Медична реформа. Як це все буде?

В черговий раз в прес-центрі "Чиста політика" зібралися очільники медицини міста і області поговорити про майбутню медичну реформу. Приєднались до них і політики.



Більше всіх про реформи в медицині говорив нардеп

Зміна системи фінансування медичної галузі – від оплати ліжкомісць і будівель до оплати медичних послуг, яку часто називають «гроші ідуть за пацієнтом» - ось головна теза виступу народного депутата Сергія Березенка, з якої він почав заплановану зустріч медичних працівників з журналістами. Розповів він і про найважливіші деталі прийнятого нещодавно закону 6327 – «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів». Із закону були прибрані положення про співфінансування медичних послуг, яке викликало багато запитань. Також безпосередньо прописаний об’єм фінансування медичної галузі в розмірі 5 відсотків від ВВП, при цьому не враховуються вже діючі спеціальні програми по лікуванню онкології, ВІЛ-СНІДУ і так далі. От тільки, за словами депутата, на такий обсяг фінансування планується вийти тільки в 2020 році, а сьогодні фінансування медицини складає  3,4 відсотки від розміру ВВП країни.
 

Початок реформування первинної ланки медицини планується почати з 1 січня 2018 року з впровадженням інституту сімейних лікарів. Кожен українець повинен буде обрати для себе сімейного лікаря і укласти з ним контракт; за кожного держава виплачуватиме по 370 гривень (сьогодні на пацієнта витрачається 180) на рік. Всі пацієнти будуть охоплені єдиною електронною базою даних, щоб уникнути ситуації, що одних і тих же людей різні лікарі запишуть собі. Орієнтовно кожен сімейний лікар зможе обслуговувати до 2-х тисяч пацієнтів, а отже сума коштів отриманих на їх лікування сягатиме 740 тисяч гривень на рік. За словами депутата, в бюджеті наступного року на реалізацію програми передбачено 13 мільярдів 280 мільйонів гривень.
 

Головний лікар Чернігівської обласної лікарні Андрій Жиденко навів приклад незалежності і фінансової спроможності польської лікарні в якій він був. За рахунок зароблених на лікуванні пацієнтів коштів у Познані лікарня сама будує собі новий корпус не чекаючи, доки знайдуться на це кошти у державному чи місцевому міському бюджеті. Такої самостійності з впровадженням реформи з часом мають досягнути і українські медичні заклади. Інший приклад – з Італії. Там немає постійної кількості ліжок на які, як у нас, виділяються кошти. Є пацієнти і за потреби ліжка додаються у тому чи іншому відділенні чи, навпаки, прибираються. 



От тільки чекати його втомились - він запізнився на півгодини
 

Вартість лікування буде єдиною по всій Україні і, за таких умов, на перший план вийдуть саме якість надання медичних послуг. Відтак має з’явитися і реальна конкуренція між лікарнями. Сьогодні Чернігівська обласна, чернігівська друга міська, Бобровицька районна і Прилуцька міська лікарні вже приймають участь в експерименті з визначення тарифів на послуги у медичних закладах.
 

Окремо торкнулися питання заробітної плати лікарів – за розрахунками вона має складати 250 відсотків від середньої по Україні на липень попереднього року. Тобто якщо в цьому році середня заробітна плата 7 тисяч гривень, у лікарів заробітна плата складатиме 18 тисяч гривень.




 

Керівникам медицини міста і обласної лікарні було про що поговорити...

Владислав Кухар, начальник Управління охорони здоров’я міста, торкнувся питання скорочення кількості медичних працівників. За його словами, мова йде не про скорочення лікарів, а про підвищення ними свого професійного рівня для того, щоб бути конкурентоспроможними на ринку надання медичних послуг. Хто ж захоче йти до поганого лікаря?
 

