Конотопський голова здійснив наругу над кладовищем, аби поміняти підлогу в клубі (народна новина)

Написати змусив мене «крик» душі. По роботі мені доводиться часто їздити по області, на тому тижні їхала через с.Конотоп Городнянського району. Мою увагу привернуло старе сільське кладовище, на якому щось відбулось страшне.

Я зупинилась, вишла і побачила, що на кладовищі лежать гілки та вирубані дерева. Майнула думка – мабуть була негода, наробила лиха, і люди вирішили розчистити. Але підійшовши ближче, я побачила, що то все зроблене руками людей. Склалось враження, що бульдозером хтось хотів стерти кладовище з лиця землі. Мені – людині сторонній – стало ніяково, від побачених зруйнованих та напівзруйнованих хрестів та могил. А на хрестах ж свіжі квіти та рушники. Подумалось, що ж відчувають люди, чиї родичи там покояться?

По дорозі їхало дві жінки. Зупинились, спитали чи не з газети я? Я кажу:
– Ні, просто зупинилась подивитись.
– От і подивіться, що робить наш сільський голова...В клубі потрібно ремонтувати підлогу, то вирішив нарубати матеріал.
Я спитала, чого мовчать люди, адже думка сільської громади повинна сільським головою бути врахована? Жінки мовчки махнули рукою...
– У нас в селі майже одні пенсіонери – що вони зроблять, да і бояться...
Влада в одних руках, що ми зробимо? Да воно і не дивно, село мале, проти місцевої влади ніхто не піде.
Жінки поїхали, а я зробила пару знімків і дорогою мене не полишали думки про побачене. Уявила стареньку бабусю-пенсіонерку, яка прийшла на могилу матері, а побачила те що я – зруйноване кладовище, і таки вирішила написати цього листа.

З інтернету ось що дізналась про сільського голову - Колодько Сергій Михайлович, 1978 року народження, освіта – вища, Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка закінчив у 2002 році. За фахом вчитель трудового навчання. На займаній посаді з 2006 року.

Молода, освідчена людина, з досвідом роботи, народився і виріс у с.Конотоп.
Дуже хочеться звернутись до Сергія Михайловича, чи скоріш до його сумління. Чи не бентежить його моральна сторона цієї ситуації, чи не відчуває він засуджених поглядів односельців, чи не бачить сліз отієї старенької бабусі біля зруйнованої могили? Може ремонт підлоги в клубі і добра справа, але не ціною пам’яті про померлих.

У суспільства яке забуває минуле – нема майбутнього. Кладовище може і старе, та для когось це місце пам’яті рідних та близьких. Про це треба пам’ятати.Сподіваюсь, що своїм листом я висловила не тільки свою думку, а і думку мещканців с.Конотоп, які самі, з огляду на ряд обставин, не можуть цього зробити.

Если вам есть чем поделиться с нашей редакцией - шлите ваши материалы через сервис "Народная новость" - тексты, аудио, фото и видео, которое вы сняли на мобильные телефоны или фотоаппараты - все это нам пригодится. В конце месяца авторы лучших новостей будут награждены симпатичными призами!

А вы, дорогие читатели, оценивайте работу,  проделанную народными корреспондентами - голосуйте за них! Внизу под статьей вы увидите рейтинг со «звездочками».

Редакция сайта Gorod.cn.ua не несет ответственности за достоверность фактов, приведенных в материалах народных корреспондентов.

Автор: Олена Титова

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.