Водію засліпила очі зустрічна машина, розминаючись з нею збив двох велосипедистів

2 листопада, у середу, о 17.30 на об'їзній дорозі у Щорсі легковик збив двох велосипедистів. 34-річний Олександр Коваль із Єнькової Рудні загинув на місці. 57-річний Сергій Мороз ізТур'ї травмував ногу і спину. За кермом легковика ВАЗ-21 09 був 34-річний Владислав Масіяш із Щорса.
Водію засліпила очі зустрічна машина. Розминаючись з нею, наїхав на Олександра Коваля ззаду. Гальмуючи, протягнув по асфальту. Сергія Мороза, який рухався попереду, відкинуло на узбіччя.

Владислав Масіяш працює майстром виробничого навчання столярів-верстатників у Щорському вищому професійному училищі лісового господарства. Покійний Олександр Коваль був зварником TOB «Техсервіс», на колишньому заводі ім. Артема. Сергій Мороз працює токарем на цьому ж підприємстві.
Того злощасного вечора і водій легковика, і велосипедисти поверталися з роботи. О пів на шосту було вже темно.
— Недалеко від траси стоїть будинок, там на ґанку завжди горіло світло. На дорозі було видно силуети тих, хто рухається. Але того вечора світло не горіло, — побивається дружина водія Наталія Масіяш. — Владислав за кермом із 17 років. Своєю машиною, з дітьми, ми їздили навіть у Крим.

У сім'ї Масіяшів — двоє дітей. Старшій доньці Саші дев'ять років, молодшій Маші — чотири. Двоє дітей, хлопчиків, — у сім'ї загиблого Олександра. Діма ходить до третього ласу, Альоша — дошкільня.
— Я розумію, як їм важко, — плаче Наталія, витираючи тремтячими пальцями сльози. — Олександр був годувальник. Тепер у дітей нема батька. Я себе ставлю на місце овдовілої дружини. Я не знаю, що б ми робили. І вік у наших чоловіків однаковий. Потрібно до сім'ї Ковалів поїхати. Щиро попросити прощення. Простять-не простять...

Того вечора доля була милостивою до напарника Олексанра Коваля Сергія Мороза. Чоловік відбувся забоями ноги та спини.
— Усе сталося миттєво, секундою, — згадує Сергій Мороз. — Я спочатку не врубився. В очах зблиснуло, і все. Мене відкинуло вбік. Чи машиною відкинуло, чи Саш-ковим велосипедом, не знаю. Такий удар, що з очей іскри полетіли. Я відразу не відчув ні болю, ні переляку. Злякався, коли побачив: на дорозі калюжа крові і людина лежить. Сашка протягнуло вперед метрів на 30-40.
«Швидка» приїхала хвилин за десять. І міліція швидко прибула. Водій із своїм автомобілем у цей час стояв на місці.

Сергій Мороз розповідає, що на трасі було чимало машин.
— Я не міг запам'ятати, чи була зустрічна машина, чи не було, чи світила вона, чи ні. Якби знав, що таке станеться, дивився б, запам'ятовував, — каже, торкаючись забитої ноги та спини.
— Будете і далі велосипедом їздити? Не боїтеся? — запитую у потерпілого.
— Велосипедом, а чим же, вертольота нема, — дружина Алла Анатоліївна потроху відходить від потрясіння.
Велосипед Мороза забрали у міліцію. Це був звичайний білоруський «Аист». У нього, згадує Сергій Миколайович, розбита задня частина, погнутий щиток.
Від Сашкового велосипеда не залишилося нічого. Купа металолому.
Олександра Коваля ховали четвертого листопада після обду
О пів на третю біля сільської хати ще стояла вантажівка з відкинутими бортами.

Обабіч дороги — купки людей.
— Сашко був хороший хлопець, — кажуть в один голос і випивші, і тверезі.
У дворі стоїть кришка труни. Поряд троє півчих. Далі — притихлі родичі. Всі чекають виносу домовини.
Двері в хату розчинені настіж. Безутішно ридає мати Олександра — тьотя Оля. Було двійко дітей, втратила обох. Кілька років тому трагічно загинула донька. Тепер ось ховає сина.
Проводжає Олександра чоловік сто. Припаркувалося легковиків більше десятка.
— Тут не тільки родичі, тут пів-Щорса, — пояснює Віталій Єрмак, двоюрідний брат дружини Олександра Зої.
— Їхали в Тур'ю по сіно, а Сашко їхав на роботу. Назавтра вранці мені звонять: «Саші нема». Йошкін кот, ні хріна собі... Як нема, якщо вчора був?.. — не може повірити у смерть родича Віталій.

На асфальті, де сталася аварія, у день поховання ще чітко виднілася темна пляма крові. Довжиною до двох метрів. Поряд із трасою, на стовпі, висить траурний вінок.
— За фактом дорожньо-транспортної пригоди порушена кримінальна справа, — говорить начальник Шорського відділення державтоінспекції Володимир Пискун. — Ведеться розслідування. ДТП зі смертельними наслідками по Шорському району трапляються приблизно один раз на три роки. Проте останнім часом почастішали. У цьому році другого липня на трасі Щорс-Березна сталася аварія, загинув водій автомобіля.
— Водій Владислав Масіяш був тверезий, обстеження на алкоголь проводилося, — говорить слідчий Городнянського райвідділу міліції Володимир Степанов, який веде порушену за фактом ДТП кримінальну справу. — Велосипедист Сергій Мороз теж був тверезий. Офіційний висновок, чи був тверезий покійний, буде готовий через місяць. Хлопці вийшли з роботи і відразу поїхали додому. У покійного Олександра Коваля світловідбивачі на велосипеді були у нормальному стані. У Мороза світловідбивачі були на педалях велосипеда, на задньому щитку не було.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №45 (1331)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.