Заплатив — а не підключають. Дві зими без електрики

Будинок, у якому проживає 67-річний Іван Стельмах, у селі Безбородьків Ічнянського району. Представники районних електромереж (РЕМ) два роки тому відрізали йому електропостачання. Заодно перерізали проводи і в сусідньому будинку, що теж належить Стельмаху. Буцімто за позаоблікове користування електроенергією. Два роки Стельмах доводить: не крав.

У червні цього року заплатив у цілому 4000 гривень за підключення будинку до електромережі. Але світла досі нема.

— Хату по Шевченка, 28 купив у 1996 році, оформив на себе. Хотів переробити і використовувати як дачу, — розказує Іван Юхимович. — А потім узнав, що продається будинок поряд, по Шевченка, 29. Там і перероблювати нічого не треба. Купив у 1997 році, оформив на сина. До електромережі будинки були підключені.

Жив ще в Києві. Електролічильник з першої хати зразу вкрали. Оскільки обліку не було, приїхали представники Ічнянського РЕМу і перерізали проводи від коробки до стовпа (проміжної опори) у дворі №28.

Іван Стельмах родом з хутора Безбородьків. У Києві працював у тролейбусному управлінні. Після розлучення з дружиною, на пенсії, повернувся жити в село.

— Живу в будинку №29 постійно вже сім років, — говорить чоловік. — 18 грудня 2015 року мене розбудив грюкіт у двері і вікна. Перелякався, світло не вмикаю. Тут хутір, всюди ліс. З одного боку 88-річний дід живе за сто метрів від мене, з іншого — 80-річна баба. Поряд більше нікого. Воротами стукали так, що аж лямки погнули. Потім перелізли. Було десь після четвертої ранку. Собаки гвалтують, вони ліхтарями блимають. «Відкривай, — кричать. — Ми по свєту». З вікна я побачив п’ятьох. Звідки знати, по свєту чи бандюки? Сніг в той рік ще не випав, темно. Шниряють по двору, в гараж усі пішли. У мене там машина. Двері прочинив, кричу: «Я міліцію викликаю!» І закрився. А сам телефон поночі з переляку знайти не можу.

Дивлюсь: винесли з гаража драбину, полізли на електроопору на подвір’ї старої хати і перерізали проводи, що тягнулись з вулиці. Потім зрізали й забрали провід, що йшов до тієї ж опори від сусідньої хати, де я живу (№29), і до гаража. То був подовжувач, я вмикав у розетку в хаті.

Думали, що я накинув провід і краду струм з сусідньої електроопори (№15). Відрізали, а індикатор на лічильнику все одно мигає. Тоді ставлять драбину до стіни будинку, де я живу, і ріжуть проводи, що ведуть від електроопори поряд (№14). Причому всі — і електро, і телефон, і радіо. Питається: навіщо? Якщо думали, що я крав з опори №15. Будинок був підключений, я регулярно платив по рахунках. Причому відрізали «під корінь»: щоб знов приєднати, коробку демонтувати треба.

За законом в нічний час ніхто не може вриватися на мою територію. Не телефонували, не попереджали, що прийдуть. Представника влади не було. Ніякого приладу, щоб зафіксувати, що я краду електроенергію. До шостої ранку все поперерізали й пішли.

Іван Юхимович запрошує до хати. Працює телевізор. Як?

— Протягнув переноску від Івана Грищенка. В цьому році, після комісії Держенергонагляду. Вони зайшли — в мене тільки лампочка горить 12 вольт, від акумулятора. Голова комісії питає: «А чого від сусідів переноску не протягнете?»

А ніхто не давав — боялися. Сусід, Грищенко, каже: «В тебе проводи відрізали, а як узнають, то і в мене переріжуть». Сусідка, двір якої поряд, у Прилуках живе, а сюди тільки на дачу їздить. Прошу: «Галю, дай я від тебе провід кину, трудно без світла». «Ваню, — каже, — я тобі сочувствую, але не дам. А як моя хата згорить?» А вже як куратор з Держенергонагляду сам запропонував, сусід проти не був. Я провів. Провід перерізом 1,5 — півтора кіловата. Складував з кусків, усього довжиною 100 метрів як мінімум. Прокопав траншею через дорогу, поклав, засипав. Тепер як приходить рахунок, ділимо з Іваном Миколайовичем оплату надвоє, електроприладів у нас однаково.

Зразу, 21 лютого 2015-го, виставили рахунок за «безоблікове споживання електроенергії» — 12 тисяч 61 гривню. Я звертався в Міністерство юстиції, писав в НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг). До народного депутата Валерія Дубіля. Писав у Міністерство енергетики, у Департамент Верховної Ради, Держенергонагляд, в облдержадміністрацію. Звертався на гарячу лінію уряду.

Через рік Чернігівобленерго самі ж перерахували і зменшили рахунок до 4 тисяч 197 гривень. Я наполягаю, що електрики взагалі не крав, а вони написали, що було підключення 2,5 кіловата. При цьому в офіційній відповіді мені пишуть, що проведена перевірка персоналом Ічнянських РЕМ крадіжки не підтвердила.

Іван Юхимович показує підкреслені рядки в листі на бланку ПАТ Чернігівобленерго. Переписки в нього назбиралася товста пачка.

— Тепер вони мали б відновити подачу електроенергії безкоштовно. Але ні.

Ця хата записана на старшого сина, він живе під Києвом. Недавно закінчився строк договору з Чернігівобленегро. Щоб відновити, він має приїхати або дати мені довіреність.

Кажу: відновіть тоді мені електроподачу до старої хати. І тут приходить відповідь, що підведення до будинку №28 по Шевченка ніколи й не було. Як не було — самі ж приїжджали і відрізали, ще в 1997 році! Залишки проводів з-під даху досі стирчать. (Стирчать, сама бачила. — Авт.). Тому, по-їхньому, там неможливе відновлення, а потрібно приєднання будинку до електромережі. І за цю послугу треба платити по повній. Виїзд архітекторів, складання схеми, робота землеустрою. В цілому вийшло чотири тисячі.

За законом підключити будинок мали, як тільки я оплатив, не пізніше ніж через 5 діб. Заплатив другого червня. Чекаю — не підключають. Кажуть, щоб я опору встановив. Ще й приварив на ній тримач для лічильника. Як я його варити буду, якщо в мене й свєта нема?! Я за підключення заплатив чотири тисячі. Чого ще повинен сам щось робить? А в РЕМі мені: «Якщо не хочете, напишіть, що відмовляєтесь».

Знайшов у колишньому колгоспі бетонний стовп. Депутат нашої сільради Василь Горбенко трактором прорив траншею метра два, півтора глибиною, щоб вийняти. Затягли той стовп на подвір’я, закопали на півтора метра.

Тоді приїхали робітники РЕМу з лічильником: «А до чого кріпить?» Я давай дошку шукати, шурупи, дриль. А в них у РЕМі нічого цього нема. Лічильник поставили. Тепер мають провести до опори, що в дворі, проводи. Далі я можу вести до будь-якого будинку.

У будинку №29 електропостачання мають відновити за зверненням господаря, Олега Стельмаха. І відновлювати, кажуть, будуть за рахунок споживача.

Тим часом Ічнянські РЕМ подали судовий позов вже на Олега, бо хата на нього оформлена. Стрілки з мене на нього перевели. Судове засідання мало бути 10 жовтня, але перенесли на півроку.

А мою хату досі не підключили. Телефоную — то того нема, то та у відпустці. Кажуть: «Три роки без світла жили, ще трохи почекаєте».

Дочекаюся пенсії, і теж до суду подам, — спересердя каже Іван Юхимович. — Цивільний позов зараз коштує 640 гривень. Звернувся до п’яти адвокатів в Ічні, ніхто консультації не дав. Не хочуть зв’язуватися з РЕМом.

«Договір буде — підключимо. І доведемо, що крав»

— Чому Івану Стельмаху досі не включили подачу електроенергії? Адже він ще влітку заплатив за це? — запитала директора ічнянських районних електромереж ПАТ «Чернігівобленерго» Івана Квачова.

— Чоловік оплатив послуги зі стандартного приєднання. Воно являє собою монтажні роботи. Щоб підключити будинок, потрібно укласти договір між ним та обленерго, як побутовому споживачу. І він про це знає, вже заяву написав.

— Ще платити треба?

— Платити більше нічого не треба. Договір — на стадії укладання.

— Стельмах стверджує, що його будинок раніше вже був приєднаний до електромережі...

— Ви третя сторона, і видавати вам конфіденційну інформацію не можу. Скажу тільки, що ми діємо в рамках правового поля.

— А ще його звинувачували в крадіжці електроенергії...

— Зараз у нас з ним суд. І він його, скоріше за все, програє. Тому що справді позаоблікове користування електроенергією було. У нас є відео- і фотофіксація, яку буде надано на суді.

— І є пристрій, яким виявили, що він саме крав? Іван Юхимович каже, що то була переноска з вилкою, яка вмикалася в розетку в жилій хаті.

— І пристрій, і фото — все є. Він чоловік, котрий викликає довіру. Але факти говорять проти нього.

Олена Гобанова, тижневик «Вісник Ч» №43 (1642), 26 жовтня 2017 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.