Чому у Любечі закривають медичні заклади?

Щодня з екранів телевізорів чуємо від представників міністерства охорони здоров’я про те, що у розрізі нової реформи медичні заклади закриватися не будуть, а паліативна допомога взагалі вийде на новий рівень і надаватиметься безкоштовно. Та от на практиці інакше. У Любечі з початком нового року один за одним почали закриватися медичні заклади. «Першою ластівкою» стало закриття територіального центру соціального обслуговування, а 23 січня людей приголомшила ще новина і про закриття відділення паліативної допомоги Ріпкинської ЦРЛ, де лікувалися любечани і жителі сусідніх сіл. Фактично медперсонал залишився без роботи, а пацієнти – без медичної допомоги. Так, це відділення було невеликим, лише на 15 ліжко-місць. Але ж тепер хворі змушені їхати за 35 кілометрів до Ріпок. Тож і медики, і жителі обурені. Протестували, ходили до керівництва громади, до головного лікаря – все марно. Відділення таки закрили, пацієнтів вивезли, персонал перевели, а тих, хто не погодився, – звільнили.



У Любечі до 2013 року працювала своя Любецька центральна районна лікарня. Та після реорганізації колись одну з найпотужніших лікарень району на 6 відділень, яка займала триповерховий цегляний корпус, скоротили до маленького філіалу Ріпкинської центральної районної лікарні – паліативного відділення. І навіть його уже в 2015 році керівництво Ріпкинської ЦРЛ намагалося закрити. Тоді мотивацією були великі витрати на опалення. Та люди цього не допустили. Минулого тижня, коли дізналися про закриття, знову вийшли на протести…

Медреформа зворотної дії



«Наше паліативне відділення сформоване в 2014 році в результаті ліквідації Любецької районної лікарні, – розповідає лікар-терапевт, сімейний лікар першої категорії Наталія Крилова. – У паліативному відділенні працювало 6 санітарок, 4 медичні сестри і я – лікар-терапевт на чверть ставки. Хворі у нас лежали зі всього району. Це тяжкохворі з онкозахворюванями четвертої стадії, ті, хто переніс інсульт, інваліди, які потребували постійного догляду і медикаментозної терапії. Крім того, у нас постійно лікувалися і хронічні хворі. Наші пацієнти в основному з навколишніх сіл, бо місцеві жителі можуть прийти і у денний стаціонар. Інша справа - сільські жителі. Вони не можуть, наприклад, отримати внутрішньовенного крапельного лікування, бо їхати їм доводиться 25 - 30 кілометрів. Тим не менше, за останні 11 місяців у нас пролікувалося понад 300 чоловік. У 20-х числах листопада нас попередили, що паліативне відділення буде скорочене. Спочатку причиною називали створення громади, а в наказі було написано, що закривають через неякісне використання ліжкового фонду. Простіше кажучи, до нас привозили помирати. Та наші медсестри і санітарки виходжували їх. Я переконана, що реформи мають бути для покращення життя людей, їхнього здоров’я. А на практиці навпаки».

Пані Наталя працює 38 років і не може стримати обурення від того, що зараз відбувається з медициною.

«Я приїхала сюди, – згадує Наталія Геннадіївна, - коли в Любецькій районній лікарні було 6 відділень, 110 ліжко-місць, всі вузькопрофільні спеціалісти і навіть свій пологовий будинок. Розумію, що реформи потрібні і зміцнювати районні та обласні лікарні потрібно. Але й про жителів сільської місцевості гріх забувати

Статут не прийнятий, відділення переведене

Люди не розуміють, чому закрили відділення. Адже у райдержадміністрації запевняли, що медичні заклади первинної ланки в Любечі залишаться. Хоча районна сесія не прийняла змін до статуту лікарні, які пропонував головний лікар Ріпкинської ЦРЛ Петро Моспанко.



"З 2008 року Петро Моспанко планомірно, як на мене, знищує нашу лікарню. Він вже хотів закрити Любецький пункт швидкої медичної допомоги, та ми його відстояли. У 2013 році після реорганізації від нашої Любецької районної лікарні залишилася амбулаторія загальної практики сімейної медицини та паліативне відділення Ріпкинської центральної районної лікарні, – згадує фельдшер екстреної медичної допомоги, депутат Любецької ОТГ Олена Анісовець. – Вже в у 2015 році були спроби закрити паліативне відділення, та люди не дали. Хоча відділення належить Ріпкинській центральній районній лікарні, але згідно зі статутом воно розташоване в смт Любеч. Ми пропонували Петру Петровичу шукати компроміс. Але працівників систематично залякували звільненням «по статті». Ще й казали, що через них всі медики району не можуть отримати зарплати. Це абсурд. Дзвонили, говорили писати заяви на переведення. Вже в понеділок, 22 січня приїхала головна медична сестра Ріпкинської РЦЛ та інспектор відділу кадрів. У них з собою були трудові книжки працівників Любецького паліативного відділення вже із записами про звільнення за власним бажанням».

Головний лікар Петро Моспанко підтверджує, що записи були, але запевняє, що їх зробили тільки зі згоди працівників. Щоправда, в телефонному режимі. Мовляв, так зробили, щоб швидше оформити бухгалтерську звітність по лікарні.

