Злочин і покарання, або Що «не так лежить» у Чернігові

Встановлений біля столичної будівлі МВС України пам’ятник легендарним Жеглову і Шарапову нагадує не тільки про безпосередньо самих народних улюбленців з кінострічки «Місце зустрічі змінити не можна», а й про мужність, твердість характеру та самовідданість тих, хто стоїть на варті закону. Сьогодні, як і півстоліття тому, чи не в кожному регіоні ці опери також мають своїх реальних прототипів. Адже, спостерігаючи зворотний бік суспільного життя та борючись із злочинними проявами, ці люди ніколи не вважають себе героями.
Про роботу з правопорушниками, які полюють на майно мешканців обласного центру, наша розмова зі старшим оперуповноваженим відділу карного розшуку ЧМВ УМВС України в Чернігівській області майором міліції Олександром Буцком.

«…Предупреждаю: у нас длинные руки!»

— Олександре, за загальноукраїнською статистикою, щонайменше 40% скоєних злочинів складають квартирні крадіжки. З цього числа у столиці головними героями статзведень у 70% випадків стають приїжджі з інших міст. Яка ситуація в Чернігові сьогодні й чи є якісь тенденції?
— Приблизно половина затриманих за крадіжки — це приїжджі з районів області та інших регіонів. За цей рік було затримано 92 особи за шахрайство, 46 — за грабіж. На сьогодні 74 особи розшукуються за здійснені злочини, пов’язані з посяганням на майно. Останнім часом почастішали крадіжки майна за участю неповнолітніх, а тому криміногенна обстановка відчутно ускладнюється від вересня до кінця навчального року. В цей час приїжджих горе-студентів і учнів училищ часто відраховують, повертатися в село ніхто не хоче, працювати також. Тож замість навчання вони стають на слизьку стежку. Набувшись досвіду, згодом промишляють за «фахом»: одні — у приватному секторі, інші — у висотних будинках мікрорайонів або новобудовах.

— Кого вдалося впіймати на гарячому останнім часом?
— Нещодавно оперативна група затримала двох подільників, які здійснили серію крадіжок у недобудованих віддалених будинках в Олександрівці. Обом під 30, вже не раз судимі. У будинках господарі залишали електроінструмент, будматеріали, техніку, батареї, котрі, звісно, ставали легкою здобиччю злочинців (яку планували збути), адже подвір’я жодним чином не охоронялись.

— «Гнат не винуватий, винувата хата, що пустила Гната»… І все-таки, що найчастіше стає предметом полювання злодіїв?
— Загалом, пальма першості належить автомобільним злодіям, які, проникнувши всередину, беруть магнітоли, навігатори, гроші. Крадуть усе, що не так лежить. Дуже популярними є металічні конструкції, дроти і люки. Нещодавно нами була затримана банда з 5 осіб, найстаршому 17 років. Зізналися відразу, сказали, що гроші були потрібні для… поїздки товариша до Німеччини. Як у жарті: «Ти куди? — Я в Крим. — Навіщо? — А там тепло і яблука ростуть».

— А якщо злодій-домушник — це наркозалежний, то наскільки висока вірогідність того, що, не вгадавши час і наштовхнувшись на господарів, він піде не тільки на грабунок, а й далі?
— Загалом, вірогідність вбивства крадіями-наркоманами дуже мала: вони всього бояться, але об’єкти для своєї крадіжки здебільшого відслідковують. Беруть все підряд, нерідко скоюють грабіжницькі напади на жінок з метою заволодіння ювелірними виробами, гаманцем. Наприклад, спеціалізацією одного з таких, наркозалежного 27-річного П. Лося (прізвище змінено) були офіси, кіоски і навіть їдальні. За місцем проживання (П’ять кутів) «відпрацьовував» увесь свій район. Востаннє при затриманні цієї тричі судимої особи навіть стався курйоз. Отримавши оперативну інформацію, наша група прибула на місце — до офісу, до якого П. Лось проник і знаходився всередині. На пропозицію здатися доблесній українській міліції він здійняв ґвалт, кричав, що його оточили німці, він не вийде і взагалі, йому потрібний автомат, щоб захищатися…

— Від 2000 р. в Україні скоєно понад 3 тис. крадіжок культурних цінностей, розкрито — половину. У Чернігові, наприклад, у вересні 2001-го невстановленими особами з художнього музею було викрадено 7 картин ХVІІ—ХVІІІ ст. (вартістю на сьогодні понад 700 млн.) Чи є в чернігівської міліції успіхи на фронті боротьби зі «злодіями-естетами»?
— Велика частина дорогих речей знаходиться у приватних колекціях, і такі крадіжки мали місце. Останні справи щодо мисливців за старовиною стосувалися церковного начиння. Усі вони розкриті й, до речі, серед крадіїв виявилися навіть семінаристи, які, замість того, щоб благоговіти над іконами, збиралися їх збути, а потім, напевно, «розговітись».

