Стихія бушувала. «Я впала на лузі навколішки і кричу: «Господи, відведи це від села!»

У Данівці Козелецького району минулої суботи, четвертого серпня, був смерч, падав град.



— Почорніло, грім трахкає, линув дощ, як з відра, а потім град, смерч крутився. Все це мене застало на лузі. Я корову доїла. Впала навколішки і кричу: «Господи, відведи це від села!» Читаю «Отче наш». 35 років пропрацювала у селі, а такого ні разу не бачила, — розповідає 65-річна Ольга Пальчик, виконуюча обов’язки старости Данівки. — Хвилин п’ятнадцять то все тривало. А біди наробило. У дачника Степана Слободяника розкрило дах, вирвало вікно, цегла на другому поверсі на фронтоні потріскалась. У інших зняло півдаху з сараю, кинуло на дроти. Опору високовольтної лінії, «десятку», за селом навпіл перебило. З чотирьох сараїв у людей покрівлю частинами позривало. Біля меморіалу слави з коренем вирвало чотири сосни, кожна висотою по чотири метри.

Біля школи видрало з землі восьмиметрову голубу ялинку і кинуло на поріг. У лісі дерева повалило. На кладовищі бурелом пройшов. Ми з батюшкою ходили, дивилися. Жах. Директор ТОВ «Данівське» пообіцяв бензину і масла дати, будемо пиляти, прибирати. Батюшка теж постраждав, у нього з хати і із сараю шифер позривало.

— Ольго Павлівно, може, у вас відьми живуть, що така стихія бушувала?

— Данівку так і звуть — «село відьом». Але ж у нас і монастир є.

— Стільки збитків, як справляєтеся?

— Кожен вдома старається сам ліквідувати наслідки. Велике спасибі РЕМівцям і МНСникам. Світло до півночі вже ввімкнули, чим могли, допомогли. Якось впораємося. Добре, що у школі і садочку канікули, і діток не було.

У самому Козельці на автомобіль «ВАЗ-2107» впало дерево. Люди розповідають: «Стояла така стіна з дощу, що за 30 метрів навіть електричних стовпів не було видно». У селі Бірки з сімох хат позривало листи шиферу.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №32 (1683), 9 серпня 2018 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.