Дрова везуть переважно у Бельгію

У трьох держлісгоспах області — Корюківському, Добрянському і Бобровицькому встановили дроворубні машини. Криві дуби, клени,граби та берези пиляють і колють на дрова переважно для європейських країн. Словенський «Тайфун» сам піднімає колоду, подає транспортером, за дві секунди відпилює цурку, ще через дві розколює на два-чотири-шість-вісім або дванадцять полін і транспортером відвантажує в причеп або в купу для складання у піддони. Четверо людей ледь встигають складати. За зміну на одній машині в середньому напаковують 14 кубометрів (три машини) дров. Паралельно ці ж працівники розвантажують лісовози и вантажать деревину у вагони.


Володимир Олійник та Андрій Малєжик нарубують стільки, що четверо не встигають складати

Одразу біля в'їзду в нижній склад Ніжинського лісгоспу в Бобровиці стіна з контейнерів з дровами. За ними — майданчик, де встановлений дровокольний верстат.

Помічник оператора дроворубного верстата 36-річний Андрій Малєжик підбирає колоди на дрова. Дуже криві він відкидає в іншу стопку, товщі 35 сантиметрів — теж. Іноді бензопилою відрізає сучки, що не дають колоді пролізти у верстат. Підсовує до підйомника. Трохи поправляє на транспортері. Далі колода потрапляє під контроль оператора 43-річного Володимира Лозицького. У верстаті колоду хапають і тримають залізні затискачі. Опускається ланцюгова пилка. Дзижчить і за дві секунди розпилює 25-сантиметрову дубову колоду. Чурбак довжиною рівно 33 сантиметри падає вниз. Поршень штовхає чурбак на плаский, хрестоподібний або багатопроменевий ніж і розколює на поліна. Готові дровиняки плавно їдуть транспортером на відвантаження.

Усім цим оператор 43-річний Володимир Олійник керує за допомогою джойстика з чотирма кнопками. Травмуватися при пилянні та розколюванні дров складно — всі механізми закрий захисними кожухами з густими решітками. Якщо кожух відчиняють, щоб змінити ніж чи ланцюг, щось підрегулювати, верстат автоматично відключається.

Під час роботи обов'язково трапляються сучкуваті колоди. їх разом з коротшими за норму відрізами відправляють в окремий контейнер, щоб спалити в кочегарці нижнього складу. Із дуже кривими стовбурами теж не заморочуються — їх недорого продадуть Туреччині. Цій країні постачають і ділову деревину (ту, що можна пиляти на дрова і бруси).

Верстат у стаціонарних умовах працює від 11-кіловатного електромотора. Але його можна перевозити як навісне знаряддя для трактора. Є можливість розгорнути дровокольню навіть у лісі. Верстат може працювати й від валу відбору потужності трактора.

Коштує верстат залежно від потужності й комплектації від 260 до 300 тисяч гривень.
— Порядку 120 піддонів по 1,4 кубометра продали тільки за цей місяць, — підраховує майстер Бобровицького нижнього складу Ніжинського лісництва Сергій Заєць. — Дрова везуть переважно у Бельгію. Возять фурами по 26 па-летів. Поки вони туди доїжджають, утрушуються на десяту частину.
Були покупці і з Києва, купували і з навколишніх сіл — старим та немічним. Піддон наших дров коштує 490 гривень.
Машина ГАЗ-53 дубових дров з лісгоспу обійдеться 1500 гривень, тоді як у підприємців менша машина — 2500 гривень.
У Ріпкинському районі 53-ій «Газон» дубових дров підприємці привозять за 1200 гривень.
У Менському — також ціна 1200-1300 гривень за машину.


З цих рам складають палети

Начальник управління лісового та мисливського господарства Чернігівської області Валерій Лозицький вважає, що місцеві види палива недооцінені.
— Якби комунальна сфера купувала замість газу колоті дрова, це б їй обійшлося на третину дешевше від газу, навіть з урахуванням зарплат кочегарів, — говорить Валерій Григорович. — Але найбільша проблема — в школах, лікарнях та інших установах немає сучасних твердопаливних Вони мають високий коефіцієнт корисної дії і можуть завантажуватися дровами раз на шість-вісім годин.

Дроворубні машини, закуплені держлісгоспами, працюють на забезпечення паливом твердопаливних котлів. Відходи виробництва дощок і брусів не пропадають. Дві рубальні машини для виробництва енергетичної тріски з гілок та відходів лісозаготівлі працюють у Городні та Семенівці. Вони поки що виробляють невеликі обсяги продукції:

На території Чернігівської області постійними лісокористувачами щорічно заготовляється 1,3-1,4 мільйона кубометрів деревини. При цьому утворюється приблизно 150 тисяч кубометрів відходів — гілки та хмиз. Крім того, при переробці в лісгоспах утворюється 55-60 тисяч кубометрів обрізківгтирси та стружки.

Геннадій Гнип, тижневик «Вісник Ч» №49 (1439)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.