«Это только ты умный, а я так — погулять вышел»

— Про телефонних шахраїв чули, мабуть, усі чернігівці. Які ще способи ошуканства популярні в Чернігові?
— Випадки шахрайств здебільшого здійснюються знов-таки «гастролерами». Наприклад, під час передвиборчої кампанії до громадян зверталися особи, які начебто від певних політичних партій пропонували їм послуги у вигляді безкоштовної допомоги з матеріалами для косметичного ремонту. Разом з цим «добродії-агітатори» пропонували ходовий товар — ноутбуки за 1000 грн. та інше, при цьому попереджали, що про «вигідну» покупку нікому казати не треба. Словом, грали на жадібності й довірі людей. Останні телефонували родичам, і таким чином бажаючих потай придбати дешево модну техніку виявлялося ще кілька. Шахраї гроші брали оптом і наперед, після чого прохали почекати: будматеріали та ноутбуки візьмемо зі складу й одразу завеземо. Психологічна обробка була така, що навіть підпорядковані робітники — завгосп чи менеджер, навіть не намагалися повідомити керівництво про сам факт подарунка, не кажучи вже про «секрет». Об’єктом іншого «типу» ошуканства ставали довірливі пенсіонери. Громадяни впускали до квартири незнайомців, котрі начебто привезли їм мед, замовлений та оплачений родичами перших. Просили дати лише порожні банки. Звісно, коли шахраїв запитували, хто саме купив мед, то вони плутались, вгадуючи ймовірного родича. Наприклад, казали: «Це дочка… Як, дочки немає? А, це племінниця ваша замовила. Треба 8 банок. Навіщо стільки, не знаємо, можливо, вона хоче ще кому меду передати…» Поки бабусі-дідусі копирсалися в пошуках, від їх заощаджень, як і від гостей, і слід зник.

— Наскільки відомо, єдина загальнодержавна статистична звітність шахрайств із нерухомим майном не ведеться. Можливо, це тому, що кількість кримінальних справ, що направляються в суд з обвинувальним висновком, незначна. Чи зверталися до вас громадяни, які, будучи ошуканими, залишилися без необхідного — житла?
— Цього року подібних фактів зафіксовано не було, але подібні випадки траплялися. Наприклад, до однієї такої справи були причетні навіть працівники державної установи.

— Наскільки відомо, певну частку етнічного обличчя кримінальних елементів у Чернігові складають роми, які вміють і «порчі» позбавити, і грошей. Сьогодні вони тут, а завтра там. Як вдається боротися з мандрівними шахраями-гіпнотизерами?
— Чернігівська область — не окрема держава, адже оперативною інформацією діляться всі підрозділи. Минулого року була затримана одна група осіб ромської національності, яка систематично ошукувала громадян. Загалом, не раз доводилося здійснювати виїзди і до Херсонської, і до Сумської областей, щоб затримувати ромів-злочинців. У місті були випадки, коли в магазині останні з числа «гастролерів» без будь-яких видимих ознак «магічних ритуалів» (як показали відеокамери) робили дрібні покупки, скажімо на 20 грн. Приміром, давали касиру суму, більшу за 20, а отримували «решту» в сумі 200 грн. Опісля чого продавець нічого не могла згадати. До тями приходила лише згодом.

— Скільки шансів у «героїв» міліцейських хронік повернутися до нормального життя, чи як у кіно: «Украл, выпил — в тюрьму! Украл, выпил — в тюрьму! РОМАНТИКА…»?
І наостанок, чи насправді існує «кодекс честі» крадія?
— Почну з останнього — це більше казки, ніж правда. Наприклад, «вор вора не сдает». Коли людина знає, що її чекає за скоєний злочин, як правило, вона викладе всю інформацію, аби лише не проходити у справі як організатор, скажімо, пограбування. І не тільки намагатиметься уникнути суворого покарання, а й перекладатиме провину на плечі своїх подільників. З приводу шансів — тут все індивідуально. Наприклад, чернігівська «Сонька-золота ручка» (1973 р.н.) має на своєму рахунку більше 60 епізодів «карманних» крадіжок. Наразі вшосте відбуває покарання. Але водночас є чимало тих, хто відбув покарання у місцях позбавлення волі й повертається до нормального життя.

Для довідки:
Від 2012 року кримінальна відповідальність за крадіжку виникає, якщо вартість вкраденого майна перевищує суму 107 грн. 30 коп. Трьома роками раніше Верховна Рада встановила, що крадіжка майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна не перевищує 60 гривень 50 копійок. До внесення змін до законодавства мінімальна вартість майна, за крадіжку якого настає кримінальна відповідальність, була значно вищою — 907 гривень 50 коп.

Інга Вітковська, тижневик «Чернігівські відомості» №48 (1134), 28 листопада 2012

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.