Хто багатий?

«Нащо ті гроші, головне — душевна краса!» Так нас колись вчили. Як виявилося — дурили. Бо без грошей у магазині не дадуть ні хліба, ні ковбаси, ні пляшки. За душевну красу не придбаєш ні квартири, ні машини. Зимою треба теплі чоботи. Влітку хочеться на відпочинок. Багатого поважають, з бідного сміються. Словом, без грошей не проживеш. А от скільки їх треба, щоб вважатися заможним, благополучним? Стільки, як указують в електронних деклараціях чиновники? До речі, такі звіти вони вже подають і в цьому році. А оце саме зараз Національне агентство з питань запобігання корупції проводить повну перевірку 456 електронних декларацій за 2015-2016 роки. Тих, хто понабріхував, і про це є звернення, скарги. Тому й запитаннячко: кого можна вважати багатим, а хто лише прикидається таким?



У Верховній Раді - занадто

Тетяна Мірошник, депутат Заїздської сільської ради, Тихе, Прилуцький район:

— У Верховній Раді занадто багаті. Не так, як оце ми, депутати місцевого значення, виживаємо. У .мене 36 років стажу, а пенсія 1500 гривень. Я купую на тиждень одну хлібину і зберігаю у холодильнику, щоб не зацвіла. Якщо вдається викроїти на пачку масла, оселедець чи півкіло копченої ковбаси, я щаслива і багата.

Щоб дістатися сільради і бути на сесії чи засіданні комісії, мені треба подолати шість кілометрів. Як погода, їду велосипедом, негода — пішки. Я вже депутат четверте скликання. Не витримала, кажу голові сільради: «Хоч 100 гривень мені на новий скат для велосипеда виділіть, бо самій складно купувати». Відповіла: «Подумаємо».

Прибідняються!

Валентина Шматок, колишня листоноша, нині на групі інвалідності, Олексіївщина, Козелецький район:

— Машина, корова, трактор — то не таке вже й багатство. Достаток — це коли є власний дім і стабільна зарплата. І у дітей свій дах над головою. Зараз так і не скажеш, яких людей більше: багатих, бідних чи тих, хто прибідняється. Деякі як послухаєш — такі бідні, такі бідні. А придивишся — і машина дорога, і гроші є. Живуть заможно, а плачуть. Наскільки хто себе відчуває багатим, залежить від запитів. Комусь хата своя — уже рай. А комусь і десять вілл мало.

«Пафосні зазвичай по вуха в кредитах»

Володимир Куніцин, колишній голова Коропської районної державної адміністрації, Короп:

— Після того як пішов з посади, надійшло дві пропозиції по роботі.

На одній багато платять, але часу для родини мало. На іншій навпаки. Та поки що займаюсь фермерством: Голова фермерського господарства «Вишеньки». За часи роботи в РДА багато яких бачив. Буває, людина виглядає скромно, а грошей у неї повно, а як пафосні, то зазвичай по вуха в кредитах сидять.

Як пішов з державної служби, навіть трохи розкрутився. Зміг допомогти облаштувати туалет у стоматологічному кабінеті. Провели каналізацію, тепер усе цивілізовано.

Фінансово допоміг з опаленням у спортшколі. Потихеньку спонсорую.

Чи вважають мене зараз багатим, не знаю. Але як іду по вулиці, люди підходять, за лікті хапають. Шум пішов.

Багатство — це здоров'я. І мільйон гривень

Віталій Колениченко, анестезист Ріпкинської центральної районної лікарні:

— Мільйон гривень — це вже багатство. Машина при такій сумі буде явно не «Запорожець».

Годинники вартістю 10 тисяч доларів, сумочки дороженні, туфлі з крокодилячої шкіри, якими хизуються депутати, теж свідчать, що грошей кури не клюють. А ще це свідчення манії величі. У районних лікарнях при найретельнішому найчеснішому виконанні обов’язків багатим не станеш. Не станеш навіть добре забезпеченим, як у міських та обласних лікарнях.

«Якшо посада добра, мінімум директор»

Валерій Григор’єв, головний лікар Левоньківської психіатричної лікарні, Левоньки, Чернігівський район:

— Якщо відштовхуватися від моєї посади, то головне, щоб світлий розум і здоров’я було. А у фінансовому плані багатими можна назвати людей, які літають на відпочинок за кордон. їздять на дорогих автомобілях. Якщо дітей можуть забезпечити. Коли у тебе посада добра, мінімум директор.



На олії не заробиш

Микола Темчур, фермер, Калюжинці, Срібнянський район:

— Той, хто сам трудиться на землі, багатим бути не може. Багаті — олігархи, на яких працюють люди. Багатим не станеш, виробляючи продукцію у дрібних кількостях. Я пробував давити олію з різних олійних культур. Цим не заробиш. Переключився на кукурудзу і сою. А взагалі, багатий той, хто може дозволити собі бути вільним і захистити себе.

Справжні відпочивають на Мальдівах, наші - у полі на тракторах

Володимир Красногор, пенсіонер, Троїцьке, Новгород-Сіверський район:

— Справжні багатії відпочивати літають на Мальдіви, на Мальту. А у нашому селі у кого хоч якась техніка є — уже багатий. Як хлопці не лінуються, то і тракторці, і копалки, і саджалки викручуються, а купують. І собі землю обробляють, і по людях працюють.

Кожен виживає, як може. На паї нам у минулому році платили шість відсотків, у цьому — сім. Не забагатієш. Я свого часу з комбайна не вилазив. Досі пилюкою плююсь і чотири операції пережив — ото і все багатство.

Здоров’я і порядок у сім’ї - найголовніше

Михайло Трофименко, суддя у відставці, Сосниця:

— З роками усвідомлюєш: найбільше багатство — то здоров’я. А ще порядок, любов і злагода у сім’ї. Щодо матеріального, кожен може заробити. Але заробляти треба чесним трудом, а не злодійством, що процвітає у нашій державі.

Тижневик «Вісник Ч» №47 (1663) від 22 березня 2018 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.