Четверо у балаклавах напали на родину директора агрофірми

39 тисяч доларів, 55 тисяч гривень, золоті прикраси стали здобиччю чотирьох розбійників у балаклавах, які 10 грудня близько 23 години несподівано заскочили до будинку Миколи Діденка, директора агрофірми «Зоря» у селі Займище Талалаївського району.



Миколу Діденка у селі поважають. У 90-ті, коли розвалився колгосп, його, водія, обрали головою товариства. Він зробив підприємство прибутковим. Агрофірма займається вирощуванням зернових. У посівну Микола Олексійович не цурається сідати за кермо трактора і працювати уночі. Дядько-хлібороб — так про нього кажуть земляки.

Зателефонувала Діденку:

— Ваш будинок на відшибі. Ніч, а у вас двері незачинені.

— Ми ніколи не замикаємося. За 150 метрів — табір, там охорона постійна. Вони чули, як о 22.20 заїхала у село машина і через 10 хвилин виїхала. Та й подумати не могли.

— Собаки у вас є?

— Аж чотири, з них одна вівчарка. Та вони мовчали. У мене в охороні два колишні співробітники органів. Вони розповіли, що коли йшли на завдання, щоб їх не почули собаки, їм видавали якісь засоби. Отож наші собаки живі, але дві доби з конури не виходили і не гавкали. Їх чимось притруїли.

Ми з дружиною вже готувалися спати, дочка з зятем були в сусідній кімнаті. Чуємо: по хаті хтось ходить. Подумали, син зайшов, хоча він живе окремо. І раптом двоє наскочили на нас прямо у ліжку, інші вибили двері в кімнату до дітей. Зв’язали нас пластиковими стяжками. Вони дуже міцні. Били по голові. Коли їхні пошуки не давали результатів, вставляли мені в рот дуло пістолета, приставляли його до грудей, до скроні. Дружині — ніж до горла. Доньку били пістолетом по спині.

— Гроші ваші власні чи фірми?

— Сімейні заощадження.

У сина невелике фермерське господарство. Ми планували закупити мінеральні добрива, засоби захисту рослин, пальне. На жаль, не встигли.

— Миколо Олексійовичу, як вам вдалося вивільнитися?

— Ножиці лежали на видноті, я їх якось взяв і передав дочці. Всі телефони наші вони забрали і пригрозили, щоб півгодини сиділи тихо.

— Вони слов’яни чи кавказці?

— Не нашої національсті.

— Як думаєте, їх знайдуть?

— Я і не надіюсь. Ми платимо податки, хочемо, щоб в

Україні було жити краще. А в країні безлад.

* * *

По обох випадках поліція відкрила кримінальні провадження за фактами розбійних нападів.

P.S. У Миколи Олексійовича була зброя, та він не зміг її застосувати — надто все швидко сталося. Сумно визнавати, що ніхто і справді не застрахований від розбійників: ні мільйонер, ні пенсіонер.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №50 (1649), 14 грудня 2017 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.