У 2025-ому українці платитимуть 100 гривень за пачку цигарок?! Цигарки щороку дорожчатимуть на 20 відсотків
Цигарки в Україні щороку дорожчатимуть і вже до 2025 року зрівняються з цінами в Польщі. Про це заявив економіст Максим Праздніков. За його словами, в 2018 році середня вартість пачки цигарок з урахуванням актуальних акцизів становитиме близько 30 гривень.
Кажучи про вартість цигарок в інших країнах, Праздніков порахував, що у Великобританії ціна пачки цигарок доходить до 350-370 гривень, а в Польщі приблизно 100 грн. Також експерт спрогнозував, як подорожчання цигарок вплине на кількість українців, які курять. За його словами, при зростанні цін у 1,5 разу число курців падає на 20-25 відсотків. Правду він сказав чи як вони всі?

«Не такі ми шикарно багаті»
— Найдешевші цигарки, що є в нас зараз, — «Strong», 23 гривні (Львівська тютюнова фабрика). Найдорожчі — «Ротманс», 29 гривень (Прилуцька тютюнова фабрика), — каже продавчиня магазину села Покошичі Коропського району Любов Вовк.
У принципі, на цьому асортимент цигарок закінчується. По два види кожної марки, червоні (міцніші) й сині (легкі). З трьох магазинів села цигарки продаються тільки в одному.
— Сигарети привозять раз на тиждень. Замовляємо по три блоки. Розбирають всі. Купує переважно молодьож, ті, що із заробітків приїжджають. Школярам не продаю. — наголошує продавчиня. — Я 30 років у торгівлі. Як акцизи більшають, так і цигарки дорожчають. Ті, хто зараз купує, будуть і надалі купувати, хай хоч і по 200, — впевнена жінка. — Старші перейшли на тютюн. Сіють на городах, заготовляють. Я й сама для своїх чоловіків вирощую. Не такі ми шикарно багаті, щоб цигарки курити.
У магазині продається «Папір для самокрутки». 100 листочків в упаковці — 8 гривень.

Любов Вовк показує цигарки за 23 гривні
77-річний Микола Мережко, пенсіонер з Покошичів:
— Курю так, п’яте - десяте, не заядлий курець. Купую «Приму» по 15 гривень, на базар до нас у село привозять (виробник — Київська фабрика. — Авт.). Як будуть по 30, то, може, ще іноді й купуватиму, смотря яка пенсія буде. А по 50 вже ні. Тютюн не подобається. Краще взагалі нічого не куритиму.
— Так, Миколо, пенсія ж до 2025 року буде 12 тисяч, як в Європі! — жартома підказує продавчиня.
— Не доживу я.
«В мене трубка, як у Сталіна!»
Володимир Зикун, техпрацівник школи, Покошичі:
— Тютюн вирощую. Це найдешевший спосіб куріння. Цигарки років два-три перестав купувати. Зарплати не вистачає. Якби хоч тисяч 10 платили, купляв би.
— Я раніше сину казала: не кури, бо вредно. Тепер виріс, кажу: «Не кури, бо дорого», — підказує колега, техробітниця Галина.
— У що закручуєте?
— По суботах привозять у село солярку, бензин. І вони ж везуть папір. Білий, але тонший за той, на якому друкують. Спеціально для тютюну вже порізаний. Пачка порізаного — 5 гривень.
Мені жінка люльку подарила. Як у Сталіна. Дуже зручно. Тютюну насипав — і кури. А то в мороз, як руки померзнуть, самокрутку й не скрутиш. Але з собою люльку не ношу, щоб не загубити.
«Як є сигарети, чого з тютюном возитися?»
43-річний Сергій Корнієнко та 35-річний Олександр Рось, будівельники з села Лубенець Коропського району:
— Зараз курю «Кемел». По 35 гривень пачка. «Вінстон» — 33-34 гривні. В селі Атюша, що біля нашого хутора, є. Мені — пачка в день. Заробітку вистачає, — каже Сергій Корнієнко. — Іноді, під настроєніє, і тютюн закурити можу. Набридли цигарки — куримо тютюн.
— Я курю все, що потяжелєє. Раніше тільки «Прилуки» червоні, — говорить Олександр Рось, — тепер їх переробили на «Ротманс», а вони ні в тин ні в млин. Перейшов на синій «Ротманс». Пачка десь 27 гривень, точно не знаю, зараз господар, в якого працюємо, нам купує.
— Коли більше 70 пачка буде, точно не купуватимемо, — каже Сергій. — І по 50, може, не будемо. Тютюну стакан коштує 15-18 гривень. Папір, тонкий, як для касових апаратів, знайомий привозить. А взагалі-то я кинути хочу. З таким стажем, як ми куримо, краще вже кидати.
— Якщо я можу сигарети купити, нащо мені той тютюн? — дивується Олександр. — Як доведуть до крайності, то прийдеться кидати.
«Горілку за 100 купують, і цигарки куплять»
58-річний Григорій Яременко з Шаболтасівки в навісі біля магазину курить самокрутку з тютюну.
— Вирощую сам. Зараз такий тютюн пішов, що й цигарок не треба. Як на Кубі, росте саме листя. З ним мороки менше.
Курити почав в 15 років. Зараз майже повністю перейшов на самокрутки. Цигарки іноді на люди беру. Бо запах тютюну не всім подобається. За мішок картоплі мені блок цигарок «Partagas» привезли. Міцні.
— Я вам скажу, цигарки і по 200 пачку купуватимуть. — підходить 27-річний Ігор Чередніченко. — Я от курю «Ротманс», по 25-26 гривень пачка. Дорого. І ще дорожче буде. Горілка коштувала і 2,20 — купували, і 50 — купували. І за 100 купляють. Те ж і з цигарками. Ну, може, в кого не вистачатиме, на тютюн перейдуть. Зараз 12 гривень стакан в селі купити можна.
— А я ніколи не курив, — хвалиться 68-річний Іван Малявко. — В дитинстві раз спробував, вирвало, і все. А в колгоспі нашому 40 років тому тютюн вирощували. Махорка в пачках продавалася. На тютюновий завод в Прилуки возили.
— А можна газету, — підходить 26-річний Микола Адаменко. Бере «Вісник Ч», відриває з середини, де чистіше, прямокутний клапоть. Кладе на столик тютюн в целофановому пакетику. Насипає на клапоть газети, закручує:
— Пойдьот!
Чи добрі самокрутки з «Вісника Ч»?
— «Вісник Ч» — кольоровий, таке не курять. Та як нема іншого паперу, то закручуємо зі всього, аби дим ішов. Будь-який тоді підходить, аби без малюнків, — вважає Володимир Зикун з Покошичів.
— «Вісник» газета хороша, але на самокрутки товстувата, — признався Володимир Малявко з Шаболтасівки.
41-річний Віктор Пузан, село Верба Коропського району:
— Коли цигарки стали по 25, повністю перейшов на тютюн.
«Вісник» на цигарки поганий в тих місцях, де багато кольорових малюнків. З рекламою тим більш не можна, там отруйних речовин багато. Програма найкраще підходить. А найкраща з газет на самокрутки — де папір тонкий.
— На самокрутки і «Вісник», і журнал згодиться. Аби з програмою, — впевнений Сергій Золотин з Мрина.

