«Люди так кричали, ще як тільки почав виляти. Так Бога молили, що душа виверталася»

Аварія сталася 20 грудня на трасі неподалік села Пилипча Ріпкинського району. Мікроавтобус «Мерседес» їхав із Добрянки на Чернігів.

Маршрутка двічі перевернулася у повітрі і лягла на бік. Придавила голову і тулуб 52-річній Наталії Карасьовій з Добрянки. Пасажири прокрутилися, як у пральній машині. Кричали, молилися, як у душогубці. Поламали ноги, ребра, ушкодили хребти, порозбивали голови. Виходили, виповзали, залиті своєю і чужою кров’ю. У роті знаходили чужі зуби. У руках стирчало скло від розбитих вікон.

Квитків у пасажирів не було. Нерегулярні перевезення, тобто перевезення без договору із обл- чи райдержадміністрацією, здійснювало підприємство «Чернігівавтотранс». Власник – Геннадій Пешков, директор – Олег Телинкевич. За кермом був 42-річний водій Сергій Озява.



«По самі двері набита»

В автобусі було більше 30 чоловік. Скільки точно, не відомо. «Мерседес» був, кажуть люди, набитий битком. Усі сидячі місця зайняті, люди в салоні стояли упритул одне до одного.

— У нас три зупинки у Добрянці — у центрі, біля стадіону і біля лісгоспівських будинків, — розказує Віра Насон з Добрянки. Розмовляємо у Ріпкинській центральній районній лікарні. — Я сідала біля стадіону. Коли зайшла, люди уже стояли, сидячих місць не було. Маршрутка була по самі двері набита. Я стала біля дверей. Водій зупинився далі, на третій зупинці, зайшли ще люди. У Комарівці зайшло двоє. Я ще кажу: «Автобус як гумовий. Товчуться люди, товчуться і затовкуються». Ігор Кузьменков з Іркою стояли, Альона Кулик теж, Галина Миколаївна, я стояла, переді мною хлопчик, жінка з чоловіком, у Гуті зайшли, — стояли.

«Перевернулася двічі і лягла на бік»

— Сталося усе за секунди, — говорить Віра Насон. — Автобус понесло по асфальту і стало крутить.

— Спочатку поїхав у лівий бік, у болото, у вітки, — додає Марина Мозгова, пасажирка. — А потім водій вивернув управо, вона перевернулася двічі і лягла на бік. Не стала на колеса, як розповідали, а лягла,

на правий бік. Я з Колею (чоловіком у цивільному шлюбі) поруч сиділа. Коля біля вікна. Коли я зрозуміла, що водій не виверне, тримала Колю за голову, поки не знепритомніла. Випустила голову — і він вилетів, з маршрутки через вікно, коли у кущах були.

Усього троє людей через вікна вилетіли надвір.

Водій відчинив двері, виліз. Люди з лежачої маршрутки почали вилазити через двері, вікна. Потім маршрутку чоловіки поставили на колеса.

«Жінка лежить — під маршруткою голова»

Спочатку сиділо троє на маршрутці, допомагали людей витягувать. Потім виламали задні двері, почали через них витягати.

— Тоді побачили, що жінка лежить без голови, під маршруткою голова, — розповідає Марина Мозгова .

— Наташа Карасьова була по пояс видна, — додає Віра Насон. — У салоні, ніби під обшивкою, що біля стелі. Я думала: як вона під ту обшивку попала? А вона була не під обшивкою, а надворі, у снігу. Під железякою, і всі по ній у гарячці лізли.

Я виходила останньою, і мені крикнули: на голову не ставай! А я навіть не могла зрозуміти — не було видно ні голови, нічого. Тільки
випуклость — як я потім зрозуміла, від голови. Чи ноги зажало, що вона вся не вилетіла.

Про неї спочатку не думали, може, вважали мертвою.

— А тоді чую, жінка якась просить: «Ну, мужчини, ну, мужчини, ну давайте, ну ж попробуємо підняти. Треба ж витягти ту людину», — продовжує Віра Насон. — Підняли, витягли і не чіпали її. А потім хтось закричав: вона ж жива! Вона хрипить. На обличчя страшно було дивитися — синя пляма.

Коли виходили, допомогли разом вагітній.

—Я просила: «Чоловіки, дістаньте вагітну», — згадує Віра Насон. — Вони її за руки, я чуть підсадила. Світленьку дівчинку підсадила. Баба просилася сильно: «Дєточки, виньтє мене». її підсадила. Через верх не могла вилізти. Нагнулася, під поручнем пролізла. Коли я з голови на ноги стала, не могла зрозуміти, де мої речі. Я шапку свою в автобусі не змогла знайти. Уся куртка була кров’ю чужою залита. Половина людей вийшла без шапок, з відірваними рукавами.

