Реабілітаційний центр приєднують до інтернату

«Не хочемо, щоб наших дітей ображали!»



Батьки дітей з особливими потребами, які навчаються в Городнянському навчально-реабілітаційному центрі, збентежені та обурені. їх навчальний заклад планують перевести в інше місце. Об’єднати з Городнянською спеціалізованою школою-інтернатом з поглибленим вивченням окремих предметів.

— У реабілітаційному центрі навчається 95 особливих дітей: аутизм, розумова відсталість, ДЦП, є такі, що не розмовляють. 25 з них — інваліди. Вони звикли до реабілітаційного центру, там своя спокійна атмосфера. Діти можуть не соромитись, що не такі, як усі. Вони спілкуються на рівних, грають. В інтернаті навчаються проблемні діти, сироти, діти з неблагополучних сімей. Як їх можна об’єднати? — занепокоєна Людмила Дорошенко, син і дочка якої навчаються в реабілітаційному центрі. — 20 батьків дітей з реабілітаційного центру, з Городні і ближніх сіл, проти такого об’єднання. їдальня на всіх буде одна, баня одна. — ми боїмося, що з наших дітей там будуть знущатися, ображати. Конфлікти неминучі.

Проект рішення про приєднання мають ухвалити на сесії обласної ради 28 березня. Нашої точки зору ніхто не питав. Коли ми здавали своїх дітей до реабілітаційного центру, ми бачили і знали, куди вони йдуть. Чому тепер усе вирішують без нашої згоди?

— Найбільший стрес буде не для батьків чи дітей, а для директора. Бо всіх треба буде примирити, — впевнена директор Городнянської спеціалізованої школи-інтернату І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів Людмила Хамайко. — Будівля реабілітаційного центру 1870 року. Там кухня в поганому стані, корпус гуртожитку потребує ремонту. Доцільніше не витрачати кошти на ремонт старої будівлі, а провести оптимізацію. У нас на території є вільні корпуси. Зараз йде ремонту двоповерховому. Готуються дві санітарні зони на першому і другому поверхах, туалети. Вікна замінюються на пластикові. Ліфта нема, але і в нинішньому приміщенні його також нема. І діти в інвалідних візочках у реабілітаційному центрі не навчаються (вчителі ходять до них додому). Є двоповерховий спальний корпус, там житимуть і діти з особливими потребами, і діти-сироти (їх наразі 23). Серед наших дітей 15 — також діти-інваліди. Під час навчання проживають і деякі діти з малозабезпечених сімей.

Зараз в Україні впроваджується інклюзивна освіта. Діти з особливими потребами мають соціалізуватися і навчатися в звичайних школах зі звичайними дітьми.

Нинішнє приміщення реабілітаційного центру розташоване в центрі. Можливо, комусь зручніше добиратися. Якщо хтось думає, що йому більш жаль тієї будівлі, ніж мені, то помиляється. Я 12 років пропрацювала там директором. Була вихователем, вчителем — з 1984 року. Але без змін неможливо.

Реабілітаційний центр не закривають зовсім, дітей не перевозять в інше місто, не розкидають по інших навчальних закладах. Усі учні просто навчатимуться на іншій території.

Навчання на новому місці для дітей з особливими потребами планують розпочати в 2018-2019 навчальному році.

Олена Гобанова, тижневик «Вісник Ч» №47 (1663) від 22 березня 2018 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.