Чернігівці продовжують падати в каналізаційні люки

Чернігівці продовжують падати в каналізаційні люки

Про проблему крадіжок кришок від люків водопровідних та каналізаційних колодязів неодноразово повідомляли засоби масової інформації, суди розглядали позови власників транспортних засобів, які постраждали через потрапляння у відкриті люки, до господарів цих люків, а кілька днів тому спеціальну нараду з цього приводу провело управління житлово-комунального господарства міськради. Адже на мережах водопостачання та каналізації, теплових мережах та на лініях зв'язку десятки тисяч колодязів, і кожного року зникають сотні кришок. На жаль, поновити їх відразу не вдається, бо коштує це великих грошей, що непередбачені бюджетом підприємств. Бо ніхто не дозволить закладати в тариф кошти на відновлення вкрадених кришок.

Спокій їм тільки сниться
Можливо, колись на водоканалі взагалі не знали, скільки люків і кришок на його мережах, але події 90-х—початку 2000-х років примусили взяти їх на облік, суворий і прискіпливий. Кожного ранку начальнику водоканалу і його заступнику з питань безпеки та персоналу доповідають, скільки кришок вкрали за минулу добу, скільки люків залишилось у задовільному стані, скільки тимчасово накрито залізобетонними плитами та дерев'яними щитами. Ця арифметика добре відома усім відповідальним працівникам підприємства: усього 32114 люків, у задовільному стані — 30828, потребують ремонту — 1286. Якщо зважати, що станом на 1 червня 2008 року чавунний люк коштував 618 гривень, а полімерний (їх почали використовувати останнім часом) — 330 грн., то вимальовується невтішна картина — на придбання нових люків треба майже 800 тис. грн., з урахуванням того, що полімерні не можна встановлювати на проїжджій зоні. Додайте вартість робіт, і виходимо на 1 мільйон гривень. Якщо згадати, що вартість реконструкції підкачуючої станції на Щорса, 11 або на Кримській вулиці становила близько 300 тис. грн., неважко зрозуміти, що на витрачені на відновлення гроші можна було б покращити якість водопостачання, «підлатати» водопровідні мережі, замінити застарілі насоси тощо.

Про це можна лише мріяти, хоча кількість вкрадених кришок нібито зменшується: 2005 р. — 557, 2006 р. — 549, 2007 р. — 422, 5 місяців 2008 року — 162. Але події останніх днів засвідчили, що мисливці за металобрухтом не заспокоюються. Тільки у ніч з 19 на 20 червня вкрадено 14 кришок, причому більшість на вулиці Комінтерна. Результативними дпя злодіїв були 23 і 24 червня, а усього станом на 25 червня з початку року вкрадено 189 кришок.

Куди дивиться Міліція?
Ми добре розуміємо, що затримати злодіїв легше по гарячих слідах, тому вже наступного ранку звертаємось до міліції. Переважна більшість кришок зникає у Новозаводському районі, і ми вже накопичили цілу папку звернень до начальника райвідділу міліції, неодноразово звертались до начальників міськвідділу Е.В. Альохіна і тепер до В.М. Парфентьєва. Жодного випадку розшуканих кришок чи встановлення осіб, які вчинили крадіжки, не було. Не порушено і жодної кримінальної справи, хоча вартість кришок, вкрадених тільки 20 червня, майже 9 тис. грн. Виникає питання, як можна вивезти 14 кришок загальною вагою більше тонни? Якщо з розшуком не може впоратись дільничний, хіба не можна створити оперативну групу, яка б перевірила усі канали, у тому числі пункти приймання металобрухту?

Дивує і ставлення громадян. Це ж комунальна власність, яка належить громаді. Невже ви не бачите, а якщо бачите, чому мовчите? До того ж, у відкриті колодязі можуть потрапити ваші діти, онуки, ви самі за кермом автомобіля. Такі випадки непоодинокі.
Чи варто продовжувати далі?

Григорій Коломійчук, заступник начальника КП «Чернігівводоканал» з безпеки та персоналу (щотижневик  "Чернігівські відомості"  №27 ) 

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.