То хто ж убив Ігоря Каленіченка?

26 липня Прилуцький міськрайонний суд оголосив вирок 38-річному Леоніду Трушу — 12 років позбавлення волі.

Також ухвалив стягнути з нього на користь Ірини Каленіченко (вдови Ігоря Каленіченка, у вбивстві якого звинуватили Труша) 500 тисяч гривень. Ще по 500 тисяч гривень — синам Артуру та Руслану. Та по півмільйона гривень кожному з батьків убитого. А ще 17 тисяч гривень матеріальної шкоди та 20 тисяч гривень сплатити за експертизи.

Труша взяли під варту в залі суду.


Ігор Каленіченко з дружиною і дітьми. Фото 2013 року

Читайте також: Ігоря Каленіченка застрелили в потилицю

Нагадаю, 22 жовтня минулого року у річці Удай при в’їзді в село Переволочна Прилуцького району місцевий рибалка побачив труп. На мосту і перилах була кров.

Експертиза показала, що чоловіка застрелили у потилицю. То був Ігор Каленіченко з села Манжосівка, що за 20 кілометрів від Перевалочної. Напередодні трагедії Ігор разом з кумом Романом Солонцем та Трушем гостювали у Віталія Брунька. Досиділи до півночі. А потім поїхали в гараж Труша в село Дідівці. Там і сталося убивство. За плямами крові визначили, що тіло лежало ногами до дверей. Тобто Ігор встиг лише переступити поріг.

— Леоніда призначили винним, — обурюється дружина Труша 28-річна Олеся Довбаш. — Він вини не визнав. Не знайдені ні зброя, з якої вбили Ігоря, ні авто, на якому вивозили тіло. Не може такого бути, щоб жодного сліду не лишилося, якщо в машині везли закривавлене тіло. Автомобіль чоловіка і мій обстежили ретельно. Нічого. А головне, у Льоні не було мотиву вбивати Ігоря. Ми до останнього сподівалися, що суд у всьому розбереться. На жаль. Батька Леоніда, після того як сина посадили, розбив інсульт, а потім стався інфаркт. Я переживаю, не хочу, щоб на батьку моєї дитини було тавро убивці. На момент убивства (час, визначений експертом) Льоня був зі мною.

Читайте також: Зверь в человеческом обличье: в Чернигове будут судить изверга-убийцу

Того дня ми з донькою Сашею (їй три роки) гостювали у батьків чоловіка. Він відпочивав з друзями. Потім забрав мене і дитину, і ми поїхали разом з Ігорем Каленіченком в гараж мого чоловіка. Там на них вже чекав Роман Солонець. Льоня сказав, що вип’є з хлопцями по чарці і прийде додому. Та я його не полишила, бо знала, це вже буде до ранку. Через це посварилися. Ми поїхали додому, але чоловік говорив, що однак вернеться, просив гроші на спиртне. З-під дому ми знову вирушили до гаража. Коли приїхали вдруге, світла в гаражі не було. Дитина спала в автокріслі. Чоловік відчинив двері сторожки і відразу зачинив. Повернувся, на ньому лиця не було, сказав: «У нас неприємності». Які, розпитувати не стала.

Він почав набирати Солонця, той не відповідав. Ми поїхали до нього додому. Дружина сказала, що його немає. Додому ми повернулися близько третьої ночі.

Вдома вже сказав, що бачив «Пелу», котрий лежав у крові. (Пела — так прозивали Каленіченка).

— Олесю, чому ж чоловік не подзвонив у міліцію?

— Він все намагався поговорити з Романом, та з’ясувалося, що той виїхав до Чернігова. А потім чоловіка відвезли ми з адвокатом у міліцію. Провели обшук у нас вдома. На експертизу забрали зброю, десять пар взуття, купу одягу. Іншого підозрюваного і не збиралися шукати. Мої покази суд навіть не взяв до уваги. А от свідчення дружини Солонця, інших його родичів — так. Думаю, це пов’язано з тим, що батько і брат Солонця працюють в СБУ. А ще нам у двері засунули конверт із запискою: «Скажешь что-то в суде, семья пострадает!» Чоловік наказав мені сховати її і нікому не розповідати: «Я за вас боюсь».

Читайте також: Кого посадили прилуцькі судді?

Роман Солонець був нам як свій. Допізна лишався у квартирі. Ходив до холодильника, брав, що хотів. Навіть речі.

— Ні очної ставки, ні перехресного допиту не було, — втирає сльози 59-річна Раїса Труш, мати Леоніда. — Якщо аналізувати свідчення Романа, там багато нестиковок. Він чув хлопок і не бачив, хто стріляв. Кинув дрова, які ніс, а дров тих ніде не було. Роман був тієї ніч на авто, та його відразу ніхто не оглядав, не перевіряли і наявності зброї. Хоча сусіди кажуть, що вона у нього була. У справі більше запитань, ніж відповідей. Одна надія на чесність суддів Апеляційного суду.

— Звісно, Трушеві рідні не хочуть, щоб він сидів, — каже 61-річна Тетяна Каленіченко, мати убитого. — Але ж він мовчить, не розказує правди, тому і відповідає. Я ж добиваюся того, щоб і Солонця покарали, бо, вважаю, він причетний. І має сидіти теж. А найголовніше — хочу знати, хто саме стріляв у мого сина.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №39 (1586)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.