Як кабан Вовку свиню підсунув

Кабан — дикий веприк, який бігав по лісах.
Вовк — єгер з села Антоновичі Чернігівського району.
Свиня — неприємність.

Інтернет, телеканали та інші засоби масової інформації повідомили, що на Чернігівщині троє мисливців після вживання м'яса дикого кабана потрапили до лікарні з діагнозом трихінельоз. Тобто зараженням через м'ясо хворої тварини таким видом глистів, які оселяються в м'язах людини. Ця інфекційна хвороба вражає нервову і серцеву системи.
Трихінельоз може викликати ускладнення, які можуть призвести до смерті.

Щоб провідати хворих, поспішила до інфекційного відділення Чернігівської райлікарні. Та з'ясувалося, що то були не мисливці, і їх уже виписали 26 січня. Довелося їхати до Антоновичів.

37-річного Сергія Вовка, єгеря Чернігівського районного УТМР (Українського товариства мисливців та рибалок), знайшла вдома. Живий і на вигляд здоровий.
— Я мисливець з 1996 року, — каже Сергій Володимирович. — Єгерем влаштувався торік, у квітні. Зарплата ніяка,. 300 гривень, та хоч якісь гроші. В селі з добре оплачуваною роботою сутужно.

24 грудня до нас приїхало з Чернігова полювати 14 мисливців. Не за м'ясом. Вони люди заможні, у них, як кажуть, спортивний інтерес. Я перевірив у них ліцензію на відстріл кабана. В ній значилася одна тварина. І мисливці стали в загін. Нам трапилися сліди великої самиці з підсвинками і кабана, який ходив окремо. Мисливці пішли по його сліду. Тоді якраз сніжок невеликий впав. По слідах ратиць і знайшли кабана. Застрелили. Вага забитого була десь кілограмів 50. Як і годиться за інструкцією, я відібрав на аналіз кров, селезінку, лімфовузли, щоб відправити у Чернігів ветеринарам на перевірку, чи не хворий, бува, кабан на африканську чуму. Такий порядок.

З 14 мисливців, як я бачив, м'ясо брали лише четверо. І мені шматок наділили. Приніс додому і вирішив сім'ї насмажити шашликів. До роботи взявся сам. На шашлики покликав сусіда Михайла Любченка, товариша Льоню Кравченка. За стіл сіли: мій син Юра, йому 15 років, і цивільна дружина Людмила. До шашлика взяли пляшку казенки. Син не пив, Льоня того вечора був за кермом, отож відмовився, дружина двічі пригубила, решту випили з сусідом.
М'ясце смачне вдалося. Нічого підозрілого. 2 січня син поїхав до матері у Борзну, а 10-го йому стало погано, потрапив до лікарні. Там взяли кров і запідозрили трихінельоз. Потім захворів Льоня. Кілька днів трималася температура під 40 градусів.
— А 15 січня і мене чоловік відвіз до лікарні, — долучається до розмови 31 -річна Людмила Вітченко. — У мене десь три дні трималася температура 39 градусів, ні кашлю, ні нежитю не було. А потім з'явилися висипання по всьому тілу, схожі на кір, лице набрякло. Мені робили уколи, ставили крапельниці. Тільки за тиждень на лікування пішло більше 500 гривень. Найдовше в лікарні, більше десяти днів, пробув Льоня Кравченко.

— Сергію Володимировичу, ви теж їли м'ясо?
— Їв. Та ніякої хвороби за собою не помічаю. Розмовляв зі знайомими ветеринарами. Кажуть, ймовірно, горілка дезинфікувала заразу.
— А у мене і у Льоні Кравченка взяли аналізи на трихінельоз. Результати обіцяли повідомити 2 лютого,— говорить Людмила Вітченко.
Чи захворів хто з мисливців, що брали м'ясо, невідомо.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №5 (1343)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.