«Зоопарк зачинено. Усі пішли на фронт», — таке враження після спроби відвідати 30 жовтня зооботанічний комплекс «Басань», що на хуторі Тимки, за Старою Басанню Бобровицького району. «Вісник» побував тут ще влітку 2009 року. Тоді приватний комплекс щойно відкрився. Його власник киянин Віктор Кудряченко особисто провів екскурсію для нас та чотирьох родин, що також приїхали подивитися «зоопарк просто неба». На території 10 гектарів жили близько сорока різновидів звірів та птахів. Овечки і муфлони, антилопа, лань, в’єтнамські свині, ручний олень Стьопа. Бізони Леся і Рома чекали поповнення сімейства, у пари південноазіатських гаялів сімейне життя тільки починалося. Більшість можна було погодувати, погладити. Страус Барон із задоволенням їв з рук лопухи. Крім нього, було ще три породи страусів, по парі, яйця несли. Навіть пропонувалося купити яйце, віддати до інкубатора і вивести собі маленьке страусеня. Ще з пернатих — вісім видів фазанів, два види павичів, породисті кури, гімалайський монал (птах такий, сімейства фазанових). В озері на території було кілька видів риб.

Землю взяли в оренду на 49 років, у 1991-ому. Спочатку була створена промислово-аграрна фірма «Посад». Придбали в заповіднику «Асканія-Нова» тварин. В «Асканій-Нова» розробили проект комплексу «Басань». Викопали ставок. Діти з інтернату допомагали садити фруктовий сад, більше 300 дерев. Віктор Володимирович був сповнений планів.
Тоді Віктор Кудряченко був заступником генерального директора з питань зовнішньоекономічної діяльності державного виробничого об’єднання «Концерн «Техвоєнсервіс» МОУ. Організація займалася демілітаризацією військової техніки. (Тобто продавали списане).
Стало цікаво, чи зараз «розрісся» приватний зоопарк-база відпочинку? В Інтернаті на сторінці зооботанічного комплексу пропонують море вражень та задоволення: сучасна сауна, приміщення для проведення різних заходів на 30 чоловік, мангал. Озеро, човни. Сосновий ліс. Пейнтбол.
Але минулої п’ятниці на вхідних воротях до зооботанічного комплексу висів замок. Навіть два, ще один — на хвіртці. Через металеву сітку огорожі не видно ні людей, ні звірів. Походили довкола, потрясли хвіртку — ні птахи не кричать, ні собаки не гавкають. Тихо все. Тільки прикріплений до огорожі непримітний аркушик з телефонами для довідок. Набираю:
— Чи можна ваш зоопарк відвідати, тварин подивитись?
— Зараз ні. Я в Маріуполі, в прикордонних військах. Мобілізований, буду не раніше як через чотири місяці. Не хочу, щоб без мене там хтось ходив.
Виявилось, телефонувала хазяїну комплексу Віктору Кудряченку.
— Комплекс поки що не працює, — розказав Віктор Володимирович. — Час важкий, звірів трохи поменшало.
— А олень Стьопа?
— Стьопу віддали в оренду. Звірів, що залишилися, годує сторож, двічі на день.
Поки розмовляли, вдалині з-за теплиці вийшла одинока кошлата звірина. Придивилися — це лама. З цікавістю підійшла до нас засунула над огорожею чорно-коричневу морду з великими сумними очима. За описом Віктор Володимирович упізнав підопічного.
— Це Льолік. Усього в хазяйстві залишилося чотири лами. Через чотири місяці приїжджайте, подивитесь, — запросив.
Олена Гобанова, тижневик «Вісник Ч» №45 (1539)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.