Китайська надія чи загроза?

Хто проконтролює, добрий чи поганий цементний завод побудують китайці біля Новгорода-Сіверського?

1. Двісті сорок мільйонів тонн. Ні, не так. Двісті сорок! Мільйонів!! Тонн!!!

Саме стільки суперякісної крейди лежить біля Новгорода-Сіверського на площі 1100 гектарів на невеликій глибині з виходом на поверхню.
Це майже 10% загальноукраїнських запасів цієї сировини (з крейди виходить суперцемент).
Родовище практично не розробляється. Тихенько копає крейду, подрібнює її і продає розфасованою місцевий завод будівельних матеріалів. Проте з його обсягами сировини вистачить на тисячу років.

Не один раз вигулькувала на світ ідея звести тут потужний цементний завод. У кінці сімдесятих працювала спеціальна комісія Держплану СРСР. У результаті вирішили не будувати.
Кажуть, тому, що розташовані крейдяні поклади в унікальних місцях, на березі Десни. Цю місцевість під йменням «Деснянська оболонь» називають одним із семи чудес України. Саме звідти починають щорічні спуски на байдарках, плотах та інших плавзасобах тисячі туристів, що бажають спілкування з природою.
П'ять років тому родовище намагалися «застовпити» якісь уже зовсім відверті шахраї. Навіть возили місцевихчиновників у Албанію, де у них, мовляв, цементний завод. І навіть його показали, насправді ж не маючи до нього ніякого відношення. Слава Богу, розібралися і завернули голоблі.

2. Зараз сніговою лавиною насуваються китайці. Вони хлопці різкі, багато не патякають. Посудіть самі. У листопаді у Чернігів приїхав і зустрівся з губернатором посол КНР. На початку грудня — представники фірми. У січні — знову бізнесмени. Це лише видима частина айсберга, те, що ми знаємо. Проте помітно, що афішувати хід переговорів сторони особливо не бажають. І хоча, з одного боку, губернатор Володимир Хоменко заявляє, що рішення про будівництво заводу буде прийняте після широкої громадської дискусії, у січні китаєць сказав по міському телебаченню:
завод почнемо будувати восени,
цемент виготовлятимемо так званим напівсухим способом,
завод випускатиме 2,5 мільйона тонн цементу на рік.

Це вам, друзі, не абищо! Щоб було дохідливіше: завод у рік вироблятиме по 2 тонни цементу на кожного мешканця Чернігівщини. Підприємства ж з подібною потужністю в області ще не було. І, враховуючи потенційну, скажемо так, некорисність цементного виробництва для природи, рішення губернатору доведеться прийняти ну дуже серйозне. Звичайно, в його біографії є серйозний прецедент: за часів перебування В.М. на посту глави Броварської держадміністрації на землях району збудовано потужний завод кока-коли. Але то газировка, а це цемент. Втім, говорити «схоже», уже, схоже, запізно. Бо дуже вже схоже, що рішення прийняте та узгоджене високо-високо. Хоча противників «оцементування» Новгород-Сіверщини також достатньо і також високо-високо. Серед них представник Президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко. Його інтерв'ю з цього приводу надрукуємо в наступному номері.
Але якщо слова про осінній початок будівництва не блеф, вважатимемо, що рішення прийняте.

3. У китайців процес мислення проходить інакше, ніж у нас. Ми, наприклад, досі ламаємо списи, був Сталін генієм чи злочинцем. Вони ж свого диктатора виміряли по-арифметичному: Мао на шістдесят відсотків хороший, а на сорок — поганий.
З «рахунком» 51x49 я вважаю, що будувати цементний завод треба. Виходячи з неправильних, порочних міркувань моментальної вигоди. Голодний чоловік повинен вбити красеня оленя і злопати його разом з голодними дітьми і жінкою. Хоча красивіше було б, якби цей олень граційно скакав по полях і лісах.
Завод озолотить бюджет Ларинівської сільради (його хочуть будувати на 40 гектарах сільських земель запасу). Відчутно «капне» у районний та обласний бюджети. Дасть роботу сотням безробітних. Змішає холонучу апатичну кров слов'янських молодиць з гарячою азіатською — підуть дівчатка-хлопчики:).
Так, за це ми заплатимо погіршенням природного середовища. Це ціна. Її доведеться платити. Ну не може цементне виробництво, хоч як би там хто не розписував про супертехнології та інші досягнення науки і техніки, просто не може воно бути не шкідливим. Тим паче у такому унікальному місці.

4. А ось ступінь шкоди може бути різним. Сьогодні у газеті — великий передрук про сучасний Китай. Прочитайте; будь ласка! Цей текст, на мою думку, дещо перебільшений, висновки надто різкі. Не можна йому вірити на сто відсотків. Проте й правди там багато. Підтверджую як людина, котра побувала в Китаї і намагалася бачити і чути не лише те, що показували і говорили екскурсоводи.
У Китаї панує хижацький капіталізм. Вони можуть збудувати суперсучасний завод. І навіть ще кращий. Але якщо відчують слабинку, обов'язково зекономлять, зведуть гірше, закрутять не сорок болтів, а тридцять вісім. А коли помітять, що чиновник за винагороду готовий узаконити дешевший варіант, то хабар дадуть. Передбачаю не одну кримінальну справу. Але все одно усіх не спіймають, та й спіймані будуть дрібнотою...
Втім, хабарники були, є і будуть. А чи є в області (або й країні) кваліфіковані експерти, які професійно оцінять пропоновані технологію виробництва, обладнання тощо?

Взагалі, чи буде це максимально безпечно? На жаль, упевненості мало. Нагадаю, восени збираються будувати. Значить, уже зараз виготовляється обладнання, готується проект заводу. Тобто пішли реальні затрати мільйонів доларів. А ми досі не знаємо, як юридично буде оформлений цей завод, де буде зареєстрований, куди йтиме продукція, які дороги будуть побудовані-відремонтовані, що буде з Десною. І ще купа запитань. Ми не знаємо нічого! Уже б повинні наші журналісти за ініціативою китайців та влади побувати на аналогічних виробництвах, розвідати-рознюхати і читачам розказати. Повним ходом повинне йти обговорення!
Зрозуміло, що при широкій гласності знайдеться кілька агресивних дебілів, котрі будуть проти, адже «Баба Яга завжди проти». Знайдуться «громадські діячі», головною метою яких буде вигавкати грошей, щоб заткнулись. Завжди так буває. Та кращого способу участі самих людей у спробах поліпшити їхнє життя ніхто не придумав.
А у нас, чує моя душа, участь громадськості обмежиться сходом мешканців Ларинівки. А вони якраз «за». Тому що живуть у несказанній красі. Але погано. А хочуть жити краще.

Запитаннячко. Чи мріяли черепашки та інші доісторичні тварі, кам'яніючи, що через сто мільйонів років їх добудуть і перероблять на цемент саме китайці?

Сергій Народенко, тижневик «Вісник Ч» №3 (1341)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.