Збережемо Десну для майбутніх поколінь
Збережемо Десну для майбутніх поколінь
Упродовж майже чотирьох сотень кілометрів річка плине теренами Чернігівщини, надаючи особливого шарму краєвидам на правобережжі Новгород-Сіверщини, у глухих закутках Коропської оболоні, уздовж заток мальовничих Довженківських луків Сосниччини, на чудовому плесі Менського краю чи на золотих піщаних косах чернігівських передмість. Спокійно і затишно тут упродовж тисячоліть. І здається, що схожу картину навряд чи зустрінеш у чужій стороні.
Десною захоплюються всі: від поважних гостей з далеких країн до екстремальних відчайдухів чи лінькуватих відпочиваючих. Але виходить, що це багатство не назавжди, бо в унісон з віковою довершеністю перлини Полісся на тиху поверхню плеса із далеких глибин вічності піднімається штучний мул проблем від людської безвідповідальності. Тому і тривожить серце болюче питання збереження річки для прийдешніх поколінь...
З думками про допомогу
Про новгород-сіверські краєвиди мовою старих джерел розповідає сама історія. Але навіть великої книги споминів не вистачить для тривалої розповіді про долю та життя цього природного феномену краю. На жаль, цивілізаційні зміни у басейні Десни на Новгород-Сіверщині відбувалися не завжди на краще. Тут знайшлося місце і промисловим викидам, і безрозсудливим накопиченням отрутохімікатів на територіях сільських населених пунктів, і побутовому нігілізму населення до розумного поводження з відходами. Чи можна забути початок перманентних викидів у Десну у 1935-36 роках великої кислотної отрути з військового підприємства Шостки, що за півсотню років поступово перетворилося на справжню катастрофу. А ще ж знайшлася інша гидота не меншої отруйної сили. Словом, не все так просто. А тому маємо клопіт вже сьогодні, бо він так і натякає на велетенську біду дня завтрашнього.
Наразі ж звернемо увагу на тему збереження рибного світу Десни з її численними озерами, ставками тощо. Адже знаємо, що ще з XVI століття письмові джерела не оминули теми рибальства на Десні та на її притоках. Як, наприклад, навіть грамота, яку надав російський цар Іоанн Спасо-Преображенському монастиреві Новгорода-Сіверського, між іншим, серед численних по-жалувань з царського плеча для обителі, встановлювала ще й межі рибного лову на деснянських просторах.
Тепер все інакше. За вікном XXI століття. І Десна багато кому вбачається лишень елементом потіхи від задоволення потреби поласувати свіжою рибкою. Ось і зростає низка проблем з охороною біологічних ресурсів на річці та озерах, з відтворенням рибних запасів, з попередженням правопорушень, а то й кримінальних діянь окремих людей, які забули, що живуть не за «понятіями», а за законом.
- У системі Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства Чернігівської області працює 51 людина. Багато це чи мало? Найліпше судити з того, що належить до охорони, контролю, забезпечення щоденного сталого розвитку, - розповідає начальник відомства Іван Михайлович Сова, який очолює його з 2009 року. - Ми працюємо на великому просторі, де площа підвідомчих водних об'єктів становить 67,7 тисячі гектарів. Ви тільки погляньте на карту області. Тут 1570 річок, зокрема і дві великі. Та й Десна у межах Чернігівщини - це понад 90% всієї української частини від кордону з Росією. Додайте води Дніпра, озера, ставки. Віднедавна закріплено частину Київського водосховища, що адміністративно належало Чернігівській області. Хоча і клопоту додалося, але ми тому раді, бо тепер і рибалкам з нашої області стало набагато простіше.
Керівник обласного відомства має достатній досвід роботи у силових структурах, тож і поділився баченням процесів, що відбуваються у системі, яка своїм існуванням передбачає встановлення порядку «на воді».
Тому й на уточнення від Івана Сови стосовно недостатнього, як на перший погляд, штату з 21-го інспектора на місцях, дивно було почути, що «є відчуття проблеми, а тому звернулися до керівництва відомчої агенції у Києві з проханням за можливості додати до штатного розпису вісім одиниць інспекторів. Бо інспектор - це головна фігура...»
Будні державного інспектора
Здається, не зайвим буде дізнатися про ситуацію на Новгород-Сіверщині з охороною рибних ресурсів. Тим більше, що якраз випала нагода познайомитися з нещодавно призначеним до тимчасового виконання повноважень інспектора на території Новгород-Сіверського, Семенівського, Коропського районів Владиславом Шараєм. І хоча він працює менше трьох місяців, та в інспекторських справах з рибної охорони не новачок, бо уже мав досвід роботи за відповідним напрямком.
- Працювати там мені подобалася, - розповідає інспектор охорони. - Хоча за всі попередні чотири роки, що віддав профільній діяльності, не вдалося спокійно відпочити, адже рибальство на Десні чи на інших водоймах області вже давно для багатьох «виросло із штанців». Це колись його сприймали через традиційну вудку, різноманітні закидушки-донки, спінінги тощо. Тепер дуже часто на рибальство підприємливі люди дивляться як на індустрію, на можливість отримання великого зиску. Мені випало попрацювати у спеціальній опергрупі, яка мала контролювати всю область. За чисельністю вона невелика, але реагувати доводилося на непрості ситуації. Недарма ж усі були озброєні!
