Батько посадив сина на ланцюг

Прес-служба прокуратури Чернігівщини повідомила: «Прокуратурою області організовано перевірку за фактом жорстокого поводження з дитиною мешканця Мена, який прив'язав свого 12-річного сина металевим ланцюгом до сараю за небажання допомагати по господарству».
Підозрюється у жорстокому поводженні, як ми дізналися, 56-річний менянин Микола Пантелієнко.

— Було це 7 чи 8 вересня, надвечір. Пішов я на город кукурудзи нарвати, — розповідає 49-річний Юрій Ковпак, працівник Менського сирзаводу.
Чую дитячий крик у сусідів: «А-а-а», слів не розібрати. Подумав, у хаті щось сталося, та й ламаю далі кукурудзу. Нарвав мішок. А дитя то замовкне, то знов кричить. Відніс мішок додому. Взяв корзину і вернувся за ботвиною. А воно знов кричить. Не витримав, заглянув через паркан. Біля сараю дитя з ланцюгом на шиї стоїть на собачій будці. А батьки картоплю на городі копають. Я до них: «Що ви робите?» Батько зі злістю сказав, щоб я не втручався. Я пригрозив: «Відпустіть, бо зараз візьму мобілку, зніму і пошлю в Інтернет, тоді знатимете». Перелазити через високий паркан не став, вернувся додому під враженням, розповів своїм. Донька і каже: «Ви не проти, якщо я повідомлю в молодіжний центр?» (Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді). Кажу: «Повідом». Вона пішла і розповіла, а я не стримався, розповів одному із сусідів. А він каже: «Та це вже не перший раз».
Наступного дня пішов на город косити. Дивлюся, батьки картоплю копають, і він біля них, наче нічого і не було.

— Юрію Івановичу, батько хлопця п'є?
— Що непитущий — точно. Роботящий чоловік. Хлопець їм клопоту завдає, неслухняний.

Меняни відгукуються про сім’ю добре. Розповіли, що хлопчик довгожданний і єдина дитина у сім’ї. Мати народила його у 36 років.. Нині їй 48, батьку — 56. Дитя вони жаліли, любили, балували. Підріс хлопчина, перестав їх слухатися. Вони його не карали, думали, переросте. Щось у гімназії утне, почитають мораль і все. Роботи повно. Купили стару хату, нову добротну у дворі звели, торік мали заселитися. Не судилося. Синок разом з товаришем підпалили сіно у місцевому сільгоспідприємстві, батьки домовилися з начальством, що збитки відшкодують. Для сім’ї, де мати не працює, а батько перебивається підробітками по будівництву, 20 тисяч гривень — великі гроші. Після пожежі школяр принишк, та за кілька місяців страх минув. Знову не слухався батьків, допомагати не хотів. Ні добре вчитися, ні спокійно поводитися. Кажуть, було, поставлять у куток, то він носом об стінку вдариться, кров потече — випустять.

Говорять, що того дня батьки копали картоплю, попросили сина зірвати помідори, а він відмовився. От і посадили на ланцюг. Щоб привернути увагу, він заліз на ящики під сараєм і кричав, аби розжалобити батьків.

— Наш учень — хлопчик особливий, дуже рухливий, — говорить директор Менської районної гімназії 53-річний Михайло Кадушко. — Навчається середньо. Завжди охайний, має кишенькові гроші. Жодного разу не бачив його з синцями і не чув, щоб скаржився на батьків. Мама цікавиться шкільними травмами сина. Торік не було кількох підручників, то вона і мені телефонувала, і у районний відділ освіти, — додає Михайло Дмитрович.

Самого Пантелієнка вдома не було. Господиня спілкуватися відмовилася.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №38 (1376)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.