Юля в могилі, водій на волі, слідство триває другий рік
Майже 400 днів, з 25 вересня минулого року, кожен ранок, коли виходить на роботу, і кожен вечір, коли лягає спати, 53-річна чернігівка Тетяна ГАЙДАЙ гірко плаче. Бо не тільки вдома, а й на роботі все нагадує їй про загиблу доньку, 22-річну Юлю. Вони працювали разом двірниками, у Чернігові. Прибирали вулиці від готелю «Україна» аж до ЗАЗу (заводу «Автодеталь»).
Косоокий водій навіть прав не мав
Сім'я Гайдаїв — трудяги. Є ще старша донька. Мати вже 11 років працює двірником, батько — на радіозаводі, Живуть у затишній трикімнатній квартирі.
Як було того злощасного дня, згадує Тетяна Юріївна:
— Ми з донькою о п'ятій ранку сіли у розвозку і поїхала на свою дільницю. Почали прибирати о 6-ій ранку на «Україні», якраз навпроти «Кварталу». Сіріло. я замітала навпроти зупинки. Наш бригадир Галина Гречко на тротуарі. А Юля прибирала через дорогу, біля парку, метрів за десять від нас. Вона була вдягнена у помаранчевий робочий жилет. Минула десь 6.10, коли я почула глухий удар і розпачливий крик бригадирки: «Юпя!..» Озирнулась і побачила, що моя доня лежить на дорозі біля бордюру. Кинулася до неї. Вона ще дихала, а з голови цебеніла кров. Доньку збила темна іномарка, яка проїхала трохи вперед і пригальмувала посеред дороги. З неї вискочив молодик, якийсь косоокий, і закричав: "О Боже, что я наделал!..» Я поклала дочці руку під голову. Невдовзі приїхала «швидка». Юлю повезли в обласну лікарню. Мене в машину не взяли. Поїхала слідом на тролейбусі. Молилася під реанімацією. Хвилин за 40 вийшов лікар і сказав: «Ми зробили все, що могли. Юлі більше немає». Я застогнала від розпачу. Вона померла від внутрішньочерепної травми. У доньки були переломи кісток голови та склепіння черепа. Мене напоїли заспокійливим.
— Міліція приїхала на місце ДТП, коли Юлю вже забрала «швидка». Як з'ясувалося, за кермом «Фольксвагена Пасата» був 24-річний чернігівець Тарас Спутай, — розповідає далі мама Юлі. — Виявилося, що він навіть не мав водійських прав. Не з собою, а взагалі. А в іномарці з ним сиділа 45-річна Любов Шишкарецька, власниця авто. Кажуть, вони спішили до якогось поїзда передати товар.
Коли він збив Юлю, жінка навіть не вийшла з машини. Та коли приїхала міліція, мої співробітники казали, що водій плакав у неї на плечі, а вона заспокоювала: «Я тебя не брошу, все уладим, все будет хорошо».
Владнали? Юля в могилі, а він на волі. І кожного ранку я на тому місці, де була вбита моя дитина. Спочатку розслідуванням займався слідчий Картак, потім пішов у відпустку, передали Бредюку, Я спитала його: «А за те, що їздив без прав, Спутая покарають?» А слідчий відповів, що такого закону немає. (Неправда, у Адмінкодексі є стаття. — Авт.). Після наших скарг справу знову вернули Картаку. Але ознайомитися з результатами експертизи чи з матеріалами справи нам як потерпілим не дають. Слідчий каже, приходьте з адвокатом. Навіщо адвокат? Адже ми ні в чому не винні.
Тим часом Спутай ходить і життю радіє. Тричі міняв показання. Дійшло до того, що сказав: «Юпя сама кинулась на машину». Як тільки язик повернувся? Вона так хотіла жити.
На літо у неї було призначено весілля. Вже 2,5 роки вона жила у цивільному шлюбі зі своїм хлопцем Віктором. Усе у них було чудово. Стільки планів! Купили машину, збиралася робити ремонт у квартирі, придбати нові меблі, а тоді вже і весілля справити.
Юля після школи вчилася у Чернігівському училищі № 16 на бармена-офіціанта. Вивчилася, трохи попрацювала у кафе, потім захворіла, кілька днів не вийшла на роботу. Приватники не люблять, щоб працівники ходили на лікарняний. Звільнилась. Потім влаштувалась на «Сіверянку», швачкою. Пропрацювала більше року. Але платили дуже мало, Куди не зверталась, казали: «Ти молода, у декрет підеш. Нам такі не потрібні». От і запропонувала я їй піти зі мною двірником. З 6-ої до 14-ої години, а далі весь день вільний. Їй такий графік сподобався. Так шодня ходили разом на роботу.
Ми спілкувалися більше години, і весь цей час жінка плакала.
— Уже рік минув, а в мене рука не піднімається зробити ремонт у її кімнаті, — говорить Тетяна Юріївна. — Юля дуже любила життя, а ще вміла гарно малювати. Ходімте, покажу. Ще як школу закінчувала, запитала: "Мамо, а може, я на шпалерах намалюю, все одно ремонт робитимемо», — я дозволила.
