Губить людей не пиво...

Чи любите ви пити пиво? Якщо так, то де: в компанії чи на самоті, влітку чи взимку? Або, можливо, постійно боретеся зі стихійними пивничками у парках, біля ваших дворів та під'їздів?

 

Тема пивної культури, її розвитку, мабуть, цікавить більшість із нас. Сьогодні у нас в гостях різні люди, зі своїми смаками, з різними точками зору на цю проблему. Є і любителі пива,  і байдужі до цього хлібного напою. А розпочати розмову хотілося б з глобального питання: як взагалі розвивається пивний бізнес у нашому місті, які умови створені для споживачів, чи вистачає барів, ресторанів, інших закладів?

Влада та підприємці
Артем Стах, начальник міського управління торгівлі:
— Навіть неозброєним оком видно, що підприємств ресторанного господарства у Чернігові не вистачає. У нас лише розпочинається той процес, який можна спостерігати в Європі. Там у будь-якому історичному центрі можна завжди побачити невеличкий бар чи кафе, де завжди можна гарно провести час з компанією друзів або з сім'єю за чашечкою кави або кухлем пива. У Чернігові працює лише 6 ресторанів, 106 барів, 40 кафе. Це дуже мало. На одну тисячу мешканців маємо лише 30 місць. Нам необхідно розвивати мережу таких закладів.

Нині доволі часто можна почути скарги від мешканців на пивні намети. Але оскільки ми ще тільки почали рухатися у бік європейського рівня обслуговування, то цей перехідний період просто необхідний. Я постійно наголошую, що пиво треба вживати культурно, щоб процес його виробництва та реалізації був під контролем. В той же час має бути постійний взаємозв'язок із суб'єктами підприємницької діяльності, які отримали дозвіл на реалізацію цього напою. І тоді все буде цивілізовано і влаштовуватиме усіх.

Ігор Петренко, директор ТОВ "Ашер":
— На превеликий жаль, ппереважна більшість пива у нас в країні продається у пляшках, пет-пляшках та банках. І лише незначна — з кегового устаткування. Існує таке поняття "КаБаРе": кафе, бар, ресторан. Так от на Заході системою "КаБаРе" де пиво продають з кегів, охоплено 80% від загальної реалізації цього напою. Звичайно, ми прийдемо до цієї системи. І тоді вже не буде розпиття пива на вулицях, у парках, під'їздах. Не буде у нас і тої величезної кількості сміття, яку, на жаль, нині можна побачити рано-вранці. А щоб прийти до цієї системи, на мою думку, повинна бути воля міської влади на розвиток сфери послуг. Окрім того, існує чимало перепон. З тими ж земельними ділянками для спорудження на них барів та кафе.

Андрій Запісоцький, директор чернігівського відділення ВАТ «Sun InBev Ukrаine”:
— Вже майже 8 років наша компанія вважається незмінним лідером на пивному ринку держави. Але ми прагнемо бути лідером не лише за обсягами  продажу та за якістю продукції, а й тим підприємством, яке впроваджує сучасну систему дистриб'юції та вживання пива.

Дійсно, ми розливаємо у кеги відносно невелику кількість  продукції. Але якщо проаналізувати статистику кількох років, то ми побачимо, що кількість кегового пива постійно зростає. Це — позитивна тенденція. І незабаром ми прийдемо до західної пропорції.

Вибагливий споживач піде в бар чи ресторан. Його цікавлять інтер'єр, меню і він згоден платати по 10-20 гривень за кухоль пива. Є середній споживач, який піде у так звані малі архітектурні форми, де йому буде комфортно і де пиво трохи дешевше. А люди, котрі не можуть похвалитися товстим гаманцем? Вони вживають цей напій в пивних наметах.

Ігор Петренко:
—  Ідея таких наметів прийшла просто. Самі нічого не придумували — ми побачили таке за кордоном. Усі бари, кафе, ресторани, як правило, розраховані на відвідувача середнього достатку. А от так звані малі архітектурні форми — на будь-яку людину. Адже в них доступні ціни. І повинна бути значна плинність відвідувачів. Такі пивні точки мають бути невеликими, чистими, акуратними. Їхні працівники повинні дотримуватися встановлених санітарно-гігієнічних норм. І щоб вони працювали до 22-ої години.

Хоча люди в Чернігові іноді зустрічають в штики такі намети, їм здається, що в цих закладах надто голосно гратиме музика, буде постійний шум до ранку і все це їм заважатиме. Але ми пропонуємо зовсім інший підхід. Всі ці кафе мають будуватися на вільних майданчиках і працювати лише до 22-ої години. Там не повинні реалізовуватися будь-які спиртні напої. І ці приміщення не можна розташовувати в житлових будинках. Тому вважаю, що місту необхідно прийняти відповідну програму з виділення земельних ділянок на розвиток усієї сфери послуг, а не лише одних пивних барів. Адже сфера послуг — це середній бізнес, який годує увесь цивілізований світ. Це буде дуже вигідно Чернігову. Адже на всій навколишній території відразу буде наведений порядок: викладені плитка чи асфальт, посіяна трава і прибране сміття.