Олександр Бугай з Держанівки...

... та Микола Адаменко з Шаболтасівки курять самокрутки з «Вісника»
«Вирощувати тютюн — робота гидка і неважна»
60-річний Костянтин Павелко з села Держанівка Носівського району сам не курить ні цигарок, ні самокруток. А тютюн вирощує. Біля двору лавочка. О сьомій вечора тут збираються сусіди-чоловіки. Поговорити та викурити по парі самокруток.
— Цей рік розсаду посіяв 10 квітня. Ще ледь протикається. Зазвичай сію 25 березня, а 10-11 травня починав висаджувати. А це в червні буду. Весна задержується.
Не одним днем: яка розсада більше підросла — висадив. Жду, наступна підросла — висадив. Так по 20-30 штук.
Засаджую сотку. А знаєте, скільки гною на той тютюн треба, щоб хороший виріс? Вдвічі більше, ніж на картоплю. Поки худобу держу, дак є. Корову, курей. Курячий гній весь чисто на тютюн і йде.
Просапувати треба разів три. Та разів чотири його пропасинкувати: пообривати паростки, бо буде некріпкий і негодний. Верхувати. Це все вручну. А воно липке, за руками тягнеться. Робота адська, гидка і неважна. І бджіл же там повно, вони нектар саме беруть. Кусають. Як ідеш у тютюн, надіваєш саму хужу одежу. А після прати треба.
У серпні, після Маковія, числа 15-го, його вибирають.
Ще на городі кожне стебло треба ножем надвоє розколоти. А тоді вже зрізати. Потім цілий день воно в’яне на сонці.
— А як сонця нема?
— Тоді не колоть і не різать, а чекати. На вечір весь тютюн складаю в кагат. Накривається рядном і до ранку впарюється. А вранці вірьовочками в’яжеться. Стебел по 10, пучечками. Потім по два пучки зв’язуються в парок. І те на жердину вішають у сарай, щоб сохло. Висить там до листопада - до грудня.
Щодня топлю піч, сушу. З печі зразу в ступу — і товчу. Бо як одлигне, не потовчеться. У кого печі нема, сушать на газу. Ну це така, кустарна переробка.
Із сотки виходить 300-320 стебел. Товчеться, віється — багато роботи ще. Лист окремо, стебло окремо. На ступу товкти — тяжкий труд. Зараз міні-мельницями перебивають, кажуть, набагато легше. Не знаю, в мене такої нема. І в кінці змішується, на кріпость. Відер троє буває з сотки.
Старі діди казали: для курця треба 360 стебел на год. Ну, щас такі курці, що стільки не скурять. Молодьож слабенька. А тютюн міцний. Але ж воно регулюється: більше листу — кріпчий. Більше стебел — слабіший. Просять слабший. Нема вже тих курців, які міцний курили. Повимирали.
В тютюн я нічого не додаю. Буває, з вишні лист додають, я — ні.
Я 40 років курив. Такий кашель був, думав — туберкульоз. Дуже тяжко я кидав. Два роки курить тягло неможливо. Замість куріння — цукерки: «Дюшес», «М’ятні». І ось уже чотири з половиною роки не курю ні махорки, ні цигарки.
У Чернігові на базарі стакан махорки 17-18 гривень коштує. А тут по 15. Нікуди я його не вожу, то хто прийде, дак закурить дам. То ще є сорт «американ». Що тільки лист курять. Він слабший. У мене звичайний, ще батько такий садив.
Олена Гобанова, тижневик «Вісник Ч» №17 (1668), 26 квітня 2018 року
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: цигарки, тютюн, підвищення цін, «Вісник Ч», Олена Гобанова