Прихистила бідолаху, а він украв гроші на похорон

Не раз доводилося чути від вироблених стареньких селянок: «Не порається город, нема в дворі корови - нема й життя». Тому й трудяться, допоки є хоч дещиця сили. І навіть коли неміч відбирає у них цю радість, не здаються - наймають саджати картоплю чи доїти корову помічників. Зазвичай це - сільські випивохи, які працюють не по-хазяйськи. Та вибору у бабусь нема...

Так вчинила і Галина Ріпакова зі Сновського. Жінці - 87 років. Жила сама. А потім (щоб мати охорону від усяких наброд) пустила на квартиру 73-річного чоловіка. Він приїхав у село - на свою малу батьківщину - із Саратова: відпочити від міста на природі.

Займатися бабусиним городом в інтереси чоловіка не входило, тому він запросив у помічники молодика з сусіднього Чепельова. Хлопець спочатку працював сам, а згодом привів на заміну товариша. Розповів про нього зворушливу історію: мовляв, Сашко - сирота, жити йому ніде, роботи немає, перебивається з хліба на воду.
У старенької серце добре, жалісливе. Прихистила бідолаху. Годувала, за допомогу платила.
Переживала, коли він без попередження зникав на кілька днів.

Доки старший квартирант контролював ситуацію, все було добре. Та справи покликали його додому. За хазяїна лишився Сашко.
„Я думав, що повернуся швидко, - розповідає літній чоловік. - Але опинився в госпіталі (він - колишній військовий. - Авт.). Втім, лікування не дуже допомагало, бо я постійно нервувався. Відчував, що в Сновському щось не так. Утік, не закінчивши призначеного курсу. Щоб швидше дістатися до села, зі Щорса взяв таксі.

На жаль, мої передчуття мене не обдурили. Помічник наліво й направо збував бабусині продукти і речі. Треба було відразу вигнати його геть. Але він покаявся, і ми знову його пожаліли. Через кілька днів Сашко втік, прихопивши дві тисячі гривень, які бабуся відкладала з пенсії собі на похорон. Добре, що відразу звернулися до міліції: злодія впіймали по гарячих слідах. Старенька увесь час плаче. Розумію, як їй боляче. І мені гірко, бо теж жалів Сашка. Хотів його в Саратов забрати. Поселити у себе. На роботу влаштувати. А він отак наплював у душу..."

Марта Зінченко, тижневик «Чернігівщина» №17 (345)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.