Правові наслідки скасування усиновлення

Скасування усиновлення - це результат невиконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків. Підставою для цього може бути, зокрема, жорстоке поводження з дитиною, аморальна поведінка, яка може справити негативний вплив на духовний розвиток дитини, тривале спільне непроживання з дитиною та інші обставини, які засвідчують невідповідність усиновлення інтересам усиновленої особи або усиновлювача.
Усиновлення може бути скасоване за рішенням суду і за відсутності у діях усиновлювача протиправної поведінки, якщо неможливість виконання своїх обов'язків пов'язана з тим, що дитина страждає недоумством, має психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення (ч. 1.п. 2.ст. 238 СКУ).

Справи про скасування усиновлення вирішуються в судовому порядку з обов'язковою участю органу опіки та піклування(ч. 4. ст.19 СКУ).
Право вимагати скасування усиновлення мають особи: батьки, усиновлювач, опікун, піклувальник, орган опіки та піклування, прокурор, а також усиновлена дитина, яка досягла 14 років.
Чинне законодавство України не встановлює строку позовної давності для вимог про скасування усиновлення. Скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття, виняток можливий лише у тому разі, якщо протиправна поведінка усиновленого або усиновлювача (погроза вбивством, замах на життя, ушкодження здоров'я) загрожує життю, здоров'ю усиновлювача, усиновленого чи інших членів сім'ї.

Рішення суду про скасування усиновлення, на відміну від рішення суду про визнання усиновлення недійсним, не має зворотної сили і з моменту набрання чинності припиняє на майбутнє права та обов'язки, що виникли у зв'язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами.
У разі скасування відновлюються права та обов'язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням. Дитина може бути передана за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо, - органові опіки та піклування (ч.З ст.239 СКУ). Цей орган опікується дитиною та обирає оптимальну для неї форму влаштування, яка передбачена законодавством для дітей, позбавлених батьківського піклування. Якщо усиновлення скасовано на тій підставі, що воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання, і після скасування усиновлення дитина не повертається батькам, то за нею зберігається право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала після усиновлення (ч. 4 ст. 239 СКУ).

У разі скасування усиновлення деякі права усиновленої дитини та обов'язки усиновлювача можуть бути збережені за рішенням суду. Так, дитина має право на збереження прізвища, імені та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням. За умови, що усиновлення скасовано на тій підставі, що воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання, і після скасування усиновлення дитина не повертається батькам, суд може постановити рішення про стягнення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, якщо останній може надавати матеріальну допомогу (ч. 6 ст. 239 СКУ). Розмір аліментів встановлюється на загальних підставах.
Після набрання чинності рішенням суду про скасування усиновлення суд зобов'язаний надіслати копію рішення до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини, який на підставі цього рішення вносить відповідні зміни до актового запису про народження дитини.

Альтернативою скасування усиновлення є позбавлення усиновлювача батьківських прав, що, з точки зору інтересів дитини, є більш вигідним для неї.

Вікторія Аксьон, Головне управління юстиції у Чернігівській області, тижневик «Чернігівщина» №52 (327)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.