(Відповідь на лист, надрукований на сайті «Gorod» 28 липня 2008 року)
Здоров, Омельку! Не забув
Ягу, з якою щирим був?
Я й досі твій читаю лист
І визнаю, - ти маєш хист
Впливати на старих людей
Мішком прогнозів та ідей.
Я не забула, як тобі
Писала у страшній журбі:
«Ти не бреши, що в Україні
Чиновник краде і донині».
На сайті «Gorod» ці слова
Висять і досі. Голова
Моя провітрилась відтоді
І нині при усім народі
Яга із сумом визнає, -
Корупція в країні є!
Ба, навіть більше! «В Україні
Усі чиновники як свині!»
Назвала б я свій лист новий…
Агов, Омельку, ти живий?!
Якщо живий, читай повільно,
Щоб зрозумів – не божевільна,
Не заспана, не зла карга,
А вірна принципам Яга
Писала ці рядки сьогодні…
Країна знову у безодні
Початок вересня приніс
У мій густий сосновий ліс
Новини чорні та сумні.
І ось не терпиться мені
З тобою, хлопче, поділитись.
Ти не подумай, що сваритись
Планує бабця знов. Не час!
Біда тепер єднає нас, –
І людність, і нечисту силу
Верховна Рада підкосила…
Тепер я знаю, що у Раді
Найбільше раді підлій зраді!
Ти пам’ятаєш, я казала,
Що на Майдані «зависала»
Чотири роки тому? Я
І зграя відьомська моя
Тоді з людьми за правду стали
І чаклувати перестали,
Бо навіть відьми і чорти
Хотіли мати паспорти
Держави, у якій порядок
Почне передаватись в спадок,
Країни, де злодюг не стане,
Де влада красти перестане!
Ба, не судилось. Знову ми
У корупційної зими
(В її заметах і снігах)
В полоні. А тепер ще й крах
Стосунків Віктора і Юлі.
Ох. розчарована бабуля!
І хто з них зрадник – чорт їх зна?!
Та коаліції хана!
Дивлюсь на косу і на руки,
Які «не крали», їхні штуки
Аналізую… Я стара,
Але в Халявин не пора
Старій Язі… Вони, Омельку,
Уже розпродали земельку
Тихесенько, вже поділили
Усе, що можна. Тягнуть жили
Із вас – людей. Це ми – чорти –
Були із бандою на ти
В старі часи. Носили їм
Ночами гроші (тільки тим,
Що продавали нишком душу).
А нині я сказати мушу, -
В політика душі нема!
У нього й совісті катма!
В чиновника – і поготів!
Вони ж бо гірші за чортів!
Ти – прогнозист? Так от послухай,
Та наперед тютюн понюхай,
Щоб веселіш було стару
Послухати. А я попру
На владу бочку. Значить, так:
Коли на вежі свисне рак,
Коли улітку сніг впаде,
Коли до раю попаде
Найгірший чорт, - тоді хіба
Почнеться чесна боротьба
В політиці на Україні,
Де і політики – це свині!
Електорат втрачає БЮТ,
В Галичині їм вже капут.
Вони до критики Москви
Не доросли, і голови
Не сміли високо тримати,
Щоб Путіна критикувати.
«Регіоналам» теж хана,
Богатирьова – це війна
(Вірніше привід для війни,
Розколу, ревнощів). Вони
Не розуміють, що Донбас
Змінився, що змінився й час,
Що Януковича яйцем
Уже не звалиш, але це –
Дрібниця в порівнянні з тим,
Що пан Ахметов золотим
Дощем йому вже не поллє
Дорогу… Отакою є
Пасьянс в політиці. Чортам
Робити нічого вже там –
Серед політиків. Не нам
Допомагати цим панам!
Куди там! Нас – чортів - збісило,
Що гірші за нечисту силу
Політики. Не конкурент
Тепер їм чорт. А Президент
Що зловить в цьому казані?!...
Не зрозуміти і мені…
Я – помаранчева Яга…
Була. Тепер моя нога
Не ступить на Майдан на мить
І ступа там не пролетить!
Отож, Омельку, тимчасово
Яга мовчатиме. Бо слово
Моє не важить зараз. Ні,
У цій новій страшній війні
Чортяча сила – не учасник!
У всіх політиків є власник
Страшніший чорта, - то є гроші!
Вони – політики – як воші!
Аби дістатися до влади
(До крісла, почестей, посади)
І пити із народа кров…
Ну, все, Омельку, будь здоров!
Спостерігатиму і далі,
Як «Gorod» тисне на педалі,
Як політичні «почуття»
Ти втілиш в сайтове життя…
БАБА ЯГА
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.