Проблеми крові в області (відео)

Експерти порахували, що в Україні близько 50% витрат на медичне забезпечення населення саме населення і компенсує. Але таким шляхом виживання не може піти Служба крові — вона надто витратна, і має утримуватись за рахунок держави. Наша знімальна група розбиралась у проблемах крові.



Це контейнер для донорської крові австрійського виробництва з лейкофільтром.

Павло Герасименко, головний лікар обласної станції переливання крові: «Цей фільтр затримує лейкоцити і тромбоцити – імунні клітини, які можуть викликати реакції. Це те, що не треба, щоб попало до реципієнта».

При переливанні крові разом із чужими лейкоцитами і тромбоцитами у пацієнта можуть виникнути реакції імунізації та сенсибілізації. Павло Герасименко: «Щоб було більш зрозуміло – переливання компонентів крові прирівнюється до пересадки чужорідних тканин. Це складні імунологічні процеси, це імунологічна агресія».

Один такий контейнер коштує більше 200 гривень. Обласна станція переливання крові поки змушена відмовитись від них. Причина банальна – у держави бракує коштів. Павло Герасименко: «Якщо ми декларуємо, що ми готуємось до імплементації рекомендації Єврокомісії з охорони здоров’я, про що можна казати, якщо ми не можемо забезпечити фільтрування крові».

Зараз мова йде про забезпечення пацієнтів донорською кров’ю взагалі. Тому станції поки доводиться переходити на дешевші і простіші контейнери, без фільтрів. Їх можна закупити по 65-75 гривень.

Павло Герасименко: «Тендерні процедури на центральному рівні знов пройшли із затримкою, і ми очікуємо централізованих надходжень цих контейнерів не раніше кінця березня. У нас є мінімальний запас для діяльності станції. Нам виділило достатньо коштів управління охорони здоров’я для закупівлі додаткових контейнерів. Да, це будуть контейнери мінімальної вартості – найпростіші, але які дозволять нам працювати».

Періодично виникає і дефіцит тест-систем для діагностики інфекцій, які передаються під час трансфузії – ВІЛ, гепатити. У такому випадку зібрана кров вичікує свій термін придатності, а якщо доти тест-системи не з’являться, дорогоцінну рідину утилізують. Павло Герасименко: «Це критична позиція — якщо ми заготовляємо кров, але не будуть ці зразки діагностовано, вони не можуть бути видані для лікування».

Аби зекономити кошти, станція намагається користуватися переважно послугами кадрових донорів. За 100 мілілітрів крові платять 16 гривень, 11 гривень донор отримує на обід. Павло Герасименко визнає – це смішні суми. Але поки-що збільшити їх нема змоги. Головні проблеми станції – фінансові. Фахівці тут висококваліфіковані, каже головний лікар. Навіть шейкер для тромбоцитів, які мають властивість злипатися, зробили власноруч. І застарілі, ще радянські центрифуги для переробки крові модернізували самотужки. Але їх однаково треба міняти на сучасні. Одна коштує понад півтора мільйони гривень. На станції центрифуг шість. І два апарати для заготівлі плазми крові – сучасні. Але всього два на цілу область. Скоро на станції перестануть виготовляти альбумін.

Павло Герасименко: «В цьому році виділено достатньо коштів для забезпечення безперебійної роботи закладу, але слід визнати, що це буде безперебійна робота на мінімальному рівні. Служба крові настільки затратна медична галузь, що без централізованих державних закупівель наша діяльність практично неможлива».

І якщо мінімум грошей на роботу обласної станції є, то на фінансування відділень та кабінетів переливання крові у районах їх нема. Виходи два – або залучати кошти приватних осіб ( у районах зараз змушені просити людей сплачувати благодійні внески для компенсації витрат), або оптимізувати мережу там, де не вистачає донорів.

Павло Герасименко: «У інших областях України практикують такий шлях. Переглядається клініко-економічний стан підрозділів, малопотужні підрозділи, які не можуть забезпечити обсяги заготівлі крові просто закриваються, люди переводяться на інші посади, а в базових районах, де така можливість є, відкриваються відокремлені підрозділи, і відбувається їх забезпечення з нашого бюджету. Ми ідемо зараз по цьому шляху».

Попри всі фінансові складнощі, нікому із пацієнтів у компонентах крові у жодному випадку не відмовлять, запевняє Павло Герасименко. Якщо виникає дефіцит окремих позицій, його намагаються компенсувати, викликаючи кадрових донорів. Хоча і їх з часом може поменшати – через демографічну старість населення.

«Сівер-центр»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.