Нові багатоповерхівки у старих райцентрах приживаються не просто

Остер: мати загиблого АТОшника потерпіла від «каналізаційної повені

Уже два роки як у новобудові в Острі Козелецького району з’явилися перші мешканці. Є світло, газ, вода. А от каналізацію місцеве житлово-комунальне господарство так і не взяло на баланс. Хто має рятувати пожильців та їх квартири у разі аварії, вирішити не можуть.

На початку квітня квартири та офіси на першому поверсі затопило нечистотами. Серед постраждалих мати загиблого в АТО Олександра Кириєнка з Карпилівки Козелецького району. У новому помешканні Лідія Ярославівна ще не живе. Лише навідується. Аварія сталася якраз у день народження Олександра.

— 12 квітня було, — говорить Лідія Ярославівна. — Поїхала купити квітів, щоб на могилку покласти. І зайшла провідати, що у квартирі робиться.

Відчинила двері, а там потоп. Ванна залита, туалет, у вітальню затекло. До кімнати не встигло дійти, бо там пороги. Стояло по кісточки. І це ж не просто вода, там увесь туалет був.

Я цілий день черпала-мила, черпала-мила. Наступного дня вранці приїжджаю — та сама песня. Не стала черпати, пішла до мера, депутатів. Пофотографували. Мер сказав: не на нашому балансі, яке маємо відношення.

Дзвоню забудовнику: «Заходять вихідні. Якщо нічого ніхто не зробить, черпати не буду. Зачиню квартиру і поїду». В результаті прийшли хлопці з Остерського ЖЕКу, стали пробивати каналізацію. Тоді воно все вийшло.

Уже не знаю, хто з ними розраховувався. Я б точно не дала ні копійки. Загидили мені тут усе, ще й плати.

Тепер лінолеум треба міняти. У вітальні шафа стоїть. Напитало задню стінку.

— Мені подзвонили представники забудовника і попросили вирішити проблему, — пояснює Федір Музика, начальник Остерської ВУ ЖКГ. — Наші працівники сходили. Там був забитий стояк.

На воду технічна документація є, договори укладені, на вивіз сміття теж. А от каналізацію ще не прийняли. Чекаємо пробного пуску каналізаційно-насосної станції, щоб зібрати комісію. Якщо все добре, приймемо на баланс.

Розвісили об’яви, у яких запросили жителів укласти з нами договори. Жоден не з’явився.

Забудовник людей не покинув. І ми не покинемо. Але все повинно бути за правилами.

— Я не є власником будинку. Новобудова не передана. Проблема в тому, що мешканці — люди дуже «охайні», тому рештки шпалер і так далі — усе кидається в туалет.

До міської ради не звертались. Ждуть, доки їм щось упаде з неба, — прокоментував ситуацію Віктор Самоделок, голова Остерської міської ради.



Ніжин, Носівка: «Аби самі не зібралися, діла б не було»

Проблема нових будинків у старих райцентрах та містечках області не поодинока. Здавалось би, місцева влада повинна радіти, підтримувати, приймати. Але так не завжди. Остер — одне з п’яти міст, де майже десять років тому почали зводити новобудови. Квартири там пропонували за зниженими цінами. Така програма, щоб райони розвивались. Схожі будинки є у Ніжині, Бобровиці, Носівці,.Козельці.

— Шлях страшний. Це був жах у самому прямому смислі, — згадує мешканка і активістка новобудови у Ніжині Любов Мацапула. — Це тяглося дуже довго. Квартиру придбали у 2009 році з умовою, що будинок буде зведено у 2010. Перші заселились у березні 2015 року. Це ще й договір з обленерго не був підписаний. Зараз заселені половина квартир.

У 2013 створили ОСББ. Бо не було іншого вибору. Забудовник поставив перед фактом: створюєте ОСББ і приймаєте будинок на баланс. Газ розводили по будинку власним коштом. Хоча у договорах було прописано-інакше. Вирішили вкласти власні гроші. Краще так, ніж взагалі нічого не отримати. Загальна сума становила 100 тисяч гривень.

Звертались тоді до місцевої влади — результатів нуль. Якщо б на місці влада хотіла допомогти, то все в їх руках. Але ми ніякого бажання посприяти не побачили. Хоча б юридичний супровід.

Жителям в Острі хочу побажати терпіння. Хоча, якщо там збудовано і всі комунікації зроблено, їм простіше.

У Носівці новосели з’явилися лише у січні 2017 року. ОСББ створювали паралельно з ніжинцями того ж 2013. А квартири купували ще раніше. Газ розводили по будинку теж самотужки. Кажуть, аби самі не зібралися, то не скоро б діло було.

Мена, Корюківка: «Місто зацікавлене в житлі»

Майже одноголосні у цьому представники влади колишніх райцентрів — нинішніх центрів громад.

— Зараз проводимо роботу, аби за рахунок інвесторів збудувати два п’ятиповерхові будинки. Земельні ділянки під це є, — говорить Роман Пеклуха, заступник голови Менської об’єднаної територіальної громади. — Залишилось домовитись із забудовниками. У нас на квартирному обліку більше 80 людей. Якщо кожному давати приватний сектор, то аж до Чернігова добудуємось.

До речі, останню новобудову у Мені зводила Менська центральна районна лікарня. Тоді Роман Леонідович працював у медичному закладі заступником головного лікаря з економічних питань.

— Я фактично супроводжував будівництво. Лікарня домовлялася з усіма службами. Співпраця у невеликих містах проходить без питань. Якщо виникали якісь проблеми, адміністрація втручалась у діяльність і допомагала.

У новобудові минулої зими вручали ключі від квартир і корюківським лікарям.

— Забудовник здійснив підключення до всіх комунікацій. Газ, вода, електроенергія. Все працює, нову газорозподільну станцію зробили для вводу в експлуатацію. Провели благоустрій, під’їзну дорогу, освітлення прибудинкових територій, майданчик для дітей. Місцева громада лише оперативно надавала дозволи та інше, — розповів про ситуацію у Корюківці голова ОТГ Ратан Ахмедов. — Місто будо зацікавлене в житлі, бо була потреба купити лікарям житло і була потреба завершити довгобуд, який був на тому місці. Після заселення 50 відсотків там буде створено ОСББ.

Марина Забіян, тижневик «Вісник Ч» №21 (1672), 24 травня 2018 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.