В „Молодіжці” пройшли „Грудневі вечори”
Вже двадцять перший раз Молодий театр подарував шанувальникам театрального мистецтва зустріч з талановитими акторами, цікавими режисерськими роботами, оригінальним баченням класики та сучасного мистецтва. Шість вечорів біля театрального під'їзду бажаючі потрапити на виставу шукали зайвий квиток, але марно, бо всі вони були продані задовго до початку фестивалю. І що цікаво, така закономірність спостерігається на всіх «Грудневих вечорах» вже впродовж двадцяти років. В чому причина такої популярності, ми вирішили дізнатися у головного режисера Молодого театру Геннадія КАСЬЯНОВА.
- Геннадію Сергійовичу, ви задоволені фестивалем? Приємно відзначити, що аншлаг був на всіх виставах. На вашу думку, в чому секрет успіху «Грудневих вечорів»?
— Фестиваль «Грудневі вечори» — не комерційний проект. Всі ці роки до нас приїздять артисти не заробляти гроші, а показати свою творчість. Люди це відчувають. Між артистами і глядачами створюється особлива аура, вони спілкуються на духовному рівні. Ми гарантуємо людям високий рівень творчості, безумовно, щось може не сподобатись, але головне — те, що демонструють артисти на сцені — не халтура. Планка, яку ми встановили для себе і всіх учасників фестивалю, висока, і дуже важливо підтримувати її на такому рівні. На фестиваль ми запрошували театри з різних куточків України, Росії, Прибалтики, і жодного разу не поставало питання грошей. До нас приїздять справжні подвижники, їм цікаво працювати для нашого глядача, вони повертаються додому абсолютно щасливі від творчого натхнення і цікавої роботи.
- Фестиваль розпочався двома виставами Львівського академічного театру ім. Марії Заньковецької. Вони представили на суд глядачів дві п'єси Чехова. Як сприймалася російська проза у перекладі на українську?
- Ви знаєте, чудові вистави і чудовий переклад Чехова. Режисер Алла Бабенко відтворила на сцені неповторну ауру чеховської драматургії. Емоційна гра акторів викликала шквал почуттів. Чехов залишається найсучаснішим автором, його п'єси переведені на різні мови. Вистава «Аріадна» отримала Гран-прі на Чеховському фестивалі в Ялті, львів'яни демонстрували свою творчість у Москві й отримали схвальні відгуки. До речі, «Аріадну» чернігівці побачили раніше за театралів Львова.
— Багато театрів вже не вперше на фестивалі, а чи були нові театри, незнайомі чернігівському глядачеві?
— Я порахував, що за ці роки у нас побувало майже 85 театрів, у середньому чотири на рік. І не лише театри, а й окремі актори. Нашими гостями були Театр на Таганці, МХАТ, театр ім. Єрмолової з Москви, багато театрів з Санкт-Петербургу, Таллінну. Постійними учасниками фестивалю є наші друзі зі Львова, Києва, які із задоволенням зустрічаються з чернігівським глядачем щороку. Вперше ми запросили Харківський театр «19», це приватний театр, приємно знову побачити на нашій сцені родину Максякових, добре відому чернігівським глядачам. Зараз вони працюють у Дніпропетровську і привезли цікаву роботу «Омлет з горчицей», що була спеціально підготовлена акторами до ювілею Олександра Максякова. Незабутнім фіналом фестивалю, його святковим феєрверком стала робота Ігоря Славинського, нашого улюбленого режисера, з яким ми дружимо давно, «Одинокая леди». Це бенефіс заслуженої артистки України Ксенії Николаєвої. І, безумовно, глядачі отримали задоволення від вистави «В Барабанном переулке», яку вже не вперше привезли кияни. Сценічна композиція за піснями Булата Окуджави, як свіжий подих, — чудова музика, справжня поезія.
— У грудні чернігівські глядачі отримають ще один подарунок. Це прем'єра вистави «Арт» за п'єсою Я. Реза у постановці Андрія Бакірова. Театрали добре пам'ятають талановиті роботи Андрія на сценах чернігівських театрів і з нетерпінням чекають на нові зустрічі. Як працюється акторам «Молодіжки» з Бакіровим, чого ви чекаєте від цієї роботи, і чи буде продовження співпраці?
— Я радий, що ця робота відбувається, і ця вистава — це результат спільного бажання акторів та режисера. П'єса, яку обрав Андрій, — складна, цікава, тонка, психологічна. Але вона не касова, і не кожен театр може собі дозволити поставити її на сцені. Наш Молодий якнайкраще підходить для цієї роботи. Андрій мріяв дати дихання цій п'єсі вісім років, тому вкладає душу в кожний крок творчого процесу. Зараз йдуть останні репетиції. Я із задоволенням спостерігаю, як професійно і серйозно працює ця талановита людина. Без перебільшення можу сказати, що Андрій — цікавий режисер, і його нова робота буде яскравою блискавкою у нашому репертуарі.
— А чим ще ви будете дивувати своїх шанувальників у новому сезоні?
— По-перше, хочу запросити глядачів на виставу «Механічний апельсин», що вже отримала багато схвальних відгуків, і яку ми були вимушені призупини у зв'язку з тим, що з театру пішли два актори. Сьогодні вистава знов у репертуарі театру, і глядачі побачать улюблених героїв у новому виконанні. Наступного року ми готуємось до приємної події — ювілею нашого відомого актора Володимира Банюка. У постановці режисера з Санкт-Петербургу Олексія Янковського готується вистава за п'єсою Григорія Горіна «Поминальная молитва». Плануємо на наступний рік ще одну прем'єру за чудовим твором .Ремарка «Три товариші». Сподіваємося, що всі наші плани здійсняться.
— І останнє запитання. Зараз всі тільки і говорять про фінансову кризу, чи відчуває театр на собі політичні та економічні проблеми, що турбують наших співвітчизників?
— Актори — люди з оголеними нервами, вони своєю шкірою відчувають все, що відбувається у суспільстві. Крім того, вони не живуть у відокремленому просторі, а також, як і ми з вами, живуть у нашому суспільстві. Тому їх хвилюють ті ж самі проблеми, що і всіх, але для творчих людей інколи навіть необхідно, щоб були напружені періоди, бо у спокійній течії життя важко грати драму чи комедію, відчувати напругу почуттів. Тому вони будуть сміятися, навіть коли сумно. Актори дарують свою творчість людям, і те, що люди можуть відволіктися від щоденних проблем у стінах театру, добре. На сьогодні ми не можемо поскаржитися на відсутність глядачів, на всі вистави до кінця грудня квітки продані. Приємно відзначити, що все більше у театральній залі я бачу молодих облич. Сучасна молодь тягнеться до театру, і це надихає нас на нові творчі здобутки.
Марта ЄЛІСЄЄВА, щотижневик „Чернігівські відомості”, №50
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.