Такому кримінальному таланту позаздрив би сам Остап Бендер

Минув рік з часу розслідування нашим виданням корупційних схем, пов’язаних із головним лікарем Прилуцької міської лікарні Ларисою Івченко. Списаний металобрухт багатотонного чавунного паркану лікарні, сумнівні страхові оборудки, закупівля медичного обладнання та будівельних матеріалів за значно завищеними цінами – все це видається квіточками на фоні махінацій із закупівлею медичних препаратів. Найбільші ж, багатомільйонні, фінансові оборудки проводять всього через одного-єдиного пацієнта – людину з рідкісною хворобою Гоше. Після резонансної публікації з цього приводу правоохоронці відкрили чергове кримінальне провадження – четверте в послужному списку головного лікаря Прилуцької міської лікарні Лариси Івченко. Як з’ясували слідчі, всі супровідні документи на отримання вартісного препарату «Церезим 400 ОД» були фіктивними, бланки накладних та довіреностей не відповідають встановленим нормам суворої звітності, не містять печаток медичних закладів, а підписи відповідальних осіб підроблені. Більше того, накази Міністерства охорони здоров’я про розподіл рідкісного препарату ніде не зареєстровані.



«Церезим 400 ОД»

Минув рівно рік з моменту розслідування нашим виданням корупційних схем в стінах Прилуцької міської лікарні, однак за цей час нічого так і не змінилося – головний фігурант скандалу Лариса Івченко сидить не на лаві підсудних, а в м’якому кріслі головного лікаря, і навіть думає подавати документи на продовження контракту. Не зупиняють Лариси Володимирівни і чотири кримінальні провадження, які дивним чином просто зависли в повітрі. Розглянемо кожне із них.

Першу кримінальну справу проти посадових осіб Прилуцької міської лікарні правоохоронці відкрили за фактом привласнення бюджетних коштів ще 9 листопада 2016 року. Посадовцям інкримінували частину 3 статті 191 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Втім, дива не трапилося і, незважаючи на численні очевидні факти розкрадання державних майна та коштів, справа так і не зрушила з місця. Не допомогли навіть результати вибіркової перевірки Держаудитслужби в Чернігівській області, спеціалістами якої було виявлено порушень на суму 280 тисяч гривень. Лікарів та місцевих активістів, які не згодні миритися з корупцією в стінах міської лікарні, дивує реакція Прилуцького міського голови Ольги Попенко, котра, на їхнє переконання, відверто замовчує корупційні дії своєї підлеглої та більше року затягує з необхідними дисциплінарними висновками.

Наступне кримінальне провадження проти посадовців Прилуцької міської лікарні правоохоронці відкрили 19 квітня 2018 року. Кваліфікували справу за частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України – службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. Правоохоронці розслідували внесення посадовцями комунального лікувально-профілактичного закладу «Прилуцька центральна міська лікарня» Прилуцької міської ради завідомо неправдивих довіреностей від імені лікаря загальної сімейної практики на отримання лікарського препарату «Церезим 400 ОД». Ці відомості вносились не одноразово, а впродовж 2014-2018 років! З цього місця – більш детально. За назвою всього лише одного препарату – «Церезим 400 ОД» – стоять багатомільйонні оборудки. Справа в тому, що у Прилуках мешкає молодий чоловік, який має хворобу Гоше – це рідкісне спадкове захворювання накопичувального характеру. Таких хворих декілька десятків на всю Україну. Чи варто нагадувати, що лікування таких пацієнтів є дорогим і його повністю забезпечує держава. А препарат, яким лікують хворих, має назву «Церезим». Роздрібна вартість флакону цього препарату на сьогодні з урахуванням націнок становить більше 60 тисяч гривень.

Згідно з даними перевірки Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, за період з 1 жовтня 2013 року по 28 лютого 2017 року Прилуцька центральна міська лікарня безоплатно отримала від Національної спеціалізованої лікарні «Охматдит» МОЗ України у вигляді гуманітарної допомоги препарати «Церезим 400 ОД» загальною вартістю 24 мільйони 864 тисячі гривень. Зокрема, у 2014 році лікарня отримала «Церезиму» на суму 7 мільйонів 818 тисяч гривень, у 2015 році – приблизно на таку ж, у 2016 – на 9 мільйонів 227 тисяч гривень.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров’я України №574 від 30.07.2012 року, в середньому пацієнт з цією хворобою отримує 5 флаконів препарату на місяць. І тут починається цікава арифметика! Якщо один пацієнт отримує 5 флаконів ліків щомісяця, то на рік – це 60 флаконів, максимум по 60 тисяч гривень кожний. Виходить сума – 3,6 мільйона гривень. Множимо на три роки – виходить 10,8 мільйона, аж ніяк не 25 мільйонів гривень, і це за цінами препарату на 2017 рік. Куди поділася різниця в 14,2 мільйона гривень, мали б з’ясувати правоохоронні органи.

