Через півтора місяці після грандіозноЇ пожежі (фоторепортаж)
Минуло вже майже півтора місяця з того часу, як горіло село Косачівка, що на Козелеччині. На питання про те, хто має відповідати за це лихо та компенсовувати людям збитки, відповідь надасть прокуратура. Зараз проводиться розслідування причин виникнення пожежі. Ситуація ж в Косачівці весь цей час перебуває на постійному контролі голови облдержадміністрації Володимира Хоменка. 2 жовтня він знову відвідав цей населений пункт.
Спілкувався губернатор не з представниками місцевої влади, а з постраждалими. Зустріч відбулася у приміщенні сільради. Вислухавши людей, Володимир Хоменко наказав голові сільради ще раз відвідати всіх постраждалих, і скласти докладний перелік того майна, що втратили люди. «Кожній постраждалій родині з обласного бюджету було виділено 70 тисяч гривень, ще по 10 тисяч люди отримали з резервного фонду району та по 12 тисяч з благодійних коштів, - сказав губернатор. – В якості компенсації постраждалі вже отримують худобу. Також людям будуть надані сіно, солома, дрова та деревина для будівництва хат і хлівів».
Крім того, представники влади запевняють: всі громадяни, які внаслідок пожежі втратили паспорти, отримають нові. За рахунок сільгосппідприємств району було виділено 20 тонн зерна тим, у кого згоріли пшениця, овес та інші культури. Не залишились без уваги і школярі – їхнім родинам була надана фінансова допомога для забезпечення дітей одягом та шкільним приладдям.
Щоправда, поки що допомогу отримали не всі постраждалі. Наприклад, 83-річна місцева жителька Анастасія Пацюк, у якої згорів хлів з усім добром та увесь запас дров, до цього часу не отримала жодної компенсації.
А от 82-річна Євдокія Артюх, чуючи запитання «Як справи?», починає плакати. «Усе пішло прахом. Залишилось лише літнє плаття, що було на мені. Всю цю одіж мені дали люди, щось взяла з «гуманітарки». Не залишилось в мене ані ложки, ані хустки своєї! - говорить бабуся. - Хату я собі нову купила. Зараз живу там. Щоправда, хата ця не нова, а стара і страшна, та ще й стоїть на самому краю села. В ній давно ніхто не жив, отже, стеля сиплеться, затопиш піч – дим в хату йде, вологість страшна. Гарну ж хату у нас в селі не купиш. За три кілометри від Косачівки знаходиться Київське водосховище, отже будинки у нас в ціні. Був у мене здоровенний кабанчик (я його рік годувала!), так він згорів. Натомість мені дали компенсацію – двох малесеньких, як кошенята, поросяток. Хіба можуть поросята замінити величезну свиню. Дров немає, сіна немає… Ось так і живу. Прокидаюся вранці - плачу, спати лягаю ввечері – плачу».
Бідкається і сусідка Євдокії Артюх Надія Бойправ. «Ми залишились без даху над головою. Обласна влада нам виділила гроші на будинок. Та знайти нормальний будинок у нас в селі не просто, тому зараз з родиною живемо «на квартирі», - говорить вона. - А хто нам компенсує машину і мотоцикл, які згоріли в гаражі? Чи це не буде відшкодовуватись? Все життя працювали, копійку до копійки складали, щоб їх купити, а тепер залишились ні з чим!».
Валентина Федусь
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.