліпі, глухі, брудні та самотні. Як все починалось і настільки наше життя змінилось завдяки кільком електричним лампочкам?

Від свічок до електролампочок
Приблизно 115 років тому про таке звичне сьогодні благо цивілізації, як нічне освітлення, було відомо мало кому. По-перше, тому, що у губернському центрі налічувалось всього кілька електричних лампочок. А по-друге, утримання ліхтарів потребувало занадто великих коштів. Так, у 1871 році на це витрачалось 320 карбованців на рік, а необхідний для них гас коштував удвічі більше (646 крб.). Проте у 1894 році витрати вже складали 2589 карбованців. Тобто почалися позитивні зміни. Намітились вони роком раніше, коли поштово-телеграфний механік М.А. Зюков узяв у міста в оренду стару водогінну споруду з паровою машиною. Вона розташовувалась поблизу Семінарського мосту через річку Стрижень (сучасна вул. Гетьмана Полуботка). Тут у 1894 році він і обладнав невеличку електростанцію. І вже через рік електричне освітлення починає завойовувати чернігівські вулиці, площі та сквери. Так, 30 березня на Соборній площі встановлюється ліхтар потужністю 1200 свічок, ще два з'являються у міському саду, починають освітлюватися все нові й нові вулиці.

Наприкінці століття між Зюковим та органами самоврядування виник конфлікт. Тому в 1900 році місто викупило електростанцію, переобладнало її, після чого світло стало подаватись на вулиці та в домівки у значно більшому обсязі. Так було аж до 1929 року, доки за проектом архітектора Г. Конопатського на сучасній вул. Горького, 40 (нині приміщення "Обленерго") побудували нову споруду для більш потужних електричних турбін.

"Хай буде світло!" - сказали депутати

Нині у місті реалізовується Програма освітлення Чернігова на 2008-2011 роки, її у 2007 році затвердили депутати міської ради, аби забезпечити якісне освітлення міста, зменшити експлуатаційні витрати на утримання мереж зовнішнього освітлення. Як повідомляють, в управлінні житлово-комунального господарства міської ради, згідно з цією програмою торік у місті було встановлено 628 світильників, замінено майже 25 км кабелю і дроту, виконано художньо-декоративне підсвічування гармат на Валу, Красного мосту, замінено світильники на набережній Стрижня. А також встановлено автоматизований комп'ютерний диспетчерський пункт у комунальному підприємстві "Облсвітло". Загалом на реалізацію цієї програми вже витрачено 1,7 млн. грн.

Цього року заплановано виконати робіт на 600 тис. грн, Мають намір реконструювати мережі зовнішнього освітлення пішохідного мосту через Стрижень, вулиці Бєлова, частий проспекту Миру... За рахунок програми вже проведено капітальний ремонт мереж мікрорайону в межах вулиць Шевченка — Рокоссовського — Освіти, а також на вулиці Григоренка. Встановлено 76 світильників, відновлено понад 1700 м дроту та кабелю. За наявності фінансування в поточному році планується продовжити декоративно-художнє підсвічування культурно-історичних об'єктів, наприклад, П'ятницької церкви.

Програма є, але світліше стало не скрізь
До цього ми вже писали про те, що у вечірній час погано освітлюється район Валу. "Тоді мова йшла про новий туристичний маршрут. Перебуваючи поблизу Дитинця після 22 години через суцільний морок навіть Колегіум не одразу помітиш. Така ж ситуація і в інших районах міста. Чому? Про це розповідає Анатолій Козін, заступник начальника управління житлово-комунального господарства міської ради.
— Згідно з Програмою освітлення Чернігова, всі поставлені завдання та вимоги виконуються. Результат можна бачити па центральних вулицях — вони добре освітлюються, є помітні зміни і в спальних районах. Існують звісно, й проблеми. Для їх розв'язання та продовження роботи необхідне відповідне фінансування. На жаль, частини деяких вулиць ми не обслуговуємо. Вони належать розташованим на них приватним підприємствам. А власники тих підприємств ці території нам не передають, адже перед цим повинні там все відремонтувати. Однак робити це вони відмовляються. Що стосується вимикання освітлення з 1-ї до 4-ї години   ночі, то це пов'язано з енергоекономією. Наразі ми намагаємось замінювати старі лампи на нові, більш економні. Що з цього вийде? Як кажуть, поживемо — побачимо. Нині протяжність мереж зовнішнього освітлення міста складає 572 км. Це майже 155 тисячі світильників.