Земля і пиво
Василь Лопата, начальник управління земельних ресурсів міської ради:
—  На жаль, українське законодавство передбачає доволі тривалу процедуру відведення земельних ділянок під те чи інше будівництво. А, наприклад, прийняті цього року закони взагалі дозволяють виділяти землю в оренду лише через аукціони, порядку проведення яких немає й досі.

Ігор Петренко:
—  Вважаю, що це питання можна вирішити доволі просто. Для цього потрібна тільки політична воля міської влади та депутатів. Є вільні землі, які на сесії необхідно одноразово виділити під сферу послуг. А вже потім на конкурсних засадах надавати тим, хто цього забажає. І не потрібно буде щоразу виносити це питання на розгляд депутатів.

Олег Шеремет, депутат міської ради:
—  Я належу до тій категорії депутатів, котрі підтримують розвиток підприємництва у нашому місті. Це дуже гарно, що представники середнього бізнесу готові вкладати кошти у розвиток Чернігова. Та, на превеликий жаль, нині існуюча законодавча база не дозволяє зробити це у повному обсязі. От ми з початку цього року не змогли виділити жодної земельної ділянки, тим самим практично зупинили розвиток і підприємництва, і міста. Не тому що не захотіли, а тому що не змогли. У цьому питанні повинна бути політична воля керівництва держави.

Сама процедура надання дозволу для розміщення намету, чи, наприклад, для будівництва 9-поверхівки однакова і доволі складна. І якщо підприємець все робитиме за буквою закону, пройде чимало часу, закінчиться сезон, ніколи буде й пивом торгувати.

В'ячеслав Швед, головний державний інспектор за використання земель області:
- Я 20 років в землевпорядній службі. І не зовсім згоден з тією позицією, про яку зараз почув. Ми маємо перспективний план забудови міста. Є служби, котрі відповідають за кожне погодження, яке вони повинні надати для виділення земельної ділянки. Є певні моменти розгляду питань. І щороку ми маємо одну й ту ж ситуацію. А потрібно один раз (і не підприємцям, а міській владі) визначити чіткі межі кожної земельної ділянки, комісійно отримати всі висновки, які видають служби, підпорядковані так чи інакше міській раді, прописати кадастрові номера і зареєструвати ці земельні ділянки. І все це зробити за одну стадію. Тоді й матимемо проект відведення. Наступний етап досить простий. Ці ділянки матимуть кадастровий номер і вони вже пройшли землевпорядну експертизу. Отже в наступні роки вже не потребуватимуть відведення. Якби ми мали сьогодні конкретний список структур, які отримали земельну ділянку, якби мали чітку процедуру, то ситуації, яку спостерігаємо нині, не  було б.                

Ігор Льодовий, депутат міської ради:
— Є такий вислів: попит народжує пропозицію. Та от сьогодні ми всі бачимо, що  люди дещо менше стати вживати пива просто на вулиці. Вони стали більш культурними, намагаються відвідувати гарні заклади. Тому вся проблема, вважаю, полягає в упорядкуванні цих місць відпочинку, їхній інвентаризації тощо. Думаю, що депутати міськради вивчать всі пропозиції щодо цього і приймуть необхідні рішення для полегшення роботи підприємцям.

Галина Чичикало, депутат міської ради:
— Мені сподобалася думка щодо виділення вільної землі під сферу послуг. Нещодавно на одному з центральних телеканалів у новинах розповідалося про те, що віднині буде заборонено куріння у громадських місцях, а наступний закон стосуватиметься заборони вживання пива на вулицях, як це зроблено у багатьох європейських країнах. Якщо дійсно такі закони будуть прийняті і вони будуть виконуватися, то прийдемо до того, щоб цивілізовано розглядати ці питання.

Валерій Шашенок, депутат міської ради:
— На мою думку, пивні намети в Чернігові потрібно просто прибрати. Адже вони не відповідають елементарним санітарним нормам. А землю потрібно виділяти під спорудження цивілізованих точок. Хоча це дуже болюче питання. Будь-хто, забажавши відкрити подібний заклад, зіштовхнеться з масою проблем. Навіть отримавши всі необхідні документи, без лобіювання свого питання тими чи іншими депутатами неодмінно отримає відмову на сесії при виділенні земельної ділянки. Все це коштує великі гроші.

Артем Стах:
— Ще одна проблема — постійні перевірки. Кого у нас перевіряють? Того, хто має всі дозволи і нормально працює. А чи перевіряються так звані нелегальні точки? Минулого року на території колишнього льотного училища стояв більше місяця без будь-яких дозволів пивний намет. І ніхто його жодного разу не перевірив.

