В рамках ІІІ міжнародного фольклорного фестивалю національних культур „Поліське коло” до Чернігова завітав фронт-мен групи „Скрябін”. Кузьма привіз до нас свій новий проект „Поющие трусы”, до складу якого входять прості дівчата з вулиці. Кузьма впевнений, що поява цього стьобного колективу на естрадній арені змусить замислитися сучасну молодь над тими ідеалами, які їм пропагує вітчизняний шоу-бізнес. Подробиці читайте в розгорнутому інтерв’ю з Кузьмою.
- Почніть з того які новини відбулися в вашому житті.
Останнім часом, це років 5 напевно мене почала надовбувати ситуація на українських музичних каналах. На радіо, в тєліку. І я почав доходити висновку, що моя дитина, якщо моя – то й всі інші діти вони мало який інтелектуальний продукт можуть взяти з того телевізора. Тому що не секрет, що молодь завжди виховується на музиці. І от наприклад покоління мого віку мали багато достойних прикладів. І в Росії – від кіно починаючи і закінчуючи не знати ким. І на заході також.
Тепер якось ситуація розввиважться якось так, що настільки спримітизувалася та культура, що фактично крім такої досить дешевої безінтелекатулаьної музики по тєліку не показують нічого. Діло в тому, що в представники такого типу музики, то є дівчата, які мають багатих прихлєбатєлєй якихось... Бо ж діти в студії є і я не можу собі дозволити сказати чітко визначення такого характеру. І тому явище виглядає так, що настільки спримітизувалася подача інформації по музичних каналах. Я наприклад дійшов до того, що я просто-напросто виключив тєліка, щоб він в мене дома не грав. І ні одного українського каналу я не маю. По тій простій причині, що 5-10 інтелектуальних груп, на таку величезну країну, яка має більше 40 мільйонів жителів то є просто нічого. І тому я почав з тим якось - боротися - то буде задуже сказано, але ж принаймні висміювати. Тому шо бачу, що український народ дуже класно реагує на гумор, на сатиру, на сарказм – тому доказ є пісня „Гламур” і „Хлопці олігархи”. І ми рішили рубонуть с пліча і придумали групу „Поющие трусы”. Яку сьогодні в Чернігові покажем.
То є п’ять дівчат, з вулиці абсолютно. І даю вам гарантію, що через два місяці їх буде знати вся країна і вони нічим не будуть поступатися тим, кого нам представляють як ідолів. Тобто починаючи від ВІАГРИ і закінчуючи іксесами.
Нас кормлять ними і говорять що вони ідоли, і що то є вершина поп-музики. А перші місця хіт-парадів, якщо ми подивимся – в газетаах, в тєліку, в радіо – то такі групи займають перші місця хіт-парадів. А це означає, що наша аудиторія вимагає такого продукту, тому що її так навчили. І я придумав групу „Поющие трусы”. Яка у собі узагальнює то ганебне явище і в тих текстах будем висміювати просто напросто те що робиться в шоубізнесі, в кліпах так само.
Тобто це буде такий стьоб – я не знаю чи ви бачили фільм „Голий пістолет”, в якому було висміяно цілу епоху американського кінематографу. І ми попробуєм просто таким чином змінити ситуацію. Щоб ті люди які викидають в ефір неінтелектуальний продукт, щоб вони боялися, що є такий Кузьміч з поющими трусами – щоб боявся той же Бебешко, якому вже скучно на старості записувати поп музику..
Що якщо вийде такий продукт в ефір ми тут же його стібанем. І вже через два-три тижні появиться пародія на його тему. І ось пару днів тому ми зняли кліп з „Поющими трусами” – я не знаю що я від того проекту дістану, можливо він буде збитковий, але я знаю, що я мушу кинути камінь в город тих людей, які не думають про дітей. Тому що писати тексти „бєда рас, бєда два” і викиду вати то в ефір, я рахую, що то є низько, бо наші діти заслужили на більше.
- Тобто це так для сміху було?
То не для сміху. То є дуже серьозний закид. Дівчата з вулиці були відібрані з 350 представниць. Ми відібрали п’ять абсолютно різних дівчат, які не вміють співати зовсім, ми будем лупашити шоубізнес його ж законами. Тобто в студії записуються одні, на сцену виходять інакші. В кліпах одні – на концертах інакші. Тобто те саме – що робиться в реальному шоубізнесі. Просто вони те приховують а ми то декларуєм. І все буде на виду. Тобто на прикладі „Поющих трусов” можна буде дістати таку собі пат анатомію українського і російського шоубізнеса.