«Так, дійсно, такий факт мав місце, – підтверджує Петро Петрович. – Всіх, хто хотів, ми прийняли на роботу до Ріпкинської лікарні. Пенсіонери пішли на пенсію, а двоє відмовилися у нас працювати. Проекти наказів ми написали, щоб було простіше на місці все оформити».

Економія на пацієнтах



Головний лікар вважає, що утримувати відділення в Любечі нераціонально, бо працювало неефективно. І що це не закриття відділення, а переведення.

«Коли ми створювали паліативне відділення, то сподівалися, що воно буде заповнене профільними хворими. Та з часом побачили багато недоліків, – розповідає Петро Моспанко. – Адже потрібно, щоб в таких відділеннях були невропатолог, психіатр. Плюс до всього, багатьом хворим потрібні наркотичні препарати. Ми не в змозі були створити в Любечі всі необхідні умови, щоб забезпечити повноцінну медичну допомогу таким хворим. І не менш важливим є те, що не могли забезпечити повноцінне наповнення профільними хворими це відділення. Адже їх було лише шестеро. І паліативне відділення почало виконувати функцію терапевтичного, де надавалася допомога на рівні однієї дільничної лікарні первинної медичної допомоги. Тобто лікувалися хронічно хворі та пенсіонери. Про зміни медперсонал був попереджений. Хто мав бажання – перевівся, хто ні – звільнився, – констатує Петро Петрович».

Нарікає головний лікар і на те, що на утримання відділення щороку витрачали 1,5 мільйона гривень. І це без заробітної плати медперсоналу. Любецька громада могла б забрати на себе витрати з утримання відділення, але такої пропозиції не надходило.

Амбулаторія працюватиме в звичайному режимі



Через переведення паліативного відділення виникли чутки, що перестане працювати й інший медичний заклад – амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Окрім сімейних лікарів та фельдшерів, в амбулаторії діють лабораторія, рентген-кабінет, працюють два стоматологи.

«У нас працює амбулаторія сімейних лікарів. Є 4 сімейних лікарі, педіатр. При амбулаторії - денний стаціонар на 10 ліжок. Дійсно, стоматологи, кабінет флюорографії та лабораторія належать до другого рівня медичної допомоги, і ці спеціалісти числяться на роботі в Ріпкинській районній лікарні, – розповідає завідуюча Любецькою амбулаторією загальної практики сімейної медицини Наталія Ребега. – Стосовно їх переведення до Ріпок розмов не було. Поки що працюємо в звичному режимі. Звичайно, із закриттям паліативного відділення у нас стало більше пацієнтів на денному стаціонарі».

Підтверджує слова лікарки і головний лікар Ріпкинської центральної районної лікарні.

Закриття заради будівлі?

Багато жителів звинувачують у закритті паліативного відділення голову Любецької об’єднаної територіальної громади Сергія Пінчука. Вони переконані, що керманич повинен був зробити все для того, аби його не закрили. Версії висувають різні. Одна з них – закриття заради приміщення.



«Будівля нашої лікарні дуже гарна, – розповідає депутат Любецької ОТГ Марія Репех. – Подейкують, що сюди в майбутньому планують перенести весь адмінкорпус громади, а амбулаторію - у приміщення будинку для людей похилого віку, який віднедавна стоїть пусткою. Бо як тоді пояснити ситуацію із заміною котельні в лікарні? Котельню поставили, тепер один поверх не опалюється. Розумієте, щоб щось у громаді розвивалося і не закривалося, то в першу чергу має бути зацікавленість голови громади і самих людей».

Позиція голови на сторінках соцмереж

Поговорити з головою Любецької ОТГ Сергієм Пінчуком і вислухати його точку зору нам не вдалося. У чиновника, на жаль, не знайшлося часу. Свою позицію щодо закриття паліативного відділенні він чітко виклав на своїй сторінці у Фейсбук, де закликає людей не звинувачувати його в цій ситуації.



«Відділення паліативної допомоги – це місце, де повинна була б надаватися паліативна допомога, що дозволяє поліпшити якість життя пацієнтів та їхніх сімей, які зіткнулися з проблемами смертельного захворювання, – пише Сергій Пінчук. – Чи виконує наше відділення такі функції? На жаль, ні. Ні фахівців, ні засобів, ні необхідної бази, ні, слава Богу, достатньої для його функціонування кількості смертельно хворих пацієнтів. Чи знаєте ви, кому підпорядковується Любецька лікарня? Району, а не ОТГ і не голові громади. Ще у 2013-му році її було передано на баланс району – Центральної районної лікарні. Тож всі рішення щодо відділення приймаються в районі. Зокрема керівниками центральної районної лікарні та керівниками РДА. Рішення, які я, голова Любецької ОТГ, не підтримую. Та розумію, що утримувати вторинну ланку медицини (паліативне відділення) Любецька ОТГ не має можливості і що в Ріпках воно буде ефективнішим.



Любецька ж лікарня залишається і працює у вигляді первинної ланки медичної допомоги, в тому числі стоматології, флюрографічного кабінету, кабінету лабораторних аналізів і т.д. Я не думав про закриття лікарні. Наглядно показує це те, що останні кілька місяців я докладав зусиль до того, щоб відкрити в нашій лікарні нову, економну котельню з котлами на твердому паливі, що дасть змогу повноцінно та економніше для громади опалювати приміщення лікарні, якого ми, безперечно, потребуємо».

Марія Пучинець, "Чернігівщина" №2 (666) від 1 лютого 2018

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.