Землю рвуть на шматки

Минулого року набрали чинності законодавчі акти, що визначають новий порядок розмежування земель державної і комунальної власності та державної реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема на земельні ділянки.

Як вважає начальник управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури області Лілія Федорченко, першопричиною зловживань у цій сфері став брак належного контролю з боку посадових осіб відповідних органів влади за використанням земель.

Найбільше порушень службові особи допускають під час передачі земельних ділянок у приватну власність. Для цього вони розробляють шахрайські схеми, як це сталося із землею, що перебувала у постійному користуванні Національного історико-культурного заповідника «Качанівка». Спочатку на підставі розпорядження Ічнянської райдержадміністрації незаконно змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,74 га та вартістю 65 тис. грн, яку потім було передано приватній особі.

Поширеною практикою стала передача земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам, які вже скористалися своїм правом безоплатної приватизації. Крім того, посадовці місцевого самоврядування вчасно не інформують органи контролю про укладання договорів оренди землі. Користуючись тим, що облік ніхто не веде, суб'єкти господарювання не сплачують кошти за цей період користування землею. Такі схеми призводять до втрат місцевих бюджетів. Наприклад, Чернігівська міська рада завжди нарікає на дефіцит коштів. Але саме вона не внесла зміни до договорів оренди з декількома громадянами та з TOB «Метан», TOB «Фо-рест-2000», ПП «Укрнафта» після того, як було збільшено ставки орендної плати. Через це міський бюджет недоотримав понад 1 млн грн.

Прокуратура незадоволена Держземагентством

Також прокуратура вважає, що головне управління Державного агентства земельних ресурсів у Чернігівській області та його територіальні органи неналежним чином виконують свої повноваження щодо реалізації державної політики у сфері земельних відносин.

У 2014 році до Держземагентства в області вже надійшло понад 3000 звернень від громадян та юридичних осіб щодо відведення земель у власність та користування. Після їх розгляду оформлено 960 наказів про надання дозволу на виготовлення проектно-технічної документації та її затвердження. Водночас у більшості випадків Держземагентство з формальних причин по кілька разів повертає звернення на доопрацювання або взагалі не розглядає їх місяцями. Очікуючи результатів, громадяни все ж користуються земельними ділянками без правовстановлюючих документів. Через це місцеві бюджети позбавлені суттєвих фінансових надходжень, які могли бути спрямовані у соціальну сферу.

Також управління безпідставно відмовило 12 суб'єктам господарювання в передачі в оренду земельних ділянок загальною площею майже 50 га під придбаними у власність господарськими будівлями та дворами колишніх колективних сільгосппідприємств. Своє рішення вони мотивували тим, що не скасовано державні акти на право колективної власності на ці землі. Однак така позиція Держземагентства суперечить вимогам чинного земельного законодавства, оскільки згідно зі ст. 120 Земельного кодексу України тільки до власника нерухомості переходить право на земельну ділянку під нею, а земель колективної форми власності вже не існує.

Не все так просто

У землевпорядників з цього приводу своя думка. Як вважає начальник управління землеустрою та охорони земель головного управління Держземагентства в Чернігівській області Ігор Пузан, прокуратура і Держземагентство у своїй діяльності керуються нормами чинного законодавства, але з різними ступенями відповідальності. Прокуратура вбачає порушення там, де Держземагентство дотримується букви закону і своїх інструкцій. Тим більше, що певні законодавчі колізії дають підстави для різного трактування законів.

З 1 січня минулого року в Україні встановлено розмежування земель на приватні, комунальні та державні. Як і на інші органи влади, на Держземагентство покладено виконання функцій із надання земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення для будь-яких потреб. Одна зі спірних ситуацій між Держземагентством і прокуратурою - надання земель під господарськими дворами колишніх сільськогосподарських підприємств. Свого часу, коли відбувалось роздержавлення, громадяни створених тоді колективних сільгосппідприємств отримали державні акти на право колективної власності на землю. Але, крім того, вони одержали й майнові паї на господарські двори. Згідно зі ст. 120 Земельного кодексу, ст. 377 Цивільного кодексу до набувача будь-якого майна переходить право власності на об'єкт нерухомості. З часом з'явились покупці знеціненого майна, але земля під цими об'єктами так і залишилася неоформленою. Але, щоб оформити площі цієї окремої земельної ділянки під майном, її треба визначити.

З 2013 року постало питання: хто реєструватиме право на землі під господарськими дворами? З одного боку, передавати сільгоспугіддя - це повноваження Держземагентства, але ж ця земля недержавна. Так чиї ж це тепер землі? Прокуратура стверджує - нічийні, зареєструйте їх. Але є державний акт колективної власності, який підтверджує статус цих земель. Держземагентство не може ні передати землю під майно, ні зареєструвати її, бо такий закон. Тепер юридична особа, яка придбала господарський двір, не знає, до кого їй звертатися. Тож цей момент не визначено законодавством - є правова колізія, яку потрібно врегулювати на законодавчому рівні.

Теж потребує вирішення проблема з господарськими землями - магістральними польовими шляхами, полезахисними лісосмугами, гідротехнічними спорудами, які розташовані між поділеною на паї землею і не увійшли в розпаювання. Ці землі також нічиї, хтось має їх зареєструвати.

«Дайте мені саме цю ділянку»

Стосовно скарг громадян, то у кожної сторони свій інтерес - заявник бажає отримати землю, а спеціалісти Держземагентства керуються винятково нормами чинного законодавства. Ігор Пузан навів приклад, коли Держземагентство мусило відмовити громадянці в наданні земельної ділянки:
- На карті земель сільради жінка накреслила олівцем прямокутник і звернулася до нас із проханням надати дозвіл на цю ділянку в рамках безоплатної приватизації. Більше від неї ми не отримали ніякої інформації, навіть не змогли визначити, де розташована ця ділянка, якою має бути її довжина і ширина. Проте ми маємо дотримуватися норм законодавства і правил організації роботи з виділення землі.

Крім того, надаючи комусь земельну ділянку, потрібно зважати на інтереси всієї територіальної громади. Саме тому ми зробили запити у всі сільські ради щодо потреб у земельних ділянках працівників соціальної сфери, згідно із законом вони мають пріоритетне право на набуття землі. Проте робити це стає все важче, адже до нас звертаються також громадяни з інших реґіонів України, і всі вони мають рівні права на придбання наших земель.

Треба зазначити, що обізнані люди намагаються отримати землю саме тепер. Через деякий час, коли її передадуть до Земельного банку, будуть інші умови отримання. Тому ми намагаємося зробити так, щоб сільська молодь гарантовано отримала земельні наділи.

Лариса Добриніна, тижневик «Деснянка» №8 (484)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.