То є дуже серйозно. Бо мені наприклад страшно, що якщо моя дитина включить тєлік і побачить там, те чого вона не мали би побачити – оті роздіті льотки, в непомірних просто кількостях, які нічого не несуть. То це є реальна катастрофа. І я би дуже хотів, щоб то явище якось завершувало своє існування, а саме явище „Поющие трусы” – тому що, воно затягнулося. Може то бути дещо високо паро звучати, але діти наші починають думати під музику, шукають собі ідола.
Дитина завжди починає дорослішати з того, що вона шукає собі ідола. Я собі колись знайшов ідола – ним була польська група „Леді Панк”. Ну там писав дядько тексти, вибачте, який занесений в десятку кращих літераторів Польщі. Анджей Могильницький. То є гуру! І його тексти хоч по польські, хоч по китайські, але вони несли фабулу, вони несли стержень, вони несли ядро. Тобто вони мали в собі правду життя, але на грані інтелігентності і може якогось такого вуличного сприйняття життя. Вони були в міру грубі, але там не було матюків. І ти розумів, що коли ти виходиш на вулицю почувши ті тексти, тобі легше було сприйняти те все сіре, яке на вулиці є. Тобто то писав інтелігентний чувак. А коли ти ото чуєш мілліони тих груп і не можеш одну відрізнити від другої і вони несуть абсолютно ту саму туфту – вибачте, але все таки я переживаю за свою дитину в цьому сенсі.
Є звичайно люди, які пишуть інтелектуальну музику, але їх замало! А ті що мають гроші, але не мають мозгів вони мусять боятися, що їх будуть висміювати. Я розумію що я можу нарватися на грубість з їх сторони, але я вважаю, що я можу собі дозволити в 40 років таку радість, хоча б заради своєї дитини.
- От цікаво яку музику ви слухаєте і яку рекомендуєте слухати?
- Українську чи взагалі?
– І ту і ту, якщо можна прокоментуйте
– У мене взагалі улюблена музика, взагалі 80-х років – то був цілий пласт, групи стилю нью-романтик. З них найбіль відомі Duran-Duran, Depesh Mode, The Cure, з менш відомих, навіть не буду і розказувати, тому що скажу White Dot - ви попитаєте а що то за група? Я просто постійно риюся, постійно і вишуковую, бо той період то був дійсно кладезь, така собі золота жила в музиці і зі стилю нью-романтік, от то шо ми хорошого маємо у світовій музиці воно фактично з нього пішло. Тому що взагалі в Європі і на Заході воно було цікавіше набагато. Тобто спочатку були блюзи, потім з того блюзу, ось як с коріння почав рости наче стовбур – почалися Бітли, після того пішов хард-рок, панк рок, після панку пішов нью вейв, після нью вейва пішов нью-романтик, після романтика почалися розвиватися всілякі там техно, електро, хард кори. Тобто в них був фундамент. В Україні фундамент відсутній. Тому що дякуючи совєтскому союзу вони той фундамент поламали. В Росії ж як в центровій республіці був збережений і рок (Машина времени, Кино, Король и Шут) – тобто в них цей пласт був збережений. В Україні був Петриненко, Зінкевич і там ще пару імен, а весь той рок він десь ховався по підвалах. І получається, що в нас стоїть хата без фудндамента і куди вітер дує - в ту сторону вона і хитається. І тому ми будем постійно під впливом Росії, тому що в них є дім серйозний, з фундаментом. І для того, щоб якось той фундамент підштукатурити і ті брєші позакривати, то треба бавитися в такі речі, треба ту музику з субкультури, виводити в ранг культури. Можливо шукати компроміси з тими телеканалами – так щоб воно їм підходило під формат та закидувати туди зерно якоїсь правди. Ну наприклад я намагаюся те робити і в мене це виходить. Ну наприклад кинув їм „Хлопці олігархи” і тут же „Люди-кораблі”, кинув їм там припустимо пісню „Гламур” і тут же „Старі фотографії”. Тобто кидаєш одну таку, яка проходить як ніби загалальнонародна і тут же кидаєш „над чим подумати”. А народ України він такий юморний, наші люди люблять посміятися і вміють висміювати.