Власника маршруту чи представника перевізника на місці ДТП не бачили.

Приїхали дві «швидкі», МНСники. Наталію Карасьову та ще 16 пасажирів повезли на Ріпки, у лікарню. Везли «швидкими» та власним транспортом. Люди дзвонили, викликали родичів.

У лікарні якраз була перезмінка. Залишилося працювати дві зміни. Зробили сортування хворих. Розподілили по палатах, кожному в руки — папірець з призначенням, що робити.

«Працювали у швидкому темпі і багато»

Спочатку допомогу надали найтяжчим. У реанімації заінтубували (вставили у трахею трубку для штучної вентиляції легень) Наталію Карасьову. Нею займалися завреанімацією Олександр Фролов та лікар Віталій Ковтун. Згодом Карасьову відвезли в обласну лікарню. За словами заступника головлікаря обласної лікарні Миколи Колоса (розмовляли 26 грудня після обіду), постраждалу перевели з реанімації у відділення, їй краще. Саме за Карасьову найбільше переживали люди, говорили, їй дуже-дуже потрібна матеріальна допомога. Кажуть, що Наталія їхала у Ріпки переоформлювати опікунство над братом (він інвалід з дитинства), адже мати стала зовсім слабою.

Жінку при надії, Світлану, відправили у Чернігівський пологовий.

— Сиділа на подвійному сидінні, якщо падала, то на людей, — згадують добрянці. — Їй Бог подушку підклав, пожалів, бо вагітна. Народжувати у січні.

Решті надавали допомогу у Ріпках.

— У Віри Насон різко підскочив тиск, 200 на 100, — перераховують люди. — У Марини Мозгової — струс головного мозку, гематоми, розтягнення шийного хребця. У Альони Кулик зламана ключиця. У Галини Шевченко голова була розбита, поламана нога, травмований хребет. Кузьменковій Ірині голову зашили. У Володі Костенка боліли ребра. У Людмили Щербини нога набрякла. Травми у Олі Лебенкової, у Наді Валькович. У Шульги Валерія рука висіла, як нежива. Хлопчик лежав, не ворушився, тихо-тихо. Потім прийшов до тями дитьонок. У Кот Наташі руки порізані, обличчя розбите. Постраждали Света Андрущенко, Валя Супруненко, Іра Петухова (Євсєєнко).

— Працювали як завжди, але у швидкому темпі і багато, — говорить завідувач хірургічного відділення Едуард Бабкін. — Усіх оглянули в хірургії. Усім зробили знімки, рентгенолог описував їх. Струс мозку виставили, невролог був. Пару чоловік поклали у терапію з тиском. Забезпечили медикаментами на невідкладну допомогу за рахунок лікарні.

«Компенсацію виплатять»

Дорога у той день була «переривами нормальна, шершава, переривами — лід», — розказують люди.

— Я ще ногою провела, кажу: «Боже, куди ж він летів так», — згадує Віра Насон. — На трасі ні піщинки не лежало.

— Водій не справився з керуванням, — вважають постраждалі. — Це вина дорожників. Дорогу треба було посипати сіллю, піском.

— Там колеса лисі були, — кажуть про «Мерседес».

Люди сподіваються на компенсацію, але бояться, що не отримають її.

— Плакати хочеться та і все, — говорить Віра Насон. — Кажуть, маршрутка нелегальна, і ми пасажирами не є. Як так може бути? Це маршрутка, яка ходить регулярно, двічі на добу.

— Неофіційна маршрутка з офіційним графіком роботи. У селищі величезний стенд із графіком роботи і номерами телефонів. Дзвоніть, замовляйте місця. І це неофіційна? — обурюються люди. — Не обілечує ніколи. Та гроші забирають регулярно і добре. Що буде страхова компанія компенсувати, якщо нема квитків?

— За фактом відкрите кримінальне провадження за ст. 286 частиною 2 Кримінального кодексу України (порушення Правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження), — повідомляє прес-офіцер Головного управління Національної поліції України в області Борис Коновченко. — Триває слідство.

Директор підприємства «Чернігівавтотранс» Олег Теленкевич пообіцяв, що компенсацію постраждалим виплатять.

— Від нас заявка у страхову компанію «Грандвіс» подана. Мають бути акти, що людина постраждала і їй надавалася допомога у медзакладі. Мають бути прикладені чеки по коштах, затрачених на лікування.

— Наталії Карасьовій, котра постраждала найтяжче, зараз потрібна матеріальна допомога на медикаменти. Відвідували її в обласній лікарні?

— До неї не пустили.

— Яке було «взуття» на шинах?

— Зимове.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №52 (1599)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.