Темрява - друг злочинності
"Не повертайся додому пізно!", "Не ходи увечері сама!", "Будеш йти потемки — подзвони, ми тебе зустрінемо!" Усі ці батьківські настанови знайомі нам з дитинства. Проблеми із світлом почались на початку дев'яностих років минулого століття, коли через кризу стали вимикати світло. Тоді ж і розпочався бум злочинності. Тоді, як, до речі, і нині, переважна більшість злочинів припадала на вечірній та нічний час. Тож працівники правоохоронних органів ці критерії між собою пов'язували. Але сьогодні таких паралелей вони вже не проводять, хоча певне логічне пояснення "нічної" злочинності все ж мають,
Прес-секретар міського відділу міліції Марина Кордик каже, що, зважаючи на недостатню освітлюваність спальних районів міста, зв'язок між словами "темрява" та "злочинність" цілком зрозумілий. По-перше, у темних лабіринтах дворів правопорушнику найлегше не лише зникнути, а й довгий час залишатись непоміченим. По-друге, в цей час люди повертаються додому, як правило, на самоті. А злочинці свідків не люблять.

За її словами, років 3-4 тому на прохання керівництва міського відділу міліції було освітлено частину вулиці Доценка, адже протягом 6агатьох років вона є чи не найкримінальнішою і найтемнішою у місті. Про те, на жаль, ці ліхтарі працюють через один і користі від такого освітлення мало.
На мою думку, названі причини є достатнім аргументом для вдосконалення системи освітлення, адже, посудіть самі, торік 74% злочинів, за якими порушено кримінальні справі, скоєно саме у вечірній та нічний час. А за перший квартал 2009 року ця цифра збільшилась вже до 64%.

Що думають чернігівці?
Чи задоволені ви вечірнім освітленням вулиць? З таким запитанням я звернулася до перехожих. Як з'ясувалось, 9 з 10 опитаних — не задоволені.
Віра Погорілова, 73 роки, пенсіонерка:
— У дворах нічого не видно, а ближче до околиць міста навіть біля головних доріг — темрява. А зважаючи на низьку якість тротуарів — це повна катастрофа. Коштів витрачають багато, а результату нема.
Лариса Яковенко, 23 роки, аспірант, викладач:
— Ні, освітлення недостатнє. У центрі звичайно світліше, а ось у провулках і дворах — цілковитий морок. З настанням темноти страшно кудись виходити.
Максиміліан Коров'яковський, 46 років, безробітний:
— Чесно кажучи, мені все одно. Увечері я зазвичай вдома, а якщо і виходжу, то тримаю в руці газовий балончик.

Спілкуючись з прес-секретарем міського відділу міліції, дізналась, що жодна ДТП, яка траплялася у темний час доби, не пов'язується з поганим освітленням. Але чернігівські водії вважають інакше. За словами багатьох з них, побачити в темряві все, що відбувається збоку від машини, вони не в змозі. Адже завдяки фарам близького світла можуть бачити лише кілька метрів попереду. В окремих ситуаціях допомагає так зване дальнє світло, але його дозволяється вмикати лише на кілька секунд. Тож велосипедиста або звичайного пішохода на дорозі в багатьох ситуаціях водії побачити не можуть.

Марія Руденко, тижневик «Місто» №21 (140)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.