У кімнаті Юлі і справді всі стіни обмальовані величезними усміхненими ведмедиками, зайцями, є навіть павук. А над дверима напис «Юля».
— У своїй кімнаті, біля вимикача, я повісила фотографії доньки. Ходжу, на них дивлюся, і як ляжу, бачу, і все з нею розмовляю, — продовжує мама.
Пропонували десять тисяч доларів
— Тетяно Юріївно, за цей час, як загинула Юля, водій хоч перед вами вибачився?
— Ще й сорок днів не минуло, як на мобілку зателефонувала мати Спутая. Пропонувала залагодити справу за 5-10 тисяч доларів. Телефон взяв Юлін хлопець Вітя і спитав: - У вас діти є? У скільки ви оцінюєте життя своєї дитини?» Потім телефонувала хазяйка машини. Пропонувала зустрітися, поговорити. Але я сказала, що пам'яттю доньки не торгую. Вони дзвонили ще кілька разів, але я вимкнула телефон. Бо хочу, щоб винний був покараний.
Тепер, коли справа заминається, жалкую лише про одне: якби його можна було убити тоді на місці, я б убила його. І нехай би мене судили. Але тоді я вірила, що Юлю спасуть.
Скільки і кому треба заплатити, щоб справедливість восторжествувала?
— Ніхто нас з матеріалами не ознайомлював, — продовжує Тетяна Юріївна. — Жодної повістки нам не надіслали. А відповіді на наші звернення — знущальні відписки. Вдумайтесь. Скаржилися письмово прокурору області Анатолію Василевському. 19 травня прийшла відповідь за підписом О.Михальченко, начальника відділу, що моя скарга направлена прокурору Чернігівського району Данішевському. Яке відношення районний прокурор має до Чернігова? Відписки прихопили із обласної міліції. Ми три середи підряд намагалися з донькою Людою (ходимо удвох, бо моє серце не витримує) потрапити на особистий прийом до начальника обласного управління міліції генерала Катеринчука. Не пустили, спроваджували до різних замів.
— Але ж у нас не рядовий випадок — загинула дитина.
Другий рік пішов, а справу заминають. Ходили і до начальника слідчого відділу ДАІ Чернігова Юрія Сащенка. Нам кажуть: «Обычно такие дела до суда не доходят. Если дают деньги — берите, не отказывайтесь. Потому что бывает, не возьмут родные деньги, а потом жалеют". Після цих митарств я написала листа міністру Луценку і генпрокурору Медведьку. Лише тоді, майже через півроку після загибелі доньки, взяли її взуття і одяг на експертизу. Чому не раніше, як це вимагає закон? Чи сподівалися, що ми його вже викинули?
Наша сім'я у безвиході. Минув рік, а ми ще Юлі й пам'ятника не встановили. Думали, отримаємо страховку (адже донька загинула на роботі), поставимо величезний пам'ятник. Але без рішення суду грошей не виплачують. (По закону, якщо людина загинула на роботі, рідним виплачується п'ятирічна зарплата та інші виплати. — Авт.). І все через те, що слідство ніяк не завершується.
Скажіть, скільки і кому треба заплатити у Чернігові, щоб восторжествувала справедливість? Ми навіть адвоката не наймали, вважали, що наші права захистить і відстоїть держава і ті міліціонери, на утримання яких ми, прості трудяги, платимо податки.
Певно, у них теж є діти. Тому вірю, мої сльози — не даремні. І Бог є на світі. Він рано чи пізно покарає винних.
Чи піде справа в суд?
Анатолій СКРИПКА, начальник відділу з розслідування ДТП слідчого управління УМВС в області:
— Що стосується справи Гайдай-Спутай, то було призначено ряд експертиз, які проводилися у Чернігові. Справа перебуває на контролі слідчого управління. Наскільки мені відомо, вина водія ще не доведена, Отже, слідство не завершено. Не встановлено і очевидців ДТП. Тому ми витребуємо цю справу для об'єктивного вивчення і прийняття рішення.
— Анатолію Михайловичу, скільки треба заплатити, щоб навіть у випадку ДТП зі смертельними наслідками справу зам'яли і закрили?
— Такої інформації не маю. У нас усе робиться об'єктивно. Якщо знаєте, скажіть, і я буду знати.
****
Поцікавилась у знаючих людей. Так от, за неофіційною інформацією, щоб відкупитися і справу закрити, саме у ДТП зі смертельними наслідками, доведеться викласти від 5 до 20 тисяч баксів. Тариф залежить від того, хто винуватець і хто потерпілий.
Слідчий Василь Картах, який зараз розслідує справу, повідомив, що водій нині перебуває на підписці про невиїзд. І запевнив, що в найближчі місяці справа буде скерована до суду.
Вона порушена за ст. 286 ч. 2 Кримінального кодексу.
Хочеться вірити...
Ст.286 ч.2:«Порушення правил безпеки дорожнього руxу а6о експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинила смерть потерпілого або заподіяла тяжке тілесне ушкодження, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох років або без такого».
Валентина Тимошко, фото Ігоря Кошового
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.