Варто додати, що робота інспектора Владислава Шарая знайшла тоді підтримку серед представників Мезинського національного парку на Коропщині. Доброю згадкою залишилася Почесна грамота цієї заповідної установи за відмінну працю з охорони природного надбання краю.
А на запитання про нинішній стан справ у Новгород-Сіверському районі Владислав Шарай розповідає на прикладах зробленого вже ним самим впродовж останніх місяців. До речі, напружена пора продовжується ще й за причини затягування льодоставу на Десні.
- Довелося менше ніж за два місяці скласти 51 протокол, серед яких два випадки з особливою небезпекою, бо горе рибалки використовували електричну вудку, - продовжує Владислав Шарай. - Завданий збиток оцінено у 4508,4 грн. Зафіксовано також 17 випадків незаконного використання сіток, «павуків» - тут збитки становили близько семи тисяч гривень.
А ще автору цих рядків неодноразово випадало чути на різних заходах, до того ж, за участі районного керівництва, від головного ветеринарного лікаря району спробу актуалізації питання про законне і правильне використання конфіскованої у браконьєрів риби, яку давали відповідно до Новгород-Сіверської установи виконання покарань. Є угода. Риби здали - 70 кілограмів. До речі, відповідні роз'яснення про реалізацію так званої браконьєрської риби дав начальник управління ветеринарної медицини району Сергій Редкач. Він сказав, що «для перевірки наявності інфекцій чи захворювання рибу здавали до районної державної лабораторії ветеринарної медицини», і додав, що електрична вудка, як свідчать результати аналізу стану загибелі риби на Десні та ставках у нашому районі, є найшкідливішим засобом браконьєрського лову, бо, по-суті, двічі чинить лихо. По-перше, як заборонена річ, що вбиває рибу, по-друге, риба, яку вразило струмом, і яка залишилася живою, не здатна відтворювати потомство.
- І ще зверну увагу на проблему реалізації риби на стихійних ринках, - каже Сергій Редкач. - Добре, що інспектор Владислав Шарай вважає її негативною. Адже тут не має бути сумнівів. Лише заборона продажу без документів має присікатися на законних підставах. Адже достатньо єдиного випадку, щоб сталося лихо із захворюванням людей. Обнадійливо, що новий інспектор склав уже сім протоколів...
Про завтрашній день
До розв'язання клубка проблем, хвороб та болю Десни з усіма озерцями, затоками, ставками та невеличкими потічками маємо підійти по-державницьки, з перспективою оздоровлення і повернення до життя всього того, що і створює великий і неповторний природний комплекс - річку Десну. Мабуть, чи не тому обласний очільник Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства Чернігівської області Іван Сова на запитання про перспективу усунення низки проблем, зокрема й у Новгород-Сіверському районі, категорично висловився за узгодження і посилення спільних дій органів місцевої влади і самоврядування, правоохоронних структур, прокуратури, товариства рибалок та мисливців.
- Проблеми, що існують чи раптом виникають, - каже Іван Сова, - завдають немало клопоту. От як, наприклад, з боку жителів сусідньої Сумщини. Хоча показники з Новгород-Сіверщини впродовж останніх років непогані, навіть голова райдержадміністрації у спілкуванні зі мною не раз наголошував на цьому. А на запитання про наведення порядку на Десні та її повернення до нормального життя хочу сказати, що у 2009 році зарибили Десну у Менському та Козелецькому районах на 79 тисяч гривень, а у 2011 році було випущено мальків на 158 тис. грн. Словом, працюємо.
У контексті пошуку шляхів вирішення гострих питань на Новгород-Сіверській землі хотілося б сподіватися і на справедливе вирішення помітної в останні роки серед серйозних рибалок-аматорів такої проблеми, як любительський (традиційний) вилов риби вудкою, влітку чи взимку, через обов'язкове(!) придбання платного щорічного квитка. Тож на запитання щодо цього обласний керівник рибної охорони пояснив, що всі ці введення з квитками не обов'язкові, бо державні структури від столиці і до району не мають до них жодного стосунку. Про таку тенденцію він знає, але то справа громадської організації, яка відповідною практикою збирання коштів, мабуть, вирішує свої певні проблеми.
А рибалка, за словами Івана Сови, у Новгороді-Сіверському, у якого є вудка, має ловити рибу, як і колись, без жодних платних внесків, виключаючи лише зимувальні ями чи деякі місця з недержавною власністю.
Гарні слова! От тільки б ще примусити згори донизу всіх виконувати таке...
Маючи такі чіткі позиції фахівців, як у новгород-сіверського державного інспектора Владислава Шарая, перспективу розвитку системи контролю з боку Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства Чернігівської області, сподіваймося на перспективу європейського стилю реформування непересічної для нашого краю царини. Пам'ятаючи, що початок роботи із захисту та охорони рибного багатства заховані у часі княжої та козацької доби...
Борис Домоцький, тижневик «Деснянка вільна» №5 (304)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.