Цієї осені на Замглаї риболовля ніяка. Зате зубри забігають

75-річний Сергій Рябко — рибалка зі стажем. їздить мопедом на риболовлю в урочище Замглай. Ловити на вудочку карасів чи що вже там вловиться. Але поки що повертається «порожнім».



— Поїду ще на старі кар’єри. Рибаків сьогодні мало: крім мене, всього два. А риби ще менше. Не ловиться.

Рибалю все свідоме життя. Живу в Чернігові, а дача — за селищем Замглай Ріпкинського району, біля болота. Все літо я тут. А на зимову рибу краще їздити під село Вишневе.

— Не страшно на болоті? Чупакабри, потерчата*?

— Вужі, гади — цього добра вистачає. Влітку зубр забрів. Мабуть, з Білорусі, бо раніше жодного тут не бачив. Я на риболовлі був на третій карті (така назва кар’єрів на болоті залишилась ще з часів торфозаводу. Зараз частіше називають просто кар’єрами або озерами. — Авт.). Здоровенний звір, набагато більший за корову. Ми з товаришами хотіли сфотографувати, підкралися ближче.
А зубр почув шурхіт і втік.


Зубри

Виїздив рибалити і вчора, і сьогодні, — продовжує Сергій Рябко, — нічого не вловив. У вересні і щуки були. Лин, краснопірка. Карасів, звичайно, більше всього. Але ж і браконьєрів хватає. Електровудками все повиловлювали, сітками. Хоч і рибконтроль їх ловить. Усе літо чередою сюди їздили: машинами і мотоциклами, і велосипедами. А осінню тиша. Передали один одному мобільним зв’язком, що диби нема. Раніше ж з квітня і до морозів ловилася.

Найбільша риба, яку спіймав Сергій Рябко, — 10-кілограмовий сом. На річці Снов. І така ж щука.


*Потерчата — душі померлих дітей, які бродять по болоту та заманюють живих людей.

Олена Гобанова, тижневик «Вісник Ч» №46 (1645), 16 листопада 2017 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.