Почім закуповують м'ясо у селах і як журналіст вдавав м’ясника

— Закуповуємо телят, свиней! — з такими вигуками заїжджаємо в село Конотоп Городнянського району.

П'ятниця, 13 січня. В сільраді немає нікого, в медпункті й на пошті — теж. У конторі агропромислового комплексу «Снов» чергує бухгалтер Світлана Кошова. Їй ми видаємося не схожими на м'ясників. І причепа до машини нема.

Світлана Іванівна говорить, що справжні різники до них в село їздять не тільки з райцентру чи Чернігова, а й навіть з Харкова. Вони багато років купують у сільгосппідприємстві худобу, тож беруть і у приватних господарів.
— Восени здавала свою корову, бо вже два роки не покривається, передойкою ходить, — розповідає Світлана Кошова. — Інші закупівельний зважують корову, обміряють, а ці визначили ціну на око. Обдивились уважно з усіх боків. Глянули, щоб не пузата була, а вгодована, щоб було м'ясо і на спині, і на лопатках. За мою дали п'ять тисяч гривень. Зазвичай корів зараз приймають по 10-11 гривень за кілограм. Моя була вгодована, важила десь 460 кілограмів, виходить, від 4600 до 5060 гривень.

Молочних телят віком до трьох тижнів купують по 23 гривні за кілограм. Вони важать 60-70 кілограмів.
Погуляну телицю для себе можна купити по 18 гривень за кілограм.

На кнурі за рік заробляють 3000, а на свиноматці - до 16000

Цього року небувалий врожай картоплі, а продавати майже задаром шкода. Селяни згодовують бульбу скотині. Тому попит на поросят великий. Ціни злетіли до 500 гривень за голову. А торік картопля не вродила, була дорога, її вигідніше було продати. Поросята були дешеві, по 250 гривень, тож багато хто позбувся свиноматок. Тепер лікті кусають.
Ірина Богдан з села Конотоп Городнянського району разом з чоловіком, окрім усього іншого, тримає свиноматку та кнура:
— Троє дітей, старші — студенти, треба і сумку дать, і грошей. Заробляєм на свинях. Держимо свиноматку, поросят продаєм у сусідніх селах.

Свиноматка за рік може пороситися двічі. За раз приводить по 10-16 поросят. Кожне по півтисячі. Якщо всіх продати — за рік виходить від 10 до 16 тисяч гривень.
Але за перший рік свинка зможе привести поросят тільки один раз.
— Завели і кнура, — говорить Ірина. — Стали просити й сусіди — не відмовиш.
Кнура, як був малий, до свиноматок не пускали — не підсаджувати ж його. «Працювати» став із семи місяців. За п'ять місяців запліднив 20 свиней. За кожну злучку люди платять 150 гривень. Кнур здатний запліднювати й до 10 років. Але в Конотопі ніхто їх не тримає до такого віку. Держать до року, потім вихолощують, відгодовують місяць і ріжуть. М'ясо нічим не пахне.
— Наш, як на свиней пішов, похудав, — жаліється господарка. — Бо для злучки даємо на день, або ще й на ніч залишається. А не всякий хазяїн погодує.

Світлана Кошова, яка живе неподалік, брала Богданового кнура для своєї свині.
— Коли водять свиню до кнура, на задню ногу одягають поводок, — розповідає Світлана Іванівна. — Але не всяку свиноматку вдержиш. Простіше пригнати до неї кнура. Його можна просто підганяти лозинкою.
Через три місяці, три тижні і три дні народилися 16 поросят. Двійко свиня задавила.
Хоча і свиноматка, і кнур білі, серед поросят були рябі й одне — чорне, як вугілля. Рябих ще люди купували, а чорне — ніхто не схотів брати. Казали, що це суміш з в'єтнамськими свинями. Тож свинку-негритянку залишили собі на відгодівлю.
— Хоча свиня і кнур білі, а діти народжуються всякі. Колись у село голова колгоспу завіз рябих свиней, того вони й такі, — запевняє Світлана Кошова.

Купувати порося, щоб виростити його і здати на м'ясо, цього року немає сенсу. За 100-кілограмового кабана м'ясники дадуть 1800-2000 гривень. Якщо від цієї суми відняти 500 гривень (вартість самого поросяти), 600 гривень (вартість 400 кілограмів висівок) та 70-100 гривень (за тонну дрібної картоплі, які свиня переїсть, поки виросте), то залишається 600-800 гривень — плата господарю за догляд. Це 60-80 гривень на місяць.

Геннадій Гнип, тижневик «Вісник Ч» №5 (1343)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.