Анна Романова: Шукаємо меценатів для реалізації проектів та ідей

Не хлібом єдиним живе і тримається на світі людина. Культура, духовність, традиції, історична пам’ять — ось що має бути основою людського буття.

Як функціонувала чернігівська гуманітарна галузь минулого року, які проблеми існують і як вирішуються сьогодні? Про це — в інтерв’ю з заступником міського голови з гуманітарних питань Анною Романовою.

— Анно Анатоліївно, почнемо, мабуть, із такого напрямку як культура, адже саме вона визначає змістовне наповнення міста. Які завдання ставите перед собою на наступний рік?
— Завдань вистачає. Хоч за насиченістю та якістю фестивального життя, за рейтингом журналу «Фокус», Чернігів увійшов до десятки міст-лідерів України, все ж будемо продовжувати працювати над удосконаленням рівня загальноміських заходів та розширенням цільової аудиторії. При цьому розраховуємо за ті самі гроші з бюджету зробити більше і якісніше. Звичайно, важливим моментом є співпраця з бізнесом і громадою. Потрібно, щоб загальноміські заходи та мистецька освіта повністю задовольняли культурні потреби чернігівців і гостей міста та були максимально доступними.

— Заходів дійсно чимало, але тут важливі навіть дрібниці, що, здавалося б, не стосуються безпосередньо змісту подій.
— Так. Не секрет, що передумови ефективного розвитку туристичної, культурної, спортивної та будь-якої іншої сфер життя міста складаються з двох основ: змістовної та матеріально-технічної. Якщо розвивається одна, а інша відстає, то результат не буде вдалим. Візьмемо, наприклад, міський Палац культури, котрий, до речі, за концертною діяльністю посів у 2013 році І місце в Україні (це, по суті, змістовна частина) — ми маємо підвищувати його конкурентоспроможність. Для цього необхідно поліпшити й матеріально-технічну базу, наприклад, модернізувати систему опалення, що наразі не є енергоефективною. А це дозволить зменшити витратну частину. Плануємо й новий фасад, і сучасний паркінг, адже палац має бути більш презентабельним і зручним як для запрошених зірок, так і для глядачів.
Щодо Центрального парку культури і відпочинку, то переконана, у літній сезон він має стати центром активного здорового відпочинку гостей і мешканців Чернігова. У парку вже з’явився екстремальний атракціон, працює нова сучасна сцена, влітку кожні вихідні проходить анімаційна програма для дітей, фестивалі, автошоу, конкурси краси, ярмарки майстрів, караоке. Саме тому наступного року плануємо зробити амфітеатр між сходами, що ведуть до фонтанів. Засіємо це місце спеціальною газонною травою, де зможуть розміститися всі охочі глядачі, скажімо, з карематами (туристичними килимками). Такий підхід є демократичним і європейським, відповідає духу міського парку. Звісно, сходи також будуть відремонтовані. А ще є бажання ґрунтовно підійти до створення естетичного ландшафтного дизайну парку.

— А який пріоритет ви визначили б у розвитку фізкультурного і спортивного життя Чернігова?
— Це, звичайно, здоровий спосіб життя, пропаганді якого приділятимемо якомога більше уваги. Наприклад, ті самі велопарковки. Ми бачимо, що велосипедистів стає більше — це добре як для екології міста, так і самих людей. Уже є алея здоров’я, що веде до Золотого берега. Наразі шукаємо спонсорів, які облаштують на ній велодоріжки. Приємним є той факт, що щороку зростає кількість дітей у спортивних секціях, тож ми ставимо собі за мету збільшувати кількість спортмайданчиків у місті. Плануємо влаштовувати такі спортивні заходи, котрі ще не проходили у місті. Наприклад, є домовленість, що навесні 2014 року в Чернігові вперше має пройти чемпіонат України зі змішаних єдиноборств (MMA). Також плануємо провести Кубок із хокею не лише серед шкіл, але й серед вузів.

— Які намічено кроки, аби наш туристичний потенціал максимально запрацював?
— Вважаю, що запорукою цього є правильна реклама й просування бренду Чернігова. Ми обрали оригінальну з-поміж інших українських міст концепцію «Чернігів — місто легенд», у рамках якої розроблено логотип у вигляді клубка легенд, а також різноманітну рекламну й сувенірну продукцію. У місті проводяться цікаві фестивалі: «Сорока Ух», «Зелена сцена», «Romantik», тантамаресок, дерунів, екстремальних видів спорту. Адже дуже важливо створити позитивний імідж Чернігова для потенційних туристів та інвесторів. А це — цілий пласт роботи з рекламування нашого міста на регіональному, національному та міжнародному рівнях. Усі мають розуміти — просто так туристи та інвестори до нас не приїдуть, їх треба зацікавити.
До речі, серед інших обласних центрів із населенням до 500 тисяч за обсягами туристичного збору на душу населення ми вже посідаємо 4 місце. І щороку кількість туристів збільшується в середньому на 20%. З одного боку, це гарний показник, але є бажання вийти на перше місце, адже в Чернігова є всі можливості для цього. Одне із завдань — перетворити екскурсантів, тобто тих, хто приїздить і не залишається ночувати в місті, на туристів (котрі залишаються в місті більше однієї доби). Адже саме туристи приносять місту прибуток, сприяють будівництву готельної інфраструктури, пожвавлюють створення нових робочих місць. Важливий діловий і особливо зелений туризм. Тут ніша вільна, це та галузь, що «підтягне» туристів. Ресурси маємо, тож будемо створювати сприятливі умови для інвесторів, продовжувати покращувати туристичну інфраструктуру.
Існує також потреба у створенні цікавих, з туристичної точки зору, місць. Є багато ідей щодо контактних скульптур. Але для реалізації таких проектів потрібні меценати, яких ми постійно закликаємо до співпраці.
Будуть продовжуватись проекти, що допомагають гостям і мешканцям Чернігова орієнтуватися в місті: це і транслітеровані дороговкази, і безкоштовний WI-FI, і QR-коди з інформацію про пам’ятки, що можна розшифрувати за допомогою смартфонів.

— Окрім культури і спорту, ви куруєте ще і пов’язаний із ними напрямок молодіжної політики. Зараз багато говориться про сімейні форми виховання. Чи маєте якісь ідеї з цього приводу?
— Завдання Президента України — боротьба із сирітством і 100% влаштування сиріт у сімейні форми виховання. Ці питання на нашому постійному контролі. Перевагу варто надавати усиновленню. Вважаю, що наше завдання — популяризувати сімейні цінності, формувати позитивне ставлення до усиновлення в суспільстві, а також максимально спростити процес усиновлення для майбутніх батьків. Є чимало людей, які мають можливість і хочуть усиновити дитину, але побоюються, скажімо, що доведеться збирати купу документів. Тож плануємо зробити «дорожню карту майбутніх батьків», де по кроках розпишемо шлях до цієї благої мети, котру будемо постійно популяризувати у ЗМІ. Я буду особисто тримати на контролі всі випадки зволікання процесу усиновлення.

P.S. Комментарии из-за оскорблений героини материала закрыты.

Лада Седнівець, тижневик «Чернігівські відомості» №48 (1184)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.