Перспективи енергетичної незалежності

Чернігівщина може повністю забезпечити себе енергетично. Наявність величезних лісових масивів, торфу і навіть нафти та природного газу дає всі підстави говорити про перспективу енергетичної незалежності краю.

Нині ж замінити дорогий російський газ можуть альтернативні джерела енергії. На такі кроки наштовхує саме життя, адже з кожним роком ми спостерігаємо за стрімким зростанням цін на газ і електрику.

Доки чиновники здебільшого лише говорять про енергозбереження та раціональне використання енергоносіїв, підприємливі комерсанти на власному прикладі доводять: альтернатива газу є. І вона дешевша за «блакитне паливо» щонайменше уп’ятеро.

П’ять років і жодних супових змін

За підрахунками спеціалістів, на Чернігівщині близько 300 тисяч гектарів де-градованих торф’яників. На деяких з них товщина торфу сягає 7 метрів. Донедавна і керівництво краю вбачало у торфі альтернативу дорогому газу. Проте розробкою торф’яників так ніхто всерйоз і не зайнявся.

Хоча не можна сказати, що високі обласні чиновники взагалі не надають уваги питанню енергозбереження. Навпаки: ось вже п’ятий рік поспіль всі заходи, пов’язані з впровадженням енергозберігаючих технологій, відштовхуються від затвердженого обласною радою документу - «Програми енергоефективності Чернігівської області на 2009-2015 роки». Втім, такі заходи не настільки масштабні, як того б усім хотілось і стосуються переважно об’єктів соціально-культурного призначення.

Зважаючи фактично на стан економічної війни з Росією, останнім часом комфорт під час низького температурного періоду став залежати від економії. В обласному департаменті житлово-комунального господарства прогнозують скорочення обсягів використання природного газу. На думку чиновників, цього року варто використати на 50 мільйонів кубометрів газу менше, ніж торік.

Так, за словами директора департаменту ЖКГ, регіонального розвитку та інфраструктури Чернігівської ОДА Петра Головача, щорічно населення краю використовує майже 400 мільйонів кубометрів газу, а підприємства, які виробляють теплоенергію і забезпечують населення гарячою водою та теплом, - майже 250 мільйонів куб. м. Економити можна за рахунок переходу на альтернативні види палива.

- Останнім часом 25 котелень уже переведено на альтернативне паливо: в Ічні - щепа, в Ріпках - тверде паливо, в Щорсі - паливні пелети. В основному це підприємства бюджетної сфери, - коментує посадовець.

Дрова у п’ять разів економніші за газ

До речі, на Чернігівщині діє кілька малих підприємств, які виробляють паливні пелети. Втім, через незначний попит, більшість їхньої продукції йде на експорт.

Підприємливі комерсанти вже встигли оцінити вигоду від переходу на альтернативні види палива. Наприклад, встановлений два роки тому твердопаливний котел українського виробництва у друкарні у Мені окупив себе практично за рік і продемонстрував п’ятикратну економію. За словами директора ТОВ «Домінант» (мен-ського видавничого комплексу) Анатолія Скиби, котел обійшовся підприємству в 60 тисяч гривень. Проте, вклавши доволі відчутні кошти, дирекція друкарні не прогадала.



- За минулу зиму ми спалили дров на 12 тисяч гривень, - пояснює Анатолій Скиба. - Якби ми опалювали типографію газом, то витратили б приблизно 75 тисяч гривень.

Котел - розробка спеціалістів з Острога, що на Рівненщині. Довжиною він всього один метр, об’єм камери згорання - 0,75 куба. На диво, з цими параметрами техніка демонструє неабияку ефективність: опалює приміщення площею одна тисяча квадратних метрів. Окрім того, перекривши за допомогою спеціального засуву доступ повітря в камеру згорання, на виході можна отримати ще й деревне вугілля.

Енергетичні підприємства втікають з Донбасу

Перспективу використання альтернативних джерел енергії розуміють і на Донбасі, звідки від війни втікають не тільки люди, але й підприємства. Так, у Бобровиці на території колишньої нафтобази котрий місяць тривають будівельно-монтажні роботи зі створення виробництва альтернативного палива. Власником об’єкту стала донецька компанія «Агро-Нафта», яка переносить своє виробництво з Донбасу до Чернігівської області. Бобровицька нафтобаза тривалий час не експлуатувалася. У мережі Інтернет розміщені комерційні оголошення про продаж чи оренду цього об’єкта. Важливо, що на нафтобазі монтується установка для компаундування (змішування) бензинів, на чому, власне, і спеціалізується «Агро-Нафта».

За словами місцевих жителів, нафтобаза кілька років не функціонувала, а нині там триває будівництво. У самій «Агро-На-фті» поки що не коментують розвиток і перенесення потужностей свого бізнесу. Водночас на сайті компанії опубліковано нову бобровицьку адресу, а контакти донецького офісу та виробництва в Ясинуватовському районі Донецької області видалені зі сторінки фірми.

Тирса - це живі гроші

Опалювати можна не лише дровами, але й так званою біомасою (переважно відходами деревини). Нині біомаса як паливо впевнено посідає четверте місце в світі за обсягами виробництва і споживання енергії. Її частка в загальному постачанні первинної енергії сягає 10%. В країнах Європейського Союзу з неї виробляють 15% загального обсягу теплової енергії. Тож викидати ту саму тирсу - все одно, що розкидатися грішми.



Такої думки дотримуються І українські лісівники. За словами директора ДП «Корюківське лісове господарство» Петра Погребняка, нині недоцільно викидати відходи деревини. У лісгоспі цю аксіому зрозуміли давно, тож нині навіть мають дефіцит тирси.

- Сьогодні на тирсу є серйозний попит, - каже директор держпісгоспу. - Приміром, тирсою ми опалюємо свої гараж, бокси, майстерню, приміщення лісгоспу, цех переробки на нижньому складі. До того ж тирсу купує місцеве племінне господарство та населення. При порівняно невеликій ціні за тирсою просто вишиковується черга.

Проблем з реалізацією деревини тут також немає. Нині лісгосп може забезпечити паливними дровами мешканців Ко-рюківського та сусіднього районів. Ціни порівняно невисокі. Крім того, тут реалізують в необмеженій кількості паливні пучки (відходи від продукції переробки).

Самі ж лісівники вбачають логіку у переході принаймні Чернігівщини на альтернативні види палива.

- Наш край лісовий, - каже директор Корюківського лісгоспу. - А, враховуючи тенденцію до збільшення ціни на газ і маючи на місці паливо для населення і для об’єктів соціально-культурного призначення, всім слід замислитись над економічною доцільністю опалення місцевими видами палива.

Очевидно, що в цьому році перехід на альтернативне паливо Чернігівщині не загрожує. В області працює 941 котельня, з яких більше половини (561) - на природному газі, а на інших видах палива - 380.

Віталій Назаренко, фото: Микола Тищенко, «Чернігівщина» №51 (503) від 18 грудня 2014

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.