Літописний Окольний град Чернігова знову дивує знахідками

Під час археологічних розкопок на території літописного Окольного граду Чернігова дослідники виявили залишки щільних міських забудов домонгольського періоду, часів монголо-татарської навали та Середньовіччя. Найбільш цікавими, на думку археологів, є знахідки обгорілих споруд, решток загиблих людей і наконечників від стріл, що свідчать про князівські міжусобиці.



На місці майбутньої прибудови до чернігівської музичної школи № 1 науковці з ДП НДЦ «Охоронна археологічна служба» Інституту історії НАН України спільно з археологами Національного університету «Чернігівський колегіум» проводять охоронні археологічні дослідження. Саме в цьому місці і розташовувався літописний Окольний град стародавнього Чернігова.

Під час розкопок дослідники виявили залишки щільної міської забудови Х-ХІІІ та ХVІІ-ХVІІІ століть, а також численний речовий інвентар цього часу: уламки скляних браслетів, грузила, пряслиця, ножі тощо.



Найбільш цікавими знахідками, на думку кандидата історичних наук, доцента Інституту історії, етнології та правознавства Національного університету «Чернігівський колегіум» Олени Черненко, є підвіска із зображенням святого воїна, хрестик, металеві та скляні каблучки. Вони походять зі згорілих споруд кінця ХІІ – початку ХІІІ століть.



«Рештки загиблих людей та знайдені там само вістря стріл дозволяють засвідчити, що пожежа трапилася внаслідок військового конфлікту, – розповідає археолог. – Скоріше за все, це була одна з відомих літописних княжих усобиць. Згідно з літописними свідченнями, «люті бої» чернігівців з дружиною Данила Галицького відбулися взимку 1234-35 років. Як свідчить Галицький літопис, у цей час Данило «попленил все Черниговские страны, воевал от Крещения до Вознесения».

Це не перші сезонні унікальні знахідки археологів в Чернігові. В середині липня, досліджуючи мис Єлецької гори, де в ХІХ – на початку ХХ століть розташовувався оточений мурами монастирський сад, археологи натрапили на семиярусне християнське кладовище.

«Результати розкопок підтверджують висновок, що в часи після монгольської навали (не раніше ХІV століття) на цій ділянці сформувалось християнське кладовище. Воно функціонувало безперервно протягом багатьох століть (принаймні до ХІХ століття), внаслідок чого утворилось до 7 ярусів могил, котрі перекривають та прорізають одна одну», – коментує Олена Черненко.

Знайдений цвинтар не позначений на жодному з планів Чернігова і не згадується в писемних джерелах. Археологи вважають, що він не був монастирським (бо там багато дитячих поховань) і пов’язують його виникнення з розташованим поруч мурованим Успенським собором ХІІ століття, що зберігся після монгольського нашестя.

Поміж могил дослідники виявили залишки більш давніх об’єктів (ям та споруд) Х – початку ХІ століть та ХІІ – початку ХІІІ століть. Про їх існування розповіли імпортний посуд, предмети побуту (ключі, ножі, пряслиця), вудила та кресало, копоушка, деякі інші речі. Знайдено також хрестик ХVІІІ століття, а в заповненні одного із поховань – дві «димлені» миски того ж часу.







Віталій Назаренко, "Чернігівщина" №34 (695) від 23 серпня 2018 

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.