Сергій Кирієнко, СПД:
— Минулого року, щоб отримати кінцевий дозвіл на розміщення намету, потрібно було зібрати підписи в трьох інстанціях — в архітектурі, санепідемстанції та на вивезення сміття. Нинішнього року ця процедура стала дещо складнішою. Потрібно пройти дев'ять інстанцій. Якщо в наступному буде п’ятнацять, пройдемо все одно. Коли ми отримали всі дозволи і поставили намет поблизу човнової станції, до цієї території нікому не було справи. Тоді ми її прибрали, одного сміття вивезли 140 мішків. Вирівняли дорогу, збудували волейбольний майданчик. І в той же час нас постійно, раз на два тижні, перевіряють контролюючі органи. А зовсім поруч, біля кінцевої зупинки тролейбуса, невідомо хто вирубав 10 дерев і поставив намет. Звичайно, без дозволів. І його ніхто не перевіряє.

Віталій Василець, завідувач санітарно-гігієнічного відділу міської СЕС:
— Ми зобов'язані в плановому або позаплановому порядку перевіряти об'єкти, у яких є дозволи. І про ці перевірки попереджаємо, згідно із законом, за 10 днів. На жаль, ці попередження не діють, нічого не міняється. Нинішнього року санепідемстанція перевірила всі 33 точки, було оштрафовано 28 осіб за звичайні порушення: відсутність санітарного. одягу та особистої медичної книжки, неякісне прибирання. Все це — несвідоме виконання державних санітарних правил,

Сергій Власенко, начальник нормативно-техкічного відділу управління МНС:
— Цього року ми видали 13 дозволів на розміщення пивних наметів та перевірили 20. Перевірки проводили в основному спільно з представникам ті прокуратури. За їх результатами до адміністративної відповідальності було притягнуто п'ятьох підприємців. Основні зафіксовані порушення — невідповідність протипожежних відстаней до сусідніх будівель та споруд, невідповідність електрообладнання вимогам нормативних документів та забезпечення наметів первинними засобами пожежогасіння і проходження навчання відповідальними особами.

Пивна культура
Ігор Петренко:
—  Ми повинні змінити ситуацію в культурі вживання пива. Все те, що нині відбувається на вулицях, дуже погано і для іміджу міста, і для іміджу людей. Головне питання, яке допоможе змінити ситуацію, полягає у збільшенні кількості культурних, чистих закладів типу "КаБаРе" щоб люди вживали пиво правильно й розумно. І це принесе місту більше порядку, набагато менше стане на вулицях п'яниць. Адже такі заклади стримуватимуть людину від надмірного вживання. Окрім того, це відразу позначиться на продажі пива неповнолітнім. Це — найголовніше.

Микола Скок, депутат міської ради:
—  Справа не у відповіді на запитання "Де ви любите вживати пиво?" а в наслідках від випитого. Мабуть, пиво можна пити і вдома, і в кафе, і відпочиваючи на природі. Повинен бути окультурений сам процес вживання. Чому мешканці навколишніх будинків проти розміщення поруч з ними пивних наметів? Тому що їх під'їзди майже завжди перетворюються на громадські туалети. Заборонити продаж пива неможливо і не потрібно. Головне, як добитися того, щоб після вживання пива не залишалося сміття? Ще одна гостра проблема — вживання пива дітьми.

Марина Кордик, прес-служба міліції:
— Вирішення цієї проблеми, на мою думку, лежить у кількох площинах. Мешканці скаржаться на законність розміщення наметів. Повністю це питання могло б вирішити цільове відведення земельних ділянок. Тоді б і скарг не було. Наші дільничні та патрульні постійно виїжджають на перевірки звернень громадян. А що ми можемо зробити? Наприклад, минулого року було складено 10 тисяч адмінпротоколів. І лише тисяча заплатила відповідний штраф. Це не вирішення питання. Лише прийняття змін адміністративного законодавства докорінно вплине на ситуацію.

 Валерій Шашенок:
—  Раніше, за часів СРСР, наша молодь займалася у спортивних секціях, відвідувала різноманітні гуртки. А зараз цього немає. Деякі депутати намагаються ініціювати вирішення цього питання на сесії. Але його не включать у порядок денний. Тому що владі це не вигідно. Це — додаткові проблеми, додаткові кошти. От ми зараз зібралися, поговорили. І на цьому все закінчиться. Молодь як пиячила, так і буде пиячити. Як було сміття, так воно і мулятиме око... А потрібні конкретні програми, спрямовані на виховання підростаючого покоління.

Сергій Кирієнко:
—  Впевнений, що люди, котрі вживають пиво на вулицях, з радістю прийшли б у невеличкі бари. Але є ціновий бар'єр. Адже пиво у магазинах вдвічі дешевше ніж у барах. Щоб підприємцю знизити ціну, потрібно зменшити витрати. І тут на допомогу повинна прийти влада. Необхідне взаємовигідне партнерство. На жаль, нині цього немає.

Щотижневик „Місто”, №33

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.