У своєму звіті аудитори зазначили, що порушень при отриманні та списанні даного препарату не виявили. Ревізори буквально двома реченнями розписали витрати на десятки мільйонів гривень. Дивним чином чиновники не вказали ні номерів товарно-транспортних накладних, ні ордерів отримання. Одним словом, рух і кількість ліків прослідкувати неможливо.

У пояснювальній записці головний лікар Прилуцької центральної міської лікарні Лариса Івченко посилається на те, що мама хворого отримувала ліки в «Охматдиті» по довіреності. Але чи має вона право отримувати на руки такі ліки, де і коли проходив саме спеціалізоване стаціонарне лікування цей хворий, ким із обласних спеціалістів був консультований пацієнт та хто робив розрахунок доз препарату «Церезим», як того вимагає наказ МОЗ України №574, невідомо. Як і не знайдено жодної медичної документації, яка б підтверджувала інфузійне отримання хоча б якоїсь кількості цього препарату.

Якщо тільки за три з п’яти, вибірково перевірених Держаудитслужбою років, керівництво Прилуцької ЦМЛ «нагріло» державний та місцевий бюджети на такі суми, то за весь час свого керування набігає більше 43 мільйонів гривень.

27-річній «дитині» – все, іншим – нічого!

Розслідуючи згадану справу, правоохоронці з’ясували, що всі без винятку супровідні документи на отримання «Церезиму» є фіктивними, бланки накладних та довіреностей не відповідають встановленим нормам суворої звітності, не мають печаток медичних закладів, підписи відповідальних осіб є підробленими, а накази МОЗ на розподіл препарату ніде не зареєстровані.

Більш детальне вивчення справи призвело до порушення вже третього кримінального провадження. Так, 3 травня 2018 року в єдиному реєстрі досудових розслідувань столичними правоохоронцями було зареєстроване провадження за частиною 3 статті 191 ККУ. На відміну від аналогічного провадження 2016 року, головним підозрюваним у справі є саме Лариса Івченко. Цього разу столичні слідчі звернули увагу на те, що в Прилуках є лише один нібито хворий на хворобу Гоше. Цей 27-річний чоловік вже давно не дитина і не може отримувати ніяких ліків з «Охматдиту». Але за дивним збігом обставин, він, на відміну від інших дітей України, зовсім не обділений увагою держави. Так, лише за 2014 рік для його лікування з канадської гуманітарної допомоги було «нібито» виділено та отримано 332 флакони «Церезиму», у той час як для хворих дітей всієї України – всього 40 флаконів. Відповідна операція підтверджується наказом МОЗУ №1035 від 31 грудня 2014 року. Правда, цікаво?! Далі - більше!

Факт передачі до Прилуцької ЦМЛ 332 флаконів «Церезиму» в 2014 році підтверджується первинними бухгалтерськими документами. У 2015 році Прилуцька ЦМЛ аналогічним чином отримала на цього хворого 182 флакони вартісного «Церезиму». У наступному 2016 році – ще 182 флакони! Варто зауважити, що жодного наказу МОЗу про розподіл «Церезиму», отриманого як гуманітарну допомогу та за рахунок бюджетних коштів для хворого прилучанина, немає, хоча по інших містах України є загальнодоступні накази та розпорядження розподілу. Але головне, що стан нашого хворого не відповідає симптомам нібито типу ІІІ хвороби Гоше, які мають тяжкий характер. Тобто, списання «на лікування» тільки впродовж 2014-16 років препарату «Церезим» на 27 мільйонів гривень було безпідставним і незаконним. Ця афера проводилась за спільної участі посадових осіб «Охматдиту» та керівництва Прилуцької ЦМЛ лише з однією метою – привласнення та наживи.

