Середа, 17 серпня 2016 20:12 | Переглядів: 1438
Двадцять четвертого серпня українці відзначатимуть велику дату – чверть століття, як Україна стала незалежною. Шлях був довгим і важким. Як по ньому йшли на Чернігівщині – далі в сюжеті.
Бути незалежними українці мріяли впродовж чи не всієї своєї історії. У 1991-му році це врешті стало можливим.
Народний Рух України за перебудову — громадська організація, яка була очільником прагнень свідомих громадян про незалежність України. Зараз,через 25 років, рухівці пригадують, як це було.
Валерій Сарана, перший голова крайового Народного Руху України: «Можу сказати: на той час в народі уже визріла необхідність бути незалежними. Треба було, щоб хтось це очолив – це і взяв на себе НРУ».
Це – штаб Народного Руху України за перебудову. Саме у цьому приміщенні приймалися найважливіші рішення. Наприклад, відправлення телеграми до Верховної Ради після звістки про путч у Москві у серпні 1991-го. Телеграма чітко показувала позицію чернігівців.
Тодішні рухівці запевняють: саме масова агітація людей дозволила Чернігівщині показати один із найвищих в Україні відсотків «за» на референдумі за Незалежність. Хоча без провокацій таки не обійшлось – мова йде про протистояння в Кіптях.
Одне з найбільш пам’ятних місць того часу – пам’ятник Богдану Хмельницькому в Чернігові. Саме там регулярно проходили перші мітинги й збори за незалежність України. Але боротьба чернігівців ішла тоді не тільки на Сіверській землі, а і в приміщенні Верховної Ради. Мова йде про Тетяну Яхеєву та Левка Лук’яненка.
Було тоді скрутно і з грошима – згадують, як їх збирали на мітингах у капелюха. Багато про що не говорять і зараз – кажуть, іще не час.
«Сівер-центр»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.