– Тож що ж ви все таки слухаєте українське
– Мушу сказати з моїх корифеїв донедавна була група, до речі чернігівська група „Скрудж”, але вони написали тексти на українській мові і я розстроївся... Соліст їх з Росії родом, він думає по російські... Ну не можна ламати. Тобто так, я громадян тої країни, але я думаю по російськи, тож чого ламати мову? Я би жив в Росії я би все одно по-українські співав, я би жив в Китаї, я би все одно співав по-українські. Навіть як би це мені не приносило ніяких дивідендів. Тому що інакше я не уявляю передачу тої думки. Ти маєш право писати тексти і виносити їх на велику аудиторію лиш тоді, якщо ти або геній, або ти знаєш тих мов, або ти поліглот. А коли ти досконало не знаєш тої мови, то воно зовсім не то виходить. Ось я пробував писати тексти на російській і на польській, я рахував що я ті дві мови знаю досконало. Люди, та в мене ж якісь дитячі пісні виходили по змісту. Першокласникам було б то скучно слухати. Адже все це на рівні мозку – це все складно, дуже тонко, це все камінчики, які складалися ще до твого народження, щось таке на генному рівні. І от „Скрудж” мене розстроїв. Музика в них – бомба! Просто чуваки фірмачі! Ну нашо було співати по українські? Ну не поможе тобі те, що ти співаєш українською на території України. Треба ж передавати якусь інформацію. Я чув Євгенові (соліст групи „Скрудж”) пісні по руські – то є небо і земля!
– А „Димна суміш” як вам наша?
– Так, тоже бомбова група! Супер підхід. В тих трохи ліпше складується, но тут друга тема. Вони альтернативщики – вони не хочуть себе показувати. Тобто люди, які реально можуть повести за собою покоління вони виступають в клубі по 50 чоловік ..
– Але ж їх за їх роз куртку взявся канал MTV-Україна
– Я хотів би подивится хто дивиться у нас канал MTV по-перше. Ви підіть на площу і спитайте: „Люди, хто дивиться MTV?”, вони скажуть „шо-шо”? MTV ідіотський канал, якщо чесно. Я маю на нього величезне зло. Величезне! Тому що вони пропагують туфту. Ви розумієте засіли там собі дядьки, які по молодості собі по європейські відривалися і вони рахують, що їхній смак, то є смак народу. А треба ж враховувати смак величезної аудиторії, на яку ти виходиш. І получається що вони виходять на таких самих, в міру зіпсутих, як вони самі. Мені душе шкода, що „Димна суміш” попала туди. До Жені Ступки. Тому що в нього є зіпсутий смак. То що він закінчив музичну школу в Америці це ще не означає, що в нього сформований ментальний український смак. Я подивився три дні MTV – мені стало скучно. М-1 я подивився – мені стало страшно! Але з М-1 хоч можна мати якісь розмови, вони готові: давайте матеріал, ми будем показувати. А на MTV даєш – в них сідає художня рада приймати кліпи на показ, яка складається 16-ти, вибачте за слово „пісюнів”, яким там до 25 років будуть вирішувати чи крутити кліп Кузьми Скрябіна на MTV чи не крутити. Я їм сказав на це: хлопці, вибачте канєшно, за нескромність, але я одноосібно більше зробив для України, ніж ви в перспективі зі своїми внуками зробите, нюхаючи там кокаїн по задворках і по туалетах нічних клубів. Я ж вважаю що вони не повинні то вирішувати, воно якось по інакшому повинно бути. В усьому світі то є інакше.
І тут вони придумують собі ту художню раду, яка ставить або хрестик або нулик. І в результаті, коли включаєте MTV вам реально стає скучно. Тому що з 10 запропонованих лише на одного можна звернути увагу. На ту ж „Димну суміш”. Але людина не буде чекати 10 кліпів, для того, щоб подивитись 11-й цікавий.
– А що ви скажете, на те, що ходять плітки, ніби коли музикант приходить на MTV і вони беруться його крутити, то тебе потім в ротацію не бере М-1, чи є така фішка насправді?
Ну в „Димної суміші” трохи по інакшому – там Женя Ступка персонально зайнявся їх розкруткою, тому понятно, що їм на М-1 заказаний вхід. Тобто в Україні ось дебільна система – коли хтось один під MTV, його не хочуть брати М-1, хто під М-1, його не крутять під MTV.
– А де ж тоді розкручуватися молодим талантам, де себе показувати, якщо в клубах їх бачить 50 людей, а на канали пробитися без грошей неможливо. Та й канали, як ви самі помітили, беруть в ротацію тільки відстій.