Відповідаючи на запитання про джерела фінансування медичної реформи, народний депутат говорив багато. Але суть, вцілому, одна – економія коштів і ефективний розподіл. За словами депутата, зараз гроші виділяються не рівномірно, а з політичною ознакою - у Верховній Раді фракції розподіляють гроші між «своїми» лікарнями, теж саме повторюється на обласному і районному рівнях. Реформа дозволить виділяти гроші саме тим, до кого йдуть пацієнти, а не «знайомим» політиків. Ще одне джерело – використання бажання лікуватися. Величезна кількість людей займається самолікуванням – ідуть куди самі хочуть, лікуються у кого хочуть, вказав нардеп. Тепер буде змінено цю систему: спочатку пацієнта оглядатиме сімейний лікар і, якщо побачить потребу, направлятиме пацієнта до необхідних спеціалістів, на необхідні аналізи. І за це держава заплатить. Якщо людину щось не влаштовує – вона зможе сама лікуватися і проходити обстеження, але вже за власні кошти. Ще одне джерело економії - швидка допомога. За словами Березенка, у нас зараз на виклик приїжджає лікар, але ніде в світі цього немає. Якщо в тебе не надзвичайна ситуація – ти зідзвонюєшся зі своїм сімейним лікарем і він призначає тобі лікування, до нього ідеш на обстеження. Швидка виїжджатиме лише в екстрених випадках, а не як сьогодні, коли ледь не найбільша кількість викликів пов’язана з алкогольним отруєнням. 
 

На завершення прес-конференції Сергія Березенка запитали чи правда, що пілотною областю по впровадженню медичної реформи буде Вінницька та коли тоді чекати змін у нас. І він відповів. Спочатку, що не буде пілотних областей взагалі, а потім пообіцяв («я гарантую»), що пілотною областю буде саме Чернігівська, адже у нас є всі необхідні для цього умови. Тож як воно ще буде – хтозна.
 

Так само поки що не зрозуміло де ж шукати сімейних лікарів з якими треба буде укладати контракт на медичне обслуговування. Виявилось, що на прес-конференції ніхто зрозумілої відповіді на це питання не дав. Так, у кожного є знайомі лікарі, у яких ми лікуємось чи обстежуємось. Але наскільки їх кваліфікація відповідає стандартам? Ми ж насправді обираємо їх не за професійні якості, а за ставлення. Хто ж піде до лікаря, який, для прикладу, кожного разу «читає мораль» - «Чого ти не прийшов раніше, у тебе запущена хвороба» і так далі? Хто знає де вчився лікар, у якого ви частіше лікуєтесь і який у нього диплом? Яка його спеціалізація за дипломом? Чому присвячена його наукова робота? Який у нього досвід роботи взагалі? Чи цікавиться він новітніми медичними дослідженнями чи хоч чимось крім грошей, які йому несуть вдячні пацієнти? Тобто, перш ніж обирати лікаря, треба знати хоч щось про його професійні знання і вміння. Поки що ж нам майже нічого цього не відомо і обирати доведеться «кота у мішку». 


 

Владиславу Кухарю є над чим задуматись...

З запитанням про якусь інформацію про практикуючих лікарів ми звернулись по завершенні зустрічі до начальника Управління охорони здоров’я Владислава Кухаря. Виявилось, що над цим питанням поки що не працювали і єдиної бази даних про лікарів немає, окрім штатних розписів лікарень. В той же час він визнав, що це питання актуальне і треба над ним працювати. Крім того необхідне воно і для самих лікарів, адже чим більше буде у них пацієнтів, тим більше грошей вони зможуть легально заробляти, а для залучення пацієнтів і треба робити рекламу самим собі. 
 

Якось саме собою напрошується запитання. Виходить, що "більш багаті" лікарі для залучення до себе пацієнтів будуть розміщувати свою рекламу на радіо, телебаченні, сайтах, бідніші – ходитимуть по квартирах і особисто пропонуватимуть свої послуги? Як це все буде?