Четверта справа, а підозри досі немає

З власних джерел нам стало відомо, що відповідальна особа за видачу препарату «Церезим 400 ОД» лікарнею «Охматдит» перебуває під вартою, а інші посадові особи перебувають у розшуку. Виникає логічне запитання – чому головний лікар Прилуцької центральної міської лікарні Лариса Івченко не під вартою і не в розшуку? Очевидно, саме завдяки своєму таланту виходити сухою з каламутної води Лариса Володимирівна отримала посаду головного лікаря. Ще перебуваючи на посаді заступника головного лікаря з медичної роботи у 2007-2008 роках, вона провернула нехитру аферу, провівши закупівлю послуг лікарні за кошти місцевого бюджету з порушенням, що і призвело до втрат на загальну суму 50 820 гривень. Вже тоді її намагалися притягнути до відповідальності, однак завдяки вдалим юридичним маніпуляціям провадження у справі закрили в суді.

Втім, факт залишається фактом – на головному лікареві Прилуцької центральної міської лікарні – комунальному закладу, котрий утримується коштом платників податків, висить чотири кримінальні справи. Четверте (і чи останнє?) провадження правоохоронці відкрили 16 серпня 2018 року – заволодіння коштами пацієнтів шляхом обману. Всі деталі справи рік тому були описані нами, тому повторюватись немає сенсу. Мова йде про фінансові махінації зі страховими компаніями. Коли завідуюча медичною частиною лікарні Лариса Івченко очолила заклад, то одразу ж поставила на потік питання лікування іногородніх. Для цього вигадала безпрограшну схему. Аби потрапити на лікарняне ліжко, пацієнт мусив укласти страховий договір і сплатити внесок. Спочатку іногородніх клієнтів «добровільно» страхувало товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ) «Страхова компанія «Індиго»», а з 2013 року ТДВ «СК «Київ РЕ»».

Сума так званої страховки залежала від профілю необхідної допомоги (терапевтичний чи хірургічний) і коливалася в межах 220-280 гривень. Аби вести облік пацієнтів, головний лікар наказала працівникам приймального відділення завести спеціальний журнал, він так і називається – «журнал іногородніх внесків». Впровадивши в життя страхову схему, Лариса Володимирівна, як кажуть, убила одразу двох зайців. Річ у тому, що з 2008 року у лікарні існує спеціальний благодійний рахунок, на якому накопичувалися благодійні внески.

Одначе, за використання благодійних коштів треба звітувати, а за страхові – ні. На перший погляд все виглядає законно, от тільки кошти, які раніше йшли на покращення матеріально-технічного забезпечення лікарні, осіли в кишенях нечесних на руку ділків зі страхової компанії та головного лікаря. Аби хворі потім, бува, не висунули до страхової компанії правомірних вимог, вирішили не видавати їм на руки копії договорів. Лікарі навіть квитанції про сплату суми, як і сам договір, забирають, пояснюючи пацієнтам, що так треба для звітності.

Схема зі страховими внесками безперебійно діяла доти, доки в лікарні було банківське відділення. Коли ж його закрили, то всі оплати почали здійснювати напряму через лікарняну бухгалтерію. Коли ж закінчилися і страхові поліси, то й тут знайшли вихід – зробили копії. Дійшло до того, що людям просто почали видавати на руки папірці, в яких зазначалися дані про пацієнта. До речі, в деяких договорах були відсутні навіть паспортні дані застрахованих осіб, та й підписували їх не представники страхової компанії, яких у Прилуках бачили кілька разів – їхній підпис просто підробляли. Все це свідчить про те, що організатори афери не мали намірів виконувати свої зобов’язання перед клієнтами.

До речі, виходячи з даних згаданого «журналу обліку іногородніх внесків», таких хворих було госпіталізовано в середньому мінімум 1200 осіб за рік. За 5 років ця цифра сягнула більше 6 тисяч осіб. Враховуючи, що з кожного хворого в середньому брали 220 гривень, то за 5 років у кишенях страховиків і головного лікаря осіло мінімум один мільйон 300 тисяч гривень.

Два роки, чотири кримінальні справи, жодного дисциплінарного стягнення, а головний фігурант залишається працювати на посаді головного лікаря. Ба більше – збирається продовжити контракт із Прилуцькою міською радою (18 листопада спливає термін дії контракту з Ларисою Івченко). Сьогодні вже немає жодних сумнівів у тому, що виключно завдяки корупційним зв’язкам Лариси Івченко в місцевих та обласних органах влади, їй досі не оголосили підозру, а розслідування кримінальних справ нещадно затягують. Цинізму ситуації додає незрозуміла позиція Прилуцького міського голови Ольги Попенко, яка надає пані Івченко всебічну підтримку. Хотілося б вірити, що до згаданих вище схем вищі посадові особи Прилуцької міської ради не мають жодного стосунку.

Віталій Назаренко, «Чернігвщина» №46 (707) від 15 листопада 2018

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.