– Взагалі то, я казав про „Димну суміш” – вони не гоняться за відомістю. Кажуть: ми дядьки з субкультури нам і так класно! Ми з підвалів, ми за андеграунда. Нам не потрібні дорогі кліпи. Вони знімають там кліпи за 300 доларів про те як вони їхали в автобусі і пили пиво – то круто! І я вважаю, що таке реально має бути, то частина субкультури. Але вони віддалися Жені Ступці і то була їхня біда, тому що він їх розкручує. Хочу ту ж групу SMS він розкрутили так, що їх знають, більше чим „Димну Суміш”. І не тому що він дівчат більше роздягнув, а том що він до того мозгів більше приклав. Пішов та й домовився, щоб їх ще на М-1 покрутили... І я переконаний що якщо б прийти з тим матеріалом до М-1, а вони охоплюють набагато більшу аудиторію, то вони б взялися за розкрутку суміші.
– А я ж чекав того MTV, як свіжого повітря! Я казав: Боже, появиться MTV на Україні. Появилося MTV і я розстроївся цим. Ось класне MTV на мою думку, тільки британське. Британці вони супер! В них є MTV-2 – де крутять тільки альтернативну музику, або коли для фанатів-колекціонерів крутять кліпи без повторів, аби вони могли одразу записати на диск цікаві роботи для своїх колекцій.
– А які українські групи виконують зараз роль того фундаменту в українській музиці?
– Та Боже, ну це наші динозаври, як на мене – Океан Ельзи, ВВ, Друга Ріка, з дівчат – та же Карпа, яку знову ж таки пропагує MTV, але пропагує так, що її знає хіба що два квартали в Києві. При чому вона пише чудні кижки, просто прекрасні, це завал! Я прочитав ту книжку, мене захопило! Аби ж ту книжку викладали в школі замість якогось там Панаса Мирного чи Стельмаха то ту мову любили би. А вони читають мертвою мовою з чорт зна якого з позаминулого століття. А не має так бути. Хоча у нас по літературі іде совкова ще програма, а воно мусить мінятися якось. А в нас таке все це зашкарубле...
– Чи виправдались твої прогнози стосовно Євробачення?
– Так! І я казав давно, що Євробачення то є фестиваль нафти і газу і нових президентів. Тобто треба було піарнути нового руського президента і понятно, що якщо Білан другий раз приїхав, то він їхав з такою телеграмою від Путіна, що „Пацани не дай бог! Я приїхав другий раз, я третій раз не приїду! Якщо приїду третій раз, то ви будете всі с руськими паспортами!” . Так шо ніхто і не переживав особливо.
– Ну а сам виступ Ані Лорак?
– Там настільки все було хріново по піснях, що Ані Лорак виглядала просто супер-зіркою. Кстаті, Білана була пісня отстойна. Мені сподобався француз і то не з тою піснею, що він на євробаченні співав. Я скачав собі його альбом, такий глибокий класний... Ну гречанка теж була класна.
– Ну то таке Росії все давали очки по принципу: Дякуєм за газ, дякуєм за нафту! Латвія – ми хоть і в Євросоюзі, але дякуєм вам за нафту, за хороші ціни на неї.
– А взагалі з якою програмою сьогодні будете виступати?
– Ну ми в Чернігові часто, то ми не могли дозволити собі приїхати з тим самим. Буде купа нових пісень і ми привезли ще з собою балет „Любовники”, які постараються шокувати публіку ну і „Поющие трусы” теж привезли. Вони заспівають одну пісню.
– А в яку суму вам обійшовся проект „Поющие трусы”?
– Наразі в суму кліпа. Тобто кліп коштує десь близько 10 тисяч доларів. Я небагата людина, тому я не можу вкладати туди багато, тому що кліпи Скрябіна коштують три тисячі доларів.
– Тобто весь проект ви фінансуєте з власної кишені?
– А хто ж, кого я попрошу? Бебешко? Бебешко – з нами душой! (Сміється) . Але ви розумієте я мушу собі то дозволити. Бо по-перше мені скучно, з мене просто лізе та панкота, я мушу викиду вати це все на люди. А по-друге нема нічого більше. Тобто мені скушно і мені дивно, шо того ніхто не робить. Ну настільки широкоформатний той світ музичний – ну роби т хоч щось інакше, хоч чуть чуть.
Майже наприкінці конференції приїхала Оксана Тунік-Фріз, вибачилася за запізнення і з радістю відповіла на питання журналістів, які стосувались безпосередньо фестивалю. Також Оксана зазначила, що буде запрошувати Кузьму до Чернігова частіше, і не тільки тому, що вони давні друзі, а й тому, що люба акція за участі Скрябіна запам’ятовується для молоді більше, адже він популярний і користується в у них авторитетом.













Gorod.cn.ua
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.