Нестача любові і батьківська жорстокість. Спершу били його, а потім він, нещадно і кожного разу дужче, поки не вбив і опинився за гратами.
Продовження спецпроекту «Вікон» «Жорстокі ігри». В 4-й серії розповімо, як діти стають агресорами і чому в їхніх жахливих вчинках винні здебільшого батьки. Дивіться у сюжеті:
Веснянки по всьому обличчі, сором’язливий погляд. Складно повірити, що цей юний хлопець міг скоїти особливо тяжкий злочин. Ігореві 17. І це вже його друге літо за гратами.
«Питаю у Ігоря, звідки у тебе така жорстокість. Каже, не знаю», - каже мати Ігоря.
Знають у колонії і провину за страшний злочин покладають не на самого лише підлітка. Били спершу його, а потім він сам – до смерті.
Через що діти перетворюються на диких і безжальних звірів і хто винен у їхніх жорстоких іграх?
Буринь – провінційне містечко на Сумщині. Багатодітна мати Тамара Грисюк збирається в колонію до сина Ігоря. Готує його улюблений бісквіт і намагається зрозуміти, чого її дитині бракувало на волі.
Тамара Грисюк, мати Ігоря: «Все для їх, ніякої копійки для них не жаліла. Якщо немає грошей, пішла позичила. Я не отказувала йому ні в чому».
Роздивляючись дитячі фотографії матері й досі найметься віри, що її син міг скоїти такий моторошний злочин. Майже 2 роки тому містечко Буринь здригнулося від жахливого злочину, скоєного 15-річними підлітками. Ігор з товаришем буцімто підозрювали одного самотнього чоловіка в крадіжці. Пішли до нього додому все з’ясувати і забрати гроші. З небачуваною жорстокістю підлітки катували дорослого чоловіка. Місцеві правоохоронці довго добираються слова аби розповісти, що саме робили з ним діти.
Юрій Лисенко, старший слідчий слідчого управління в Сумській області: «Они его избили: нанося удары руками, ногами, деревянной палкой».
Яких нелюдських тортур двоє хлопців завдали жертві, розповідати не будемо. Надто лячно.
Чоловіка знайшли сусіди. Він помер до приїзду медиків. 15-річний Ігор після скоєного повернувся додому, наче й не було нічого. Та коли хлопця затримали, він одразу визнав свою вину. Майже рік його тримали в СІЗО. Зараз відбуває покарання в Прилуцькій виховній колонії. За скоєне Ігоря позбавили волі на 12 років.
До Ігоря сьогодні приїхала мама, не лише аби торбу з наїдками передати, її сюди запросили працівники колонії на сімейну конференцію аби допомогти збагнути себе й з’ясувати, що ж призвело до того страшного злочину.
Лідія Глазунова, психологиня Прилуцької виховної колонії: «Ці конференції проводимо більше року. Це пілотний європейський проект. Спочатку скептично до них відносились, але коли ми почали їх проводити, то ми зрозуміли наскільки вони дієві».
Ігор, мати, психологи та вихователі колонії розмовляють здебільшого про дитинство. Хочуть зрозуміти, чому Ігор виріс таким. Говорять кілька годин: про поведінку в школі й стосунки з однокласниками, і звісно про батьків.
Ігор: «Я як у школі учився, так з усім класом передрався. Мамка пояснювала, що неможна такого робити, а батько навпаки казав – щось сказали погане, ти одразу бий».
І Ігор бив щоразу, якщо йому щось не подобалося. На сімейній конференції вихователі колонії нарешті зрозуміли, звідки в хлопця ця несамовита жорстокість – жорстоке поводження батька викликало те, що Ігор закрився у спілкуванні. Ігор доповнює, що батько в дитинстві його бив палками, навіть одного разу так бив, що зламав на хлопці палку. У цьому щирому зізнанні й криється природа злочину – страшна сімейна драма. Аби докопатися до неї, вихователям колонії знадобився рік.
Протягом усього спілкування з журналістами, Ігор дивиться в підлогу. І лише наприкінці інтерв’ю, робить неочікуване зізнання: «Не вистачало любві вообщє. Від батька, від мами».
Батько жорстоко бив, потім його замінив вітчим, але до виховання хлопця не брався. Мати завжди заклопотана. А хлопець ріс разом із образою і люттю в середині. Гамселив однолітків і щоразу сильніше, поки не сталося непоправне.
Чергове побачення Ігоря з мамою добігає кінця. Після скоєного, їм ще довго бачитися ось так у неволі.

Марія з мамою
Гамселила однолітків допоки не втрутилися правоохоронці і 14-річна Марія Півень з Чернігова. Кадри приголомшили всю країну, окрім матері кривдниці. Її жорстокими іграми школярів годі здивувати.
Оксана, мати Марії: «Я росла в 90-е года. А в 90-е года кто только не дрался. Только единицы не участвовали в драках. Везде они были, есть и будут. Этого никто не избежит».
Всі зустрічі журналістів з неповнолітньою школяркою відбувалися на очах її мами. Та божиться, що ніхто в сім’ї Марії не бив. Рідного батька дівчина не пам’ятає, він рано пішов з родини, а коли їй було 7 – помер вітчим.
Оксана, мати Марії: «Так как осталась одна, пришлось работать. И в Киев ездила работать. Может какой-то момент в жизни я пропустила. Может не правильно что-то рассказала или вообще не сказала».
Після розголосу і розпочатого слідства Оксана втратила роботу – її звільнили. Тепер, чекаючи на суд, намагається увесь вільний час бути з донькою. Вихідними везе її до столиці, аби відволіктися від лихих думок про можливе позбавлення волі.
Марія зізнається, у свої 14 років у зоопарку побувала вперше. Поруч із мамою на прогулянці Марія здається звичайним щасливим підлітком. Психологи переконані, у такий сумнівний спосіб, побивши інших дівчат, дівчина нарешті домоглася своєї головної мети – відвоювати материнську увагу, якої, роками не отримувала.
Євгенія Шевченко, сімейна психологиня: «Это на самом деле травма и очень большая травма, и очень болезненная. То есть все время чувствовать одиночество, все время чувствовать боль и сделать так, чтобы меня наконец-то любили. Какая основная модель мамы, когда она одинока? Ты сама должна себя защищать. Уже идет агрессия в этой модели. И соответственно ребенок становится агрессивным. Не у всех, нет. Есть мамы, которые говорят, слушай, чтобы не случилось – я рядом».
Матеріали по темі:
Жорстокі ігри, або Чого найбільше боїться найвідоміша із чернігівських кривдниць (відео)
Жорстокі ігри дітей, або Що робити батькам аби їхня дитина не стала об’єктом підліткової агресії (відео)
Чи здатні місця позбавлення волі перевиховати складних підлітків? (відео)
Сюжет телеканалу «СТБ», «Вікна-новини»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: колонія, Марія Півень, Оксана Півень, жорстокість, агресія, «СТБ», «Вікна-новини»