«Безводівка» вражає: як на Ічнянщині «сонячний диск» зустрічали!

21 червня, коли припадає літнє сонцестояння, світило сходить в найпівнічнішій точці на небокраї. Дослідник та краєзнавець Олександр Кликавка, котрий опікується питаннями прадавньої «Обсерваторії «Безводівка» поблизу покинутого однойменного села на Ічнянщині, приїхав сюди, аби переконатися у точності своїх розрахунків і побачити на власні очі й зафіксувати на камеру, як «сонячний диск» сходить із-за прадавнього кургану. Коротеньку інформацію про це ми публікували в минулому номері. Тож сьогоднішня розповідь стане цікавим, на наш погляд, доповненням.



До «Безводівки» Олександр Кликавка приїхав не сам. До нього приєдналася парапсихолог з Києва Наталія Мілагра з групою однодумців. Також із далекої Канади прибула студентка Тетяна Дячишин, яка навчається в Манітобському університеті. Родом вона зі Львівщини. Вивчає астрономію та україністику, тож приїхала на Батьківщину на практику задля вивчення історії України.

- Коли я переглянула документальний фільм про обсерваторію «Безводівка», дуже зацікавилася нею, оскільки ця унікальна пам’ятка поєднує в собі дві теми, які мені особливо близькі: астрономію та історію, - розповідає Тетяна. -Заявила своєму науковому керівникові, що не поїду до Канади, доки не відвідаю кургани Безводівки. І мені пощастило зробити це в астрономічно важливий день! День літнього сонцестояння!



Наталія Мілагра в такий енергетичний день, коли день найдовший, а ніч найкоротша, зазвичай відвідує місця сили, де проводить обряди та сеанси медитації. Вона вже побувала в багатьох таких місцях по всьому світу та України.

- Цьогоріч відчула потребу приїхати саме в Безводівку для проведення сакрального обряду наших предків, - каже Наталія.

Гості Безводівки прибули напередодні астрономічної події. Встановили наметовий табір у мальовничому місці поряд з яром неподалік курганної групи Роблениці - центрального кола візирів «Обсерваторії «Безводівка».

21 червня сонце сходить о 4:45, тому вже о 4:00 ранку ніхто не спав. Небо було напрочуд ясним, а погодні умови сприятливими для спостереження сходу Сонця на горизонті.

Група вийшла заздалегідь, аби встигнути розміститися на позиції спостереження і виставити фотоапаратуру.

- Як тільки ми дійшли до кургану, з якого мали намір дивитися, як сходить небесне світило, на північному сході, саме в тому секторі небокраю (де за кілька хвилин мало зійти Сонце), ми побачили яскравий спалах падаючого метеорита! - ділиться враженнями Олександр Кликавка. - Космічний гість горів у земній атмосфері і випромінював рожеве світло із зеленуватим відтінком, залишаючи за собою вертикальну лінію в небі. Спалах метеорита тривав всього кілька секунд, тому вдалося відзняти лише його димовий слід.

А через кілька хвилин на горизонті з’явився яскраво-червоний диск Сонця на тому ж азимуті, де розташований північно-східний дальній візир обсерваторії - курган Коржиха.

Олександрові вже вдруге вдалося зафіксувати і перевірити систему візирів прадавньої обсерваторії. 22 вересня минулого року краєзнавець з групою спеціалістів спостерігав захід Сонця за візиром у день осіннього рівнодення. Всі відеозвіти можна знайти на його YouTube каналі «Обсерваторія «Безводівка».

За словами гостей, курганний комплекс їх неабияк вразив і здивував видовищними подіями, що відбувалися в небі. Наталія Мілагра вбачає в символічному спалаху метеорита добрий знак для України. А студентка Тетяна вперше у своєму житті побачила падіння метеорита, хоча до того, навіть тримала його в руках в аудиторії на заняттях.

Першовідкривач унікальної пригоризонтної «Обсерваторії «Безводівка» Олександр Кликавка має надію, що вона ще неодноразово приємно здивує своїх численних гостей астрономічними подіями, за якими чотири тисячі років тому спостерігали наші далекі пращури.

Лариса Галета, "Деснянка" №27 (712) від 5 липня 2018

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.