Чиї городи в Іванькові? (відео)

У наступному сюжеті селяни сперечаються про землю, але всі учасники суперечки одностайно визнають: «Добре, що приїхало телебачення». Вони сподіваються, що нарешті тривога за власні городи підштовхне до вирішення застарілого земельного питання. Приклад села Іваньків показовий для всієї області. Це досить типова ситуація: селяни обробляють городи по 15-20 років і не знають, що їх можуть забрати, бо нерідко ці ділянки по документах винесені за межі населеного пункту.



Навіть на схід села не збиралося стільки людей, як зараз, щоб розібратися в питанні землі, кажуть жителі Іванькова Коропського району. Селяни стурбовані тим, що частина земельних ділянок, де розташовані їхні городи, згідно з кадастровою картою винесені за межі села. Тобто фактично земля в середині села, а за документами – за межами. І оскільки більшість користувачів цих городів досі і не оформили договори оренди, й не приватизували ділянок, то вони за законом належать до земель запасу державної власності, на кадастровій карті позначені як вільні й теоретично будь-який громадянин може подати заяву на взяття в оренду. Багато хто з селян стверджує, що дізналися про це зовсім нещодавно й це для них було справжнім шоком.

Зі свого боку сільський голова Володимир Осовик (Іваньків належить до Крисківської сільської ради) каже, що за весь час своєї роботи на посаді – з 2010-го року – постійно закликає односельців або приватизувати ці ділянки, або оформити договори оренди.

Між іншим, семеро селян вже подали потрібні заяви й приватизували кілька ділянок на згаданій території. Тобто, як вважає голова, проблем з цим не було і хто хотів, той досить давно навів лад із землею, на яку мав право – просто, на його думку, більшість односельців надто довго зволікали й недостатньо цікавилися цим питанням.

В головному управлінні Держгеокадастру пояснюють, що практика винесення земельних ділянок за межі населеного пункту була звичайною ще за часи Радянського Союзу: так вчиняли, як правило, з об’єктами загальною площею понад 5 гектарів, з водними об’єктами, господарськими дворами.

До речі, в Іванькові три мальовничих ставки знаходяться по факту в центрі села, а за кадастровою картою – за межами. Щодо одного почали процес переведення до комунальної власності – під сіножать.

Що ж до приватизації землі під городництво, то краще пізно, ніж ніколи. Якщо селяни бажають приватизувати ділянки, вони мають звертатися до Головного управління Держгеокадастру, в Чернігів.

Сільський голова радить односельцям їхати до Чернігова разом, щоб подавати заяви на приватизацію певних ділянок узгоджено й щоб не сталося непорозумінь: разом вони зможуть один одного контролювати.

Ділянки, про які ми згадали, значаться як винесені за межі села в генеральному плані, а цей план прийнятий у 1975 році. Тож іще один шлях виходу з ситуації – це розробити й прийняти новий генплан. Але це треба узгодити всією громадою, а за проектні роботи заплатити значні кошти – до 100 тисяч гривень. У новому генплані можна включити раніше винесені землі в межі села. Але фахівець геокадастру застерігає: при розробленні нового генерального плану доведеться змінити цільове призначення ділянок. Тобто при включенні в межі села їх можна вже буде відвести тільки під забудову. Якщо користувачі хочуть стати власниками ділянок все ж таки як городів, то з цим треба поспішати і збирати гроші.

У селян різні думки про долю своєї землі, але всі визнають, що суперечка корисна: можливо, вона нарешті підштовхне всіх до вирішення застарілої проблеми.

«Сівер-центр»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.