Різати не будемо! Лапароскопія в онкології
Традиційно протягом сотень років хірурги робили лікувальні маніпуляції на органах, що знаходяться у замкнутій порожнині організму, наприклад, черевній або плевральній, через розрізи, мінімальна довжина яких була не менше поперечника кисті руки лікаря. Такий доступ неминуче пов'язаний з травмою судин, нервів, м'яких тканин, що в післяопераційному періоді призводить до інтенсивного болю, анемії, а часом і до ускладнень. Тому хірурги завжди намагалися винайти малотравматичні у використанні методи.
Наприкінці минулого століття ці розробки увінчалися успіхом. У 1987 році вперше в клінічній практиці було виконане видалення жовчного міхура під контролем оптичної системи (лапароскопічна холецистектомія). Це відкрило еру бурхливого розвитку ендохірургічного напрямку в хірургії, частиною якого є лапароскопічна хірургія.
Більш докладно про застосування цього методу в лікуванні і діагностиці онкологічних захворювань ми попросили розповісти завідувача поліклінікою Чернігівського обласного онкологічного диспансеру, головного позаштатного онколога міста, голову комісії з питань охорони здоров'я та захисту населення на ЧАЕС обласної ради Валерія Зуба.
ПРОГРЕСИВНА ТЕХНОЛОГІЯ В ХІРУРГІЇ
— Лапароскопія — метод вже відносно не молодий. Але якщо є європейських країнах він почав впроваджуватися ще в 80-і роки XX століття, то в Україні цей сучасний хірургічний метод поширення набув трохи пізніше — наприкінці 90-х років минулого століття — початку нинішнього. Метод гарний тим, що операції на внутрішніх органах проводять через невеликі (звичайно 0,5—1,5 сантиметра) отвори, у той час як при традиційній хірургії необхідні великі розрізи. В області пупка робляться маленькі надрізи й спеціальним оптичним приладом
— лапароскопом (телескопічна трубка, що містить систему лінз і приєднана до відеокамери) проникають у черевну порожнину. Таким чином на екрані монітора хірург бачить операційне поле (пухлини, новоутворення тощо) і має можливість дуже тоненькими спеціальними інструментами ці новоутворення відтинати. Потім ці пухлини поміщаються в спеціальні мішечки-контейнери та видаляються.
Метод малотравматичний, а тому таке втручання легше переноситься хворими, менше виникає побічних процесів, пов'язаних з нагноєнням ран і кровотечами. Крім того, при лапароскопії операції тривають менше, а отже, зменшується кількість лікувальних і наркотичних засобів під час операції та знеболюючих у післяопераційний період, що не тільки благотворно впливає на здоров'я пацієнта, але і здешевлює операцію. Тому в багатьох клініках, у тому числі й вітчизняних, лапароскопія вже вийшла на перше місце, відтіснивши традиційні операції.
ЧИ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ЛАПАРОСКОПІЯ В ОНКОЛОГІЇ?
На жаль, в онкології лапароскопічні операції широкого поширення не набули. Це пов'язано з тим, що в цьому випадку необхідно провести чітке стадіювання пухлини, виділити її в межах здорових тканин, при цьому в жодному разі не зруйнувавши її. При лапароскопії такого результату досягти складно. І тому, незважаючи на те, що все частіше заявляють про те, що метод може широко використовуватись в онкології, на сьогоднішній день таких онкологічних центрів в Україні, де б його використовували, одиниці (Одеса, Київ, Донецьк). Та й операції лапароскопічним методом проводяться тільки на початкових стадіях захворювання.
У Чернігові успішно лапароскопічні операції проводять для видалення доброякісних пухлин (міом матки, кист яєчників, різних доброякісних пухлин маткових труб, жовчного міхура). Причому, треба відзначити, що, як правило, у стаціонарі такі пацієнтки лікуються в середньому всього 3 - 4 дня, а період реабілітації таких хворих триває всього 10—14 днів.
ДІАГНОСТИЧНА ЛАПАРОСКОПІЯ
Досить широко в онкології застосовується діагностична лапороскопія. Для того, щоб точно встановити діагноз, необхідно взяти шматочок тканини на дослідження. А якщо пухлина розташована є черевній порожнині, то без розрізу для проведення біопсії просто не обійтися. Лапароскопічним методом це можна зробити відносно безболісно. Через невеликий розріз під короткотривалим наркозом лікар вводить прилад у черевну порожнину, оглядає пухлину (на моніторі), випускає рідину (якщо вона є в порожнині) і бере шматочок тканини на дослідження.
Причому деякі пухлини можна діагностувати тільки лапароскопічним методом. Наприклад, досить складно часом відрізнити злоякісну пухлину від цирозу печінки (в обох випадках спостерігається асцит, тобто в животі хворого збирається рідина). І в цьому випадку без лапароскопії ніяк не обійтися. Буває, що пухлина на яєчниках зовсім маленька (мінімальний рак), а дає великі метастази. А для того, щоб з'ясувати яка, необхідно зробити огляд і взяти біопсію, що теж можливо зробити тільки лапароскопічним методом.
Тобто лапароскопічний метод дозволяє поставити правильний діагноз (провести уточнюючу діагностику між різними видами пухлин або ж пухлин та інших захворювань), визначитися з обсягом або стадією процесу, а також вибрати тактику лікування — з'ясувати, чи необхідна в цьому випадку операція або ж лікування потрібно починати зі спеціальної терапії — хіміотерапії, променевої терапії.
«Але я впевнений,— підкреслив Валерій Зуб, — що з розвитком новітніх технологій в медицині вже найближчим часом лапаросколічні операції займуть чільне місце в онкології».
Олена Березкіна , газета „Чернігівські відомості” за 3 вересня 